1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 480/13752/21

адміністративне провадження № К/990/25634/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 480/13752/21

за позовом ОСОБА_1 до військової частини № НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович,

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, ухвалене суддею Сидоруком А.І.

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Курило Л.В., суддів: Бегунца А.О., Рєзнікової С.С.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просила:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 75863,09 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням раніше виплачених сум;

1.3. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 26.12.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4415,5 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);

1.4. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4415,52 грн за період з 01.03.2018 по 26.12.2020 включно в сумі 149415,50 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 з урахуванням раніше виплачених сум.

2. В обґрунтування позовних позивачка зазначає, що відповідачем невірно застосовано вимоги законодавства при здійсненні нарахування та виплаті їй індексації грошового забезпечення, а саме за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач нарахував та виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення, застосувавши базовий місяць - грудень 2015 року, а не січень 2008 року. За період з 01.03.2018 по 26.12.2020 відповідач виплатив позивачці поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 4627,84 грн, а не щомісячну її фіксовану суму в розмірі 4415,84 грн.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Позивачку 26.12.2020 було виключено зі списків особового складу відповідача, що підтверджується наказом відповідача № 541-ОС від 24.12.2020.

4. За період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачці було нараховано та виплачено відповідачем індексацію грошового забезпечення загальною сумою 14260,49 грн, із застосуванням у грудні 2015 року базового місяця - жовтень 2014 року, а у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - грудень 2015 року, що підтверджується довідкою відповідача.

5. Крім того, відповідач нарахував та виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 24.12.2020 загальною сумою 4627,84 грн, із розрахунку сум щомісячної індексації (71,08 + 71,08 + 71,08 + 134,47 + 134,47 + 134,47 + 134,47 + 206,72 + 206,72 + 206,72 + 206,72 + 206,72 + 216,51 + 216,51 + 216,51 + 216,51 + 216,51 + 216,57 + 216,51 + 226,29 + 226,29 + 226,29 + 226,29 + 226,29 + 196,10), із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, що підтверджується витягом відповідача з розрахунково-платіжної відомості нарахованої та виплаченої індексації.

6. Позивачка уважає, що відповідач неправильно здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, не застосувавши базовий місяць для її обрахунку - січень 2008 року, та не здійснив нарахування та виплату щомісячної фіксованої індексації у розмірі 4415,52 грн у період з 01.03.2018 по 26.12.2020, чим порушив права позивачки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

7.1. визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у грудні 2015 року базового місяця - жовтень 2014 року, у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 базового місяця - грудня 2015 року;

7.2. зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.12.2015 по 28.02.2018, із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

7.3. у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено;

7.4. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення відмовлено.

8. Задовольняючи позов в означеній частині, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації з 01.12.2015 цей місяць і є базовим, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 року.

8.1. Таким чином, суд цієї інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії відповідача щодо застосування для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки у грудні 2015 року базового місяця - жовтень 2014 року, а у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - грудень 2015 року.

8.2. З огляду на вищевказане суд також зазначив про наявність підстав для задоволення вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.12.2015 по 28.02.2018, із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

8.3. При цьому, суд першої інстанції вказав на передчасність вимоги про визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення, оскільки повноваження щодо обрахунку індексації у період з 01.12.2015 по 28.02.2018, відповідно до Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача.

8.4. Крім того, на думку суду передчасною є також вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію з компенсацією сум податку з доходу фізичної особи.

8.5. Поруч із цим, суд цієї інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивачки і в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.12.2020, в тому числі, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4415,52 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, оскільки, на думку суду, її права у цій частині вимог порушені не були.

8.6. Зокрема, суд зазначив, що для вирішення вказаних позовних вимог позивача має значення розмір індексації грошових доходів позивача, який міг би бути виплачений позивачу у березні 2018 року за умови відсутності підвищення посадових окладів військовослужбовців, та розмір підвищення грошового доходу позивача за березень 2018 року.

8.7. Відтак, беручи до уваги те, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, то, на думку суду першої інстанції, неможливо порівняти розмір підвищення грошового доходу з сумою індексації, що склалася у місяці підвищення доходу для встановлення наявності підстав для застосування абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, а відтак вищевказані вимоги позивача в цій частині є передчасними.

9. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 у справі № 480/13752/21 змінено в частині мотивів відмови в позові про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4415,52 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 26.12.2020 включно у сумі 149415,50 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, виклавши його в редакції цієї постанови. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

9.1. Змінюючи мотиви суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.12.2020, в тому числі, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4415,52 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд апеляційної інстанції вказав на безпідставність доводів позивачки у цій частині.

9.2. Так, судом цієї інстанції зазначено, що згідно із сформованою Верховним Судом позицією у цій категорії спорів, викладеною у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з 01.12.2015 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

9.3. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції для нарахування позивачці суми індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018 по 26.12.2020 з`ясуванню підлягають обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; встановлення, чи порушене право позивачки на отримання суми індексації-різниці грошового забезпечення за указаний період, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й виплати з боку відповідача за указаний період, що судом першої інстанції зроблено не було.

9.4. Врахувавши підходи щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які сформовані Верховним Судом у вищенаведених постановах, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилося грошове забезпечення позивачки з урахуванням саме сталих складових (7489,80 грн) порівняно з лютим 2018 року є більшою ніж 4463,15 грн (сума можливої індексації у березні 2018 року), то ОСОБА_1 не має право на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 26.12.2020.

9.5. У підсумку суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати фіксованої суми індексації за період з 01.03.2018 по 26.12.2020 в розмірі 4415,52 грн, а також визначення конкретної суми індексації, яка підлягає стягненню, проте з інших підстав та мотивів, у зв`язку з чим судове рішення підлягає зміні.

9.6. В частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог, то суд апеляційної інстанції в цілому погодився із його висновками про наявність підстав для їх задоволення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

10. Не погодившись із рішеннями судів першої апеляційної інстанцій, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Дяченко О.В., звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023, у якій сторона позивачки просить оскаржувані рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

11. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення пунктів 3, 4, 5, 6 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, згідно якого вказаними положеннями передбачено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині.

11.1. Скаржник указує, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору не досліджено умови із якими пункти 3, 4, 5, 6 Порядку № 1078 пов`язують виплату індексації-різниці у фіксованому розмірі та не встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для визначення суми індексації-різниці, а саме: (1)розмір грошового доходу позивачки в лютому 2018 року; (2)розмір грошового доходу позивачки в березні 2018 року; (3)грошовий дохід позивачки збільшився чи зменшився в березні 2018 року в порівнянні із лютим 2018 року; (4)розмір індексації грошового забезпечення в березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року.

11.2. Касатор наголошує, що на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення існувала правова позиція Верхового Суду, викладена у постановах від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, згідно якої визначено, що суди при розгляді справ про виплату індексації грошового забезпечення мають дослідити розмір збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року, визначити суму індексації, яка припадає на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) при застосуванні базового місяця січень 2008 року та як наслідок визначити чи належить позивачу індексація починаючи з березня 2018 року.

11.3. Підкреслює, що у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 суд касаційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, що починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у фіксованому розмірі до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

11.4. При цьому, за твердженнями сторони позивача, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставних висновків, що у березні 2018 року сума на яку збільшилося грошове забезпечення позивачки з урахуванням сталих складових (7489,80 грн) порівняно з лютим 2018 року є більшою ніж 4463,15 грн (сума можливої індексації у березні 2018 року).

11.5. У цьому аспектів зазначає, що судом апеляційної інстанції врахував не всі складові грошового забезпечення, які мали постійний характер та виплачувалися позивачці протягом 4 років поспіль (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливі умови служби - ризик для життя, надбавка за кваліфікацію, надбавка за доступ до державної таємниці, преміювання, надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна додаткова грошова винагорода), а вибіркові, при цьому судом навіть не зазначено за яким принципом обрано ці вибіркові складові грошового забезпечення, а просто зазначено суму збільшення - 7489,80 грн.

11.6. Крім того, касатор зазначає, що судом першої та апеляційної інстанцій проігноровано висновки Верховного Суду у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення належної до виплати за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

11.7. Так, у справі № 400/3826/21 Верховний Суд зауважив, що у позовній заяві позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах. Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту, на думку суду касаційної інстанції, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.08.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.11.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

14. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.08.2023 про відкриття касаційного провадження отримано відповідачем 03.08.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до "Електронного кабінету". Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

15. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

17. Спір у цій справі виник у зв`язку із не нарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачці (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення та за період 01.03.2018 по 26.12.2020 індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

18. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

19. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

20. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

21. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

22. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

23. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

24. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

25. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

26. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

27. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

28. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

29. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).


................
Перейти до повного тексту