ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 826/21801/15
адміністративне провадження № К/9901/2008/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАН-ІНВЕСТ ГРУП" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018 (суддя - Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 (судді - Ісаєнко Ю.А., Земляна Г.В., Мельничук В.П.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАН-ІНВЕСТ ГРУП" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРЛАН-ІНВЕСТ ГРУП" звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- визнати протиправним наказ в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коломієць О.М. від 04.08.2015 № 824 і скасувати його;
- визнати протиправними дії в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коломієць О.М. щодо видання направлення на здійснення позапланової перевірки № 619.15/02 від 10.08.2015 за відсутності наказу, оформленого відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та передбаченого ч.2 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
- визнати протиправним наказ заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області-начальника Інспекційного управління №1 Філончук В.В. від 13.08.2015 № 902 і скасувати його;
- визнати протиправними дії заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - начальника Інспекційного управління № 1 Філончук В.В. щодо видання направлення на здійснення позапланової перевірки № 641.15/02 від 14.08.2015 за відсутності наказу, оформленого відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та передбаченого ч.2 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
На адресу прокуратури міста Ірпеня надійшло колективне звернення щодо законності проведення будівельних робіт на земельній ділянці по вул. Тургенівський, 25 в м.Ірпінь Київської області, яке було надіслано за належністю до Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю у Київський області.
Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, 04.08.2015 відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 та частини 1 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі письмового колективного звернення громадянина ОСОБА_1 та інших, яке надійшло листом прокуратури міста Ірпеня Київської області від 02.06.2015 № 62-3867, було видано наказ №824 "Про проведення позапланової перевірки", яким Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було зобов`язано провести позапланову перевірку, зокрема, позивача, з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час "Будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.54).
На виконання вказаного наказу, в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Коломієць О.М. було видано направлення на здійснення позапланової перевірки № 619.15/02 від 10.08.2015 року з визначенням дати початку та дати закінчення перевірки з 20.08.2015 по 03.09.2015 (а.с.55).
Також, до прокуратури Київської області надійшло колективне звернення щодо проведення будівельних робіт на вул. Єсеніна,30 в місті Ірпінь Київської області.
Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, 13.08.2015 було видано наказ №902 "Про проведення позапланової перевірки", яким департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було зобов`язано провести позапланову перевірку позивача, з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час здійснення підготовчих та будівельних робіт по вулиці Єсеніна, 30 в місті Ірпінь Київської області (а.с.58).
Заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - начальником Інспекційного управління № 1 Філончук В.В. було видано направлення на здійснення позапланової перевірки № 641.15/02 від 14.08.2015 року, з визначенням дати початку та дати закінчення перевірки з 20.08.2015 по 03.09.2015 (а.с.59).
Не погодившись із наказами про проведення перевірки та діями щодо видачі направлень на проведення перевірки, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАН-ІНВЕСТ ГРУП" залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.03.2017 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018, залишеним без змін без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що обмеження на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців (з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік), які встановлено пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", діяли протягом двох років - з січня 2015 року і до кінця 2016 року. Водночас, в контексті положень Закону № 71-VIII у поєднанні з положеннями Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" наявні підстави вважати, що обидва законодавчі акти мають різну мету і сферу правового регулювання, відповідно обмеження щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання, встановлені Прикінцевими положеннями цих Законів, теж мають відмінне одне від одного спрямування. Щодо Закону № 71-VIII, то його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а зміни у правовому регулюванні відносин, впроваджені цим Законом, були зумовлені реформуванням податкової системи. Таким чином, доводи позивача щодо поширення дії мораторію на проведення перевірки у серпні 2015 року є безпідставними.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, позивач покликається на те, що Закон № 71-VIII не включає преамбули, яка описує сферу його застосування, а тому, висновок судів про те, що його дія поширюється, нібито, тільки на ті відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, не ґрунтується на самому Законі № 71-VIII та не відповідає критерію законності судового рішення, передбаченого ч.2 ст. 242 КАС України. Вказаним Законом, серед іншого, були внесені зміни до низки нормативних актів, які, з огляду на зміст ст. 3 Податкового кодексу України, податкового законодавства не становлять, а тому, сфера дії Закону № 71-VIII, як і тлумачення використаних у ньому термінів, не повинні звужуватись виключно до врегулювання податкових правовідносин.
Також позивач покликається на те, що суди попередніх інстанцій помилково не застосували статтю 4 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якої при неоднозначному (множинному) трактуванні прав суб`єкта господарювання презюмується правомірність його діяльності або вимог. Застосоване Законом № 71-VIII поняття "контролюючі органи" носить множинний і неоднозначний відносно прав суб`єкта господарювання зміст, зокрема, не тільки передбачений п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України вузький (фіскальні органи), але і більш широкий, встановлений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 1 Указу Президента України від 23.07.1998 №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (всі органи, уповноважені здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб`єкта підприємницької діяльності). Вузьке тлумачення терміну "контролюючий орган" було використане судами всупереч установленої ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" презумпції.
Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Спірним питанням у цій справі є те, чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин положення пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", відповідно до якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.