ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
Cправа № 905/1965/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
Бабін Б. В. присутній в судовому засіданні особисто,
представник Міністерства юстиції України - Жук Ю. О.,
представник ПАТ "НВК "Гірничі машини" - Середа В. В.,
ліквідатор боржника арбітражний керуючий Паркулаб В. Г. присутній в судовому засіданні особисто,
представник АТ "Укртрансгаз" - Кравченко С. В.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023
у складі колегії суддів: Радіонової О. О. (головуючий), Медуниці О. Є., Стойки О. В.
та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023
у складі судді Зекунова Е. В.
у справі № 905/1965/19
за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини"
до Акціонерного товариства "К.Енерго"
про банкрутство, -
Вступ
На розгляд суду поставлено питання розгляду заявлених кредиторських вимог у вигляді відшкодування збитків Держави в розмірі сум, сплачених третій особі на виконання Рішення Європейського суду з прав людини, яке стосувалося тривалого невиконання рішення господарського суду про стягнення з боржника суми боргу.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 08.11.2019 ухвалою Господарського суду Донецької області прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" до боржника Акціонерного товариства "К.Енерго" (код ЄДРПОУ 00131305, далі - АТ "К.Енерго") про відкриття провадження у справі про банкрутство; проведення підготовчого засідання призначено на 18.11.2019.
2. 18.11.2019 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство АТ "К.Енерго"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном АТ "К.Енерго" строком на сто сімдесят календарних днів до 06.05.2020; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича; встановлено дату попереднього засідання суду на 23.01.2020.
3. 21.11.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) за номером 64202 про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "К.Енерго".
4. 12.08.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області затверджено реєстр вимог кредиторів АТ "К.Енерго"; призначено дату підсумкового засідання суду на 24.09.2020 та призначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 21.08.2020 відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.
5. 24.09.2020 постановою Господарського суду Донецької області визнано банкрутом боржника - АТ "К.Енерго", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника - АТ "К.Енерго" арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича.
6. Оскаржувані судові рішення, прийняті за наслідком розгляду кредиторських вимог Міністерства юстиції України до боржника, містять наступні обставини.
7. 21.04.2009 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №41/207 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл" (далі - ТОВ "Золотий Мандарин Ойл") задоволено частково, зобов`язано повернути зі зберігання на користь ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" мазут марки М-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54 179 613,40 грн, що знаходиться на зберіганні на "Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (далі - АЕК "Київенерго").
8. 06.05.2009 на примусове виконання вказаного рішення видано судовий наказ.
9. 12.05.2009 ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено заяви ТОВ "Золотий Мандарин Ойл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" та Дочірнього підприємство "Стальінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі № 41/207, змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду від 21.04.2009 у справі № 41/207, зокрема, стягнуто з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" 54 179 613,40 грн вартості мазуту. Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду міста Києва № 41/207 від 06.05.2009 про зобов`язання АЕК "Київенерго" повернути зі зберігання на користь ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" мазут марки М-100 загальною кількістю 24 627,097 тонн заставною вартістю 54179613,40 грн, що знаходиться на зберіганні на "Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго "АЕК "Київенерго".
10. 13.05.2009 на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 № 41/207, яке набрало законної сили 06.05.2009, та ухвали від 12.05.2009 видано судовий наказ.
11. Рішення суду у справі №41/207 відповідачем виконано не було.
12. 30.01.2012 АЕК "Київенерго", яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство (надалі - ПАТ "Київенерго") та в подальшому (30.08.2019) на Акціонерне товариство "К.Енерго" (далі - АТ "К.Енерго"), що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою, в якій просило відстрочити виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 в частині погашення заборгованості перед ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" та ТОВ "Торговий Дім "Ресурси" до 31.12.2014 включно, а також розстрочити виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 в частині погашення заборгованості перед ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" та ТОВ "Торговий Дім "Ресурси" терміном на 30 (тридцять) років у зв`язку зі складним фінансовим становищем.
13. 13.02.2012 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №41/207 в частині розстрочення виконання ухвали суду по справі № 41/207 від 12.05.2009, задоволено частково та розстрочено виконання ухвали суду по справі № 41/207 від 12.05.2009 строком на 36 місяців згідно графіку, наведеного у резолютивній частині ухвали (з 29.01.2012 по 31.01.2015) (т. 223а, а.с. 31-33). Судом було встановлено збитковість діяльності ПАТ "Київенерго" на час виконання рішень у справі №41/207, зважаючи на його специфіку господарської діяльності та несвоєчасність розрахунків споживачів теплової та електричної енергії.
14. 28.03.2012 постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 у справі №41/207 залишено без змін (т.223а, а.с.34-37).
15. 25.09.2013 ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" звернулося до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) із заявою, в якій скаржилося за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
16. Як встановлено судом апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України було повідомлено ПАТ "Київенерго" листом від 30.03.2015 на лист № 5028/0/11-15 від 16.03.2015 "Про надання інформації щодо виконання судового рішення на користь ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" (т. 223а, а.с. 109 зворот. бік-110), в якому зазначено, що Рішення суду № 41/207 виконано частково. В рахунок погашення боргу за наказом від 13.05.2009 № 41/207 було проведено зарахування взаємних однорідних вимог на суму 15 991 751,64 грн.
17. 22.05.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва №41/207, виданого 13.05.2009 про стягнення з АЕК "Київенерго" на користь ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" 54 179 613,40 грн вартості мазуту.
18. 20.10.2015 рішенням Європейського суду з прав людини за заявою №63403/13, поданою ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" проти України, суд дійшов висновку, що спір було вирішено в значенні підпункту "b" пункту 1 статті 37 Конвенції та що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає подальшого розгляду заяви за пунктом 1 статті 37.
19. У вказаному рішенні ЄСПЛ зазначається про те, що 22.07.2015 Суд отримав лист Уряду, в якому було зазначено, що заявник не бажає підтримувати свою заяву у зв`язку з підписанням 22.07.2015 Декларації про дружнє врегулювання між заявником та Урядом.
20. Згідно з Декларацією про дружнє врегулювання, Уряд України зобов`язується сплатити кошти, присуджені заявнику ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009, якою змінено спосіб виконання рішення від 21.04.2009, з метою забезпечення дружнього врегулювання вищезазначеної справи, що знаходилась на розгляді у Європейському суді з прав людини. Уряд зобов`язується забезпечити виконання вищевказаного рішення протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання ухвали господарського суду міста Києва від 12.05.2009, якою змінено спосіб виконання рішення того ж суду від 21.04.2009, становитиме остаточне вирішення цієї справи. 10.08.2015 Суд отримав лист від представника заявника з підтвердженням того, що підприємство-заявник погодилось з умовами декларації про дружнє врегулювання спору. Враховуючи викладені обставини, Європейський суд з прав людини вирішив вилучити заяву з реєстру справ.
21. Судом першої інстанції також встановлено, що за рішенням Європейського суду з прав людини від 20.10.2015 у справі за заявою №63403/13 ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" проти України, на виконання взятих Урядом України зобов`язань, з Державного бюджету України на рахунок заявника сплачено кошти в сумі 54 179 613,40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 918 від 24.02.2016 на суму 44 996 789,76 грн та № 810 від 22.02.2016 на суму 9 182 823,64 грн.
22. 01.03.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини.
23. У грудні 2017 року Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Київенерго" про відшкодування збитків завданих державному бюджету України в сумі 54 179 613,40 грн на підставі ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
24. 09.07.2018 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018, у справі №910/22855/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Київенерго" на користь Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 54 179 613,40 грн. Стягнуто з ПАТ "Київенерго" на користь Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору в розмірі 240 000 грн.
25. 28.03.2019 постановою Верховного Суду у справі №910/22855/17 касаційну скаргу ПАТ "Київенерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №910/22855/17 задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у справі №910/22855/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
26. Під час нового розгляду, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, Господарським судом міста Києва ухвалою від 22.04.2019 залучено до участі у справі ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
27. 02.10.2019 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/22855/17 під час нового розгляду даної справи у задоволенні позову відмовлено.
28. 06.11.2019 додатковим рішенням Господарського суду міста Києва, суд, керуючись приписами ст.ст. 129, 244 ГПК України, враховуючи прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, вирішив стягнути з Міністерства юстиції України на користь АТ "К.Енерго" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 360 000 грн, судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 480 000 грн.
29. Міністерство юстиції України звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі №910/22855/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
30. Також, Міністерство юстиції України звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 та прийняти нове щодо розподілу судових витрат.
31. 02.12.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 у справі №910/22855/17 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/22855/17. Об`єднано апеляційні скарги Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/22855/17 в одне апеляційне провадження; прийнято доповнення до апеляційної скарги скаржника від 05.11.2019 до розгляду.
32. 03.02.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "К.Енерго" на користь Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 54 179 613,40 грн. Стягнуто з ПАТ "К.Енерго" на користь Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору в розмірі 240 000 грн за подання позовної заяви, 360 000 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
33. 24.11.2020 постановою Верховного Суду у справі №910/22855/17 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 скасовано, справу передано до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
34. 30.11.2022 ухвалою Північного апеляційного господарського суду провадження за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/22855/17 зупинене.
35. Станом на 03.04.2023 відсутні будь-які рішення суду, що набрали законної сили, якими встановлено наявність боргу АТ "К.Енерго" перед Міністерством юстиції України.
36. Окрім того, судом першої інстанції у цій справі було встановлено, що на момент відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі №41/207 та прийняття рішення, стороною справи була Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (ідентифікаційний код 00131305) - акціонерне товариство зі статутним капіталом, поділеним на акції між юридичними, фізичними особами та державою.
37. Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25.06.1996 № 8-ДПК "Про прийняття рішення щодо приватизації корпоратизованих об`єктів" прийнято рішення про приватизацію Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", що також підтверджується листом Фонду державного майна України № 10-17-7836 від 23.04.2019.
38. Згідно із Статутом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів від 06.09.2007 протокол №2/2007, Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31 серпня 1995 року № 177 шляхом перетворення виробничого енергетичного об`єднання "Київенерго"ʼ в акціонерну компанію згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року № 282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України".
39. Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" і виробничого енергетичного об`єднання "Київенерго" стосовно майна, прав та зобов`язань відособлених підрозділів та управління об`єднання, які розташовані в місті Києві та на базі яких вона створена, відповідно до актів приймання - передачі, затверджених Міненерго України 26.06.1995 року.
40. Згідно з п. 4.7. Статуту Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів від 06.09.2007, Компанія не відповідає за зобов`язаннями своїх акціонерів. Компанія самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов`язаннями Компанії.
41. Згідно зі Статуту Публічного акціонерного товариства "Київенерго", затвердженого Загальними зборами акціонерів від 22.04.2013 (протокол № 2/2013) Товариство є юридичною особою зі зміненим найменуванням з Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".
42. У відповідності до п. 2.1. Статуту ПАТ "Київенерго", затвердженого Загальними зборами акціонерів від 22.04.2013, метою діяльності Товариства є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності, в порядку та за умов, визначених чинним законодавством і цим Статутом, та наступний його розподіл між акціонерами Товариства.
43. Відповідно до п. 3.4. Статуту Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" володіє, користується та розпоряджається належним йому майном відповідно до мети своєї діяльності.
44. У відповідності до 3.5. Статуту Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" є власником: майна та майнових прав, які передані йому засновником, акціонерами або іншими особами у власність; продукції, виробленої Компаніям в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством України.
45. Відповідно до п. 3.10. Статуту ПАТ "Київенерго", затвердженого Загальними зборами акціонерів від 22.04.2013, Товариство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов`язаннями Товариства.
46. Відповідно до листа Фонду державного майна України № 10-17-7836 від 23.04.2019:
- у період з 01.01.2008 по 10.07.2011 держава була акціонером АЕК "Київенерго" із кількістю акцій 54 182 141 шт. що становить 50%+1 акцій від загальної їх кількості; орган управління корпоративними правами - Міністерство енергетики та вугільної промисловості;
- у період з 11.07.2011 по 22.10.2014 держава була акціонером АЕК "Київенерго" із кількістю акцій 27091071 шт., що становить 25%+1 акцій від загальної їх кількості; орган управління корпоративними правами - Міністерство енергетики та вугільної промисловості;
- у період з 11.07.2011 по 13.12.2011 держава була акціонером ПАТ "Київенерго" із кількістю акцій 27091071 шт., що становить 25% (у подальшому приватизована) акцій від загальної їх кількості; орган управління корпоративними правами - Фонд державного майна України;
- у період з 23.10.2014 по 28.08.2017 держава була акціонером ПАТ "Київенерго" із кількістю акцій 27091071 шт., що становить 25%+1 (у подальшому приватизована) акцій від загальної їх кількості; орган управління корпоративними правами - Фонд державного майна України;
- з 29.08.2017 частка держави у ПАТ "Київенерго" відсутня.
Короткий зміст заяви з грошовими вимогами
47. 27.03.2020 Міністерство юстиції України звернулося до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до АТ "К.Енерго" в межах справи про банкрутство №905/1965/19, у якій просило визнати грошові вимоги Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна до АТ "К.Енерго", що складаються зі збитків, завданих Державному бюджету України у сумі 54 179 613,40 грн, судових витрат за подання позову у розмірі 240 000 грн, судових витрат за подання апеляційної скарги в розмірі 360 000 грн та судових витрат за подання заяви про грошові вимоги в розмірі 4 204 грн.
48. Заява про грошові вимоги обґрунтована тим, що рішенням Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) від 20.10.2015 за заявою № 63403/13, поданою ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" проти України, Європейським судом з прав людини взято до уваги умови декларації про дружнє врегулювання між заявником та Урядом, за якою Уряд України зобов`язався сплатити кошти, присуджені заявнику ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009, якою змінено спосіб виконання рішення того ж суду від 21.04.2009. Уряд зобов`язався забезпечити виконання вказаного рішення протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до п. 1 ст. 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2009, якою змінено спосіб виконання рішення того ж суду від 21.04.2009, становитиме остаточне вирішення цієї справи. Заявник вказував, що на виконання рішення Європейського суду з прав людини з Державного бюджету України на рахунок заявника сплачено присуджені Європейським судом з прав людини кошти в сумі 54 179 613,40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 24.02.2016 № 918, від 22.02.2016 № 810. Таким чином, за доводом Міністерства юстиції України, відшкодовані за рішенням Європейського суду в справі "Золотий мандарин Ойл" проти України" з Державного бюджету України кошти є збитками Державного бюджету.
49. В заяві Міністерство юстиції України також вказує, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 у справі № 910/22855/17 рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "К. Енерго" на користь Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 54 179 613,40 грн. Стягнуто з ПАТ "К. Енерго" на користь Міністерства юстиції України витрати по сплаті судового збору в розмірі 240 000 грн за подання позовної заяви, 360 000 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
50. 03.04.2023 ухвалою Господарського суду Донецької області відмовлено у задоволенні кредиторських вимог Міністерству юстиції України до АТ "К.Енерго", що складаються зі збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 54 179 613,40 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 240 000 грн за подання позовної заяви, 360 000 грн судового збору за подачу апеляційної скарги та судових витрат за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 4 204 грн.
51. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржник - АТ "К.Енерго" не був державним органом, державним підприємством, як вважає Міністерство юстиції України; корпоративні права держави у ПАТ "Київенерго", управління якими здійснювали державні органи, не зумовлюють наявність відповідальності держави за дії чи бездіяльність ПАТ "Київенерго"; стягувач - ТОВ "Золотой мандарин Ойл" тривалий час, а саме з 2009 року по 2015 рік не зверталося до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду, та відповідно держава Україна не була обізнана щодо невиконання рішення суду у справі №41/207. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини та причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) АТ "К.Енерго" та заподіяною державі Україна шкодою у розмірі 54 179 613,40 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
52. 26.06.2023 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складений та підписаний 06.07.2023) ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 у справі № 905/1965/19 змінено, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 у справі № 905/1965/19 залишено без змін.
53. Суд апеляційної інстанції визнав передчасним висновок суду першої інстанції з посиланням на справу №910/22855/17, якою не вирішено спір між сторонами.
54. Колегія суддів вважала, що справа за заявою №63403/13, поданою ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" проти України, не вирішувалась Європейським судом з прав людини по суті, тому питання прийнятності даної заяви комітетом Суду не розглядалось та не вирішувалось, оскільки на підставі п. 1 ст. 39 Конвенції Суд надає себе у розпорядження заінтересованих сторін для забезпечення дружнього врегулювання спору.
55. Таким чином, твердження заявника стосовно встановленого в рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2015 порушення Конвенції та Протоколів до неї внаслідок тривалого невиконання рішення національного суду, що спричинило збиток Державному бюджету, жодним чином не підтверджені, а наведені аргументи стосовно преюдиційності рішення Європейського суду з прав людини не спростовують найвищий стандарт доказування, що закріплений положеннями ч. 4 ст.75 ГПК України.
56. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що з урахуванням положень статей 204, 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України оформлений заявами ПАТ "Київенерго" від 06.11.2013 № 42/92ПЗ/8200 та від 25.11.2013 №42/92ПЗ/8908 правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 15 991 751,64 грн не оспорювався ТОВ "Золотой Мандарин Ойл", чим презюмується правомірність цього правочину. Отже, за висновком суду, на момент прийняття рішення Європейського суду з прав людини рішення Господарського суду міста Києва у справі №41/207 було виконано частково шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог, а залишок заборгованості склав 38 187 861,76 грн. Таким чином, апеляційний господарський суд визнав необґрунтованими доводи заявника стосовно шкоди у розмірі 54 179 613,40 грн.
57. Колегія суддів визнала правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що за відсутності звернення ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" до органів державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду, держава Україна не була учасником спірних відносин з приводу виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207, а тривале невиконання рішення відбулось саме з вини стягувача.
58. Апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції, що за умови відсутності всіх елементів цивільного правопорушення відповідальність АТ "К.Енерго" у вигляді відшкодування збитків у сумі 54 179 613,40 грн не настає.
59. Крім того, апеляційний господарський суд зауважив, що не вбачає порушень процесуального законодавства при розгляді справи судом першої інстанції з урахуванням Наказу Господарського суду Донецької області "Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області" № 20 від 28.02.2022.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 .
60. 19.07.2023 ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 у справі № 905/1965/19; ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Міністерства юстиції України, посилаючись на підстави, передбачені п. 1 ч. 1, п. 1, 2, 3, 4 ч. 2, ч. 4 ст. 287, п. 5 та п. 8 ч. 1 та п. 1, п. 4 та п. 8 ч. 3 ст. 310 ГПК України. Також скаржником подано заяву про доповнення касаційної скарги.
61. Скаржник стверджує, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 як колишнього Уповноваженого, тобто особи, що не була залученою до участі у справі та про порушення ч. 1, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 28, ч. 1, ч. 4 ст. 32, ч. 4 ст. 41, ч. 1, 2, ч. 6 ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 14 та ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 6, ст. 8, ст. 13 ст. 18 Конвенції, ст. 201, 299, 1166, ст. 1191 Цивільного кодексу України.
62. Скаржник вказує, що вимоги Міністерства юстиції України у справах № 910/22855/17 та № 905/1965/19 стосуються рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.10.2015 у справі за заявою № 63403/13 ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" проти України" щодо виконання взятих Урядом України зобов`язань, з Державного бюджету України на рахунок заявника сплачено кошти в сумі 54 179 613,40 грн. Остаточного рішення суду у справі № 910/22855/17 немає, водночас в постанові Верховного Суду від 24.11.2020, якою справу направлено на новий апеляційний розгляд, зроблено висновок відносно Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ.
63. Скаржник вказує, що він - ОСОБА_1 був призначений Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 605-р та був звільнений з цієї посади розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1357-р. У рішенні ЄСПЛ від 20.10.2015 у справі за заявою № 63403/13 прямо вказано, що ОСОБА_1 представляв Уряд України на останньому етапі комунікації цієї справи. Отже у справі № 905/1965/19 суд фактично вказав саме на ОСОБА_1 .
64. При цьому, скаржник посилається на те, що прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу старшого детективу Національного антикорупційного бюро України, погодженого із прокурором САП про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 як підозрюваного у кримінальному провадженні № 52017000000000361. У повідомленні про підозру та відповідно у клопотанні в якості підстав визначалася нібито наявність обґрунтованої підозри щодо дій ОСОБА_1 як Уповноваженого під час укладання дружнього врегулювання у справі ЄСПЛ 63403/13 "ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" проти України" та відповідної взаємодії з ЄСПЛ.
65. Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що внаслідок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у подальшому Міністерство юстиції України може переадресувати майнові вимоги у справі № 905/1965/19 до ОСОБА_1 як колишнього Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ.
66. ОСОБА_1 вказує, що лист від 22.07.2015 не є односторонньою декларацією, поданою відповідно до правила 62А Регламенту ЄСПЛ, а є саме пропозицією дружнього врегулювання. Підписання Уповноваженим відповідної декларації, як пропозиції щодо дружнього врегулювання, само по собі не утворювало для України жодних обов`язків, а лише містила пропозиції Уряду України до заявника та ЄСПЛ, на які мали погодитися як заявник так й ЄСПЛ, окремо один від іншого. Будь-які зобов`язання держави Україна в ЄСПЛ утворюються через схвалення ЄСПЛ рішення в справі, що також передбачено й Законом № 3477.
67. Вказує, що станом на 22.07.2015 справа 63403/13 вже перебувала на розгляді П`ятої секції, яка розглядала питання її передачі спільно із іншими справами на Велику Палату ЄСПЛ, що випливає з листа ЄСПЛ до Уповноваженого від 23.07.2015 який додається.
68. На думку скаржника, висновок суду апеляційної інстанції є переоцінкою рішення ЄСПЛ щодо вирішення справи № 63403/13 "ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" проти України, що є порушенням Конвенції та Регламенту, статті 19 та частини 5 статті 55 Конституції України. Посилання суду на начебто форму рішення ЄСПЛ щодо дружнього врегулювання є необґрунтованим. Без роз`яснень Комітету Міністрів суд не має повноважень тлумачити правову природу рішення ЄСПЛ виключно через відсутність у резолютивній частині рішення ЄСПЛ, яке описує процедуру дружнього врегулювання посилання на ст. 39 Конвенції.
69. На думку ОСОБА_1, національний суд перевищив власні повноваження, визначені ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 44, ч. 1 та ч. 2 ст. 46 Конвенції 1950 року, за якою рішення ЄСПЛ є остаточними, обов`язковими для України, не підлягають перегляду та переоцінці, а контроль за їх виконанням здійснює Комітет Міністрів Ради Європи.
70. Скаржник стверджує, що несплата ПАТ "Київенерго", який в період тривалого невиконання судового рішення перебував під контролем держави як володільця корпоративних прав у статутному капіталі цього підприємства, взагалі будь-яких коштів ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" на виконання рішення суду протягом семи років, спроби боржника вводити суд в оману про свій фінансовий стан беззаперечно свідчать про вину ПАТ "Київенерго" в порушенні прав ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" на виконання рішення суду, а отже - й прав, гарантованих ст. 6 та ст. 13 Конвенції та свідчать про повну обізнаність та активну участь в цьому питанні держави, що свідчить про право Міністерства юстиції України регресних майнових вимог до правонаступників ПАТ "Київенерго".
71. Скаржник не погоджується із висновками про те, що за відсутності звернення стягувача до органів державної виконавчої служби держава Україна не була учасником спірних відносин та вказує, що такий висновок суперечить висновкам ЄСПЛ у пілотних справах "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Бурмич проти України", які стосуються тривалого невиконання рішень національних судів і відповідальності за це саме держави Україна.
72. АЕК "Київенерго" (а в наступному - ПАТ "Київенерго") мало з 2009 року спеціальний статус підприємства, яке одночасно перебувало під контролем держави Україна, як володільця корпоративних прав та перебувало в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що свідчить про спеціальну відповідальність держави Україна за діяльність таких підприємств. Звернення ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" до виконавчої служби не є обов`язковими для відповідальності держави за дії та бездіяльність ПАТ "Київенерго".
73. ОСОБА_1 також стверджує про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та посилається на те, що у справі № 910/6495/18 суд розглядав ту саму заборгованість, що й у справі № 905/1965/19 та встановив суму заборгованості ПАТ "Київенерго" в 54 179 613,40 грн.
74. Крім того, ОСОБА_1 стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки суд невмотивовано відмовив у клопотанні про об`єднання проваджень з розгляду його апеляційної скарги та Міністерства юстиції України, у задоволенні клопотання щодо долучення доказів та витребування доказів, клопотання про надання письмових пояснень до апеляційної скарги Міністерства юстиції України.
Б. Доводи касаційної скарги Міністерства юстиції України
75. 26.07.2023 Міністерством юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.04.2023 у справі № 905/1965/19; ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Міністерства юстиції України, посилаючись на наявність підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
76. Міністерство юстиції України стверджує про відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень статті 7 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ), п. 8 ч. 1 ст. 20, ст. 24, 25 ГПК України щодо передачі/прийняття справи до провадження у разі перебування справ в судах різної інстанційної підсудності. За правилами статті 7 КУзПБ справа № 910/22855/17 могла бути передана на розгляд до суду, в провадженні якого перебувала справа про банкрутство № 905/1965/19. Однак, Верховним Судом постановою від 24.11.2020 справу № 910/22855/17 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Відтак, враховуючи різну інстанційну підсудність, фактично є невирішеним питання можливості передачі матеріалів справи № 910/22855/17, яка перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції для розгляду вимог Міністерства юстиції в межах справи про банкрутство № 905/1965/19 в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, оскільки в даному випадку суду першої інстанції будуть передані повноваження суду апеляційного, що не відповідає засадам здійснення судочинства.