ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1607/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Колмакова В.В.,
відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Гавкалюка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 (суддя Черногуз А.Ф.), постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 в частині задоволення первісного позову щодо стягнення 340 029,53 грн пені, 125 817,41 грн 3% річних, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 (головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.)
у справі №911/1607/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором поставки
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекс 21"
про стягнення неустойки за договором поставки,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Промекс 21" (далі - ТОВ "Промекс 21") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про стягнення заборгованості за договором поставки від 30.08.2021 №121/32 у розмірі 4 326 120 грн.
1.2.ПАТ "Центренерго" звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до ТОВ "Промекс 21" про стягнення неустойки.
1.3.Господарський суд Київської області ухвалою від 14.11.2022 прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
1.4.ТОВ "Промекс 21" звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про доповнення позовних вимог, а саме про стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" заборгованості у розмірі 4 326 120 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, втрати від інфляції у розмірі 1 025 120,41 грн.
1.5.Господарський суд Київської області ухвалою від 05.12.2022 задовольнив заяву ТОВ "Промекс 21" про доповнення позовних вимог. Змінив предмет спору первісного позову зі "стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн" на "стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 4 326 120,00 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат".
2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1.Господарський суд Київської області рішенням від 10.03.2023 у справі №911/1607/22, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023, первісний позов задовольнив частково. Клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення штрафних санкцій задовольнив частково та зменшив розмір присудженої до стягнення пені на 50 %. Стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" 4 326 120,00 грн основного боргу, 125 817,41 грн трьох відсотків річних, 1 025 120,41 грн інфляційних втрат, 168 744,34 грн пені, 87 218,20 грн судового збору та 40 000 грн витрат на правову допомогу. Зустрічний позов задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ "Промекс 21" на користь ПАТ "Центренерго" 726 732,00 грн пені та 10 900,98 грн судового збору. Провів зустрічне зарахування присуджених до стягнення сум за первісним та зустрічним позовами та стягнув різницю між ними, а саме: стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" 4 919 070,16 грн заборгованості, 76 317,22 грн судового збору та 40 000 грн витрат на правову допомогу.
2.2.Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 12.07.2023 заяву представника ТОВ "Промекс 21" про стягнення витрат на правничу допомогу за апеляційною скаргою ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 у справі №911/1607/22 - задовольнив частково. Стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн.
3.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
3.1.ПАТ "Центренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 частково і прийняти нове рішення у відповідній частині, яким відмовити частково у задоволенні первісного позову ТОВ "Промекс 21" про стягнення пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41, інфляційних втрат у розмірі 1 025 120,41 грн; (3) скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Промекс 21" про стягнення витрат на правничу допомогу.
3.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України Далі - ГПК), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 09.07.2020 у справі №922/404/19, від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, щодо застосування статей 42, 46, 162 ГПК, статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК); від 14.01.2019 у справі №927/26/18, щодо застосування статей 124, 126, 129 ГПК.
3.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) процесуальним законом не передбачено право позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог;
(2) доповнення майнового позову ще однією вимогою майнового характеру про стягнення похідних вимог (неустойка, 3 % річних та інфляційні втрати) у цій справі фактично необхідно розцінювати як збільшення розміру позовних вимог з іншими предметом та підставами, що має наслідком повернення такої заяви позивачу без розгляду, адже за такою заявою заявляються вимоги, які є новими, що не є за своїм змістом збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням статті 46 ГПК;
(3) заява про доповнення позовних вимог, якою позивач фактично заявив нові додаткові (похідні) позовні вимоги, подана позивачем після початку підготовчого засідання, що свідчить про недотримання ним вимог статті 173 ГПК та є підставою для залишення таких вимог без розгляду в порядку, визначеному пунктом 8 частини першої статті 226 ГПК;
(4) позивач не заявив про компенсацію витрат за надану професійну правничу допомогу під час судового засідання 06.07.2023, під час розгляду судом апеляційної скарги, а також до закінчення судових дебатів при розгляді цієї справи, оскільки не приймав участь в судовому засіданні;
(5) оскільки позивач в порушення статті 129 ГПК не надав до суду доказів про понесення витрат до закінчення судових дебатів, а також не подав відповідної заяви про подання таких доказів після прийняття рішення, така заява повинна була бути залишена судом без розгляду;
(6) в порядку, визначеному статтею 129 ГПК, суд повинен був відмовити позивачу у здійсненні розподілу понесених витрат на професійну правничу допомогу.
3.4.ТОВ "Промекс 21" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
3.5.За твердженнями позивача:
(1) жоден з висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник, не спростовує правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК, а частина з них - прямо підтверджує висновки судів у цій справі. Більшість вказаних відповідачем рішень Верховного Суду (усі, окрім одного) винесено у справах, правовідносини у яких не є подібним до цієї справи та містять висновки щодо застосування інших правових норм;
(2) незважаючи на те, що позивач звертався до суду не із заявою про збільшення розміру позовних вимог, а із заявою про зміну предмету позову, усі заперечення відповідача проти прийняття судом першої інстанції до розгляду заяви позивача зводяться до того, що збільшення розміру позовних вимог у цій справі (якого насправді не було) є неправомірним;
(3) заява позивача хоча й мала назву "про доповнення позовних вимог" задля пояснення обсягу зміни предмету позову - пред`явлення нових позовних вимог при збереженні первісних, проте з метою передачі дійсного процесуального волевиявлення позивача з точки зору господарського процесуального законодавства у цій заяві наявне пряме посилання на частину третю статті 46 ГПК, якою передбачено саме зміну предмету позову;
(4) доповнення вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості вимогами про стягнення штрафних санкцій здійснено позивачем саме у спосіб, на який вказує у своїх постановах Верховний Суд, а саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог;
(5) позивач не повною мірою погоджується із рішенням апеляційного суду про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з 20 000 грн до 10 000 грн, проте з міркувань економії ресурсів судової системи не оскаржував судові рішення у частині зменшення сум, які підлягають стягненню з відповідача в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу, однак просить врахувати наведені ним мотиви при вирішенні питання розподілу судових витрат позивача у суді касаційної інстанції;
(6) саме лише зауваження відповідача стосовно його незгоди з розміром витрат на правничу допомогу або його узагальнене абстрактне твердження про їх неспівмірність із обставинами справи не може розцінюватись як виконання ним обов`язку, передбаченого частиною шостою статті 126 ГПК, за відсутності належного обґрунтування та доказів;
(7) за відсутності виконання відповідачем передбаченого частиною шостою статті 126 ГПК обов`язку доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката критеріям, наведеним у частині четвертій статті 126 ГПК, зменшивши суму, яка підлягає відшкодуванню, суд вийшов за межі своїх повноважень.
3.6.У відзиві на касаційну скаргу позивач заявив, що попередній орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції складає 20 000 грн.
3.7.ТОВ "Промекс 21" подало клопотання про долучення доказів на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі, до якого долучило копію акта наданих послуг від 06.11.2023 №3-20220825 на суму 20 000 грн (складення відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Центренерго").
4.Позиція Верховного Суду
Щодо оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у цій справі №911/1607/22
4.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4 326 120 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, втрат від інфляції у розмірі 1 025 120,41 грн.
4.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у цій справі №911/1607/22, в частині задоволення первісного позову щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а саме в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41, інфляційних втрат у розмірі 1 025 120,41 грн.
4.4.Отже предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, а саме вирішення питання правомірності прийняття судом першої інстанції заяви ТОВ "Промекс 21" (позивача) про доповнення позовних вимог, відповідно правомірність розгляду та часткового задоволення цих вимог. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядаються.
4.5.Відповідно до статті 162 ГПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
4.6.Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
4.7.Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
4.8.Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
4.9.Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/53/19).
4.10.Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
4.11.Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
4.12.Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
4.13.Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Аналогічні висновки щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.
4.14.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 177 ГПК завданням підготовчого засідання є остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
4.15.Як зазначалось, першочергово ТОВ "Промекс 21" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "Центренерго" про стягнення заборгованості за договором поставки від 30.08.2021 №121/32 у розмірі 4 326 120 грн.
4.15.В подальшому ТОВ "Промекс 21" подало заяву про доповнення позовних вимог, а саме про стягнення ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Промекс 21" заборгованості у розмірі 4 326 120 грн, пені у розмірі 340 029,53 грн, 3% річних у розмірі 125 817,41 грн, втрат від інфляції у розмірі 1 025 120,41 грн.
4.15.Отже ТОВ "Промекс 21" доповнило позовні вимоги новими вимогами про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, тобто змінило предмет позову, що було цілком правильно враховано судом першої інстанції під час розгляду та задоволення відповідної заяви позивача.
4.16.У контексті наведеного апеляційний суд зважив, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
4.17.Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
4.18.Заява позивача хоч і має назву про доповнення позовних вимог, проте, виходячи з її змісту, зокрема посилання на частину третю статті 46 ГПК, відповідно до якої до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, суд першої інстанції цілком обґрунтовано розцінив цю заяву як заяву про зміну предмета позову, що в свою чергу спростовує доводи скаржника в цій частині, зокрема щодо неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.08.2020 у справі №911/2139/19, які наведені у пункті 4.17 цієї постанови та прямо вказують, що при надходженні таких заяв, суд повинен виходити як з її змісту, так й зі змісту позовної заяви та обставин справи. Задоволення судом першої інстанції заяви позивача із назвою "про доповнення позовних вимог" не суперечать наведеній Верховним Судом правової позиції.
4.19.Твердження скаржника про те, що доповнення майнового позову ще однією вимогою майнового характеру про стягнення похідних вимог (неустойка, 3 % річних та інфляційні втрати) у цій справі фактично необхідно розцінювати як збільшення розміру позовних вимог, є помилковими, адже як неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема у постановах від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 09.07.2020 у справі №922/404/19, на неврахування висновків у яких посилається скаржник, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.