ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/2376/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023
у справі за позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"
до Публічного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському"
про стягнення 21 346 176,07 грн
Учасники справи:
позивач: Шемідько Г. В., Бондар А. В. (адв.);
відповідач: не з`явився;
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. У березні 2022 року Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (далі - позивач, Дирекція) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (далі - відповідач, Завод) про стягнення коштів у розмірі 21346176,07 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заявлена до стягнення сума коштів утримується відповідачем без належної правової підстави та відповідно до п.4.2.9 укладеного між сторонами договору і статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) має бути повернута позивачу.
2. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2022, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що:
- до правовідносин сторін не можуть бути застосовані положення статті 1212 ЦК України, оскільки позивач перераховував кошти на виконання діючого правочину та з урахуванням його істотних умов;
- в укладеному між сторонами договорі не встановлено порядку відшкодування різниці наданих коштів та фактичних витрат у разі, якщо за результатами виконання умов договору така різниця виникне;
- положення п.4.2.9 договору, на які послався позивач, не породжують обов`язку відповідача повертати на користь позивача різницю між очікуваними та фактичними витратами.
3. Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
3.1. Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.11.2003 №2165 "Про відновлення робіт із будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві для руху метрополітену та автотранспорту", позивач виступає замовником по об`єкту: "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві" (далі- об`єкт).
3.2. Згідно з п.4 рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1153/1814 "Про заходи, спрямовані на забезпечення будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро в місті Києві" (зі змінами та доповненнями), відповідачеві для забезпечення суспільних потреб міста Києва, як балансоутримувачу гуртожитку на вул. Електриків, 31, було доручено:
- відселити мешканців з гуртожитку на вул. Електриків, 31 у м. Києві за рахунок коштів, які будуть сплачені ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" як відшкодування збитків від втрати прав на об`єкт нерухомого майна - будівлю гуртожитку на вул. Електриків, 31 у м. Києві в межах витрат, передбачених зведеним кошторисом вартості будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро в місті Києві відповідно до проекту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 11.10.2004 № 1851;
- протягом 60 календарних днів з дати отримання відшкодування, зазначеного у п. 4.1. цього рішення, забезпечити відселення мешканців гуртожитку та знести будівлю гуртожитку на вул. Електриків, 31 у місті Києві;
- списати з балансу в установленому порядку будівлю житлового будинку гуртожитку на вул. Електриків, 31 у м. Києві після виконання підпункту 4.2. цього рішення.
3.3. 07.03.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір №07/03-2014 щодо врегулювання майнових питань та порядку відшкодування збитків за знесення у зв`язку із суспільними потребами, пов`язаними з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, будівлі гуртожитку, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 31 (далі - договір), за умовами якого з метою забезпечення суспільних потреб міста Києва - будівництва мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві та в порядку, визначеному цим договором, сторони домовилися врегулювати свої відносини, пов`язані з відшкодуванням збитків Заводу від втрати прав на об`єкт нерухомого майна - будівлю гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 31, загальною площею 3385,9 кв.м., який підлягає знесенню в зв`язку з будівництвом Подільського мостового переходу через річку Дніпро в місті Києві на наступних умовах:
- Завод зобов`язується за рахунок коштів, які будуть сплачені як відшкодування збитків від втрати прав на об`єкт нерухомого майна - гуртожиток, відселити мешканців гуртожитку, забезпечивши житлом з дотримання вимог Житлового кодексу України;
- Завод зобов`язується після відселення мешканців з гуртожитку знести гуртожиток та списати його з балансу в установленому порядку за власні кошти відповідно до Рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1153/1814.
3.4. Згідно з п. 1.2. договору, загальний розмір збитків становить 131402240 грн без ПДВ. Цей розмір збитків від втрати прав на об`єкт нерухомого майна визначений Актом комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №48 від 20.02.2013, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11.04.2013 №523.
3.5. У розділі 2 договору сторони погодили, що Дирекція зобов`язана сплатити Заводу грошові кошти в сумі 131 402 240 грн без ПДВ як відшкодування збитків протягом строку дії Акту комісії з вирішення земельно-майнових питань і визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №48 від 20.02.2013, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11.04.2013 №523, за умови наявності бюджетного фінансування відповідного призначення.
3.6. Відповідно до п.п.4.2.2.-4.2.6. договору Завод зобов`язаний:
- протягом 60 календарних днів з моменту отримання грошових коштів, в обсязі визначеному п. 2.1. договору, відселити мешканців гуртожитку, забезпечивши їх житлом з дотриманням вимог Житлового кодексу України та надати Дирекції копії документів, вірність яких засвідчено нотаріусом, що підтверджують право власності відселених мешканців гуртожитку на 158 квартир;
- кількість квартир станом на 31.12.2012, які необхідні для розселення всіх мешканців гуртожитку становить 158, що визначено Звітом "Про оцінку майна - вартості компенсації, яка має бути виплачена ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" в зв`язку із знесенням будівлі гуртожитку по вул. Електриків, 31 в м. Києві, що належить Товариству на праві власності", виконаний Державним підприємством "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" із залученням орендного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (ОП НДІБВ), який діє на підставі Статуту та Сертифікату суб`єкта оціночної діяльності ОП НДІБВ №12173, виданого Фондом державного майна України від 08.07.2011;
- протягом 60 календарних днів з дати отримання грошових коштів, в обсязі визначеному п.2.1. договору та після повного відселення всіх мешканців гуртожитку надати Дирекції документи, визначені чинним законодавством України, які підтверджують зняття всіх мешканців гуртожитку з реєстрації за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 31;
- до моменту демонтажу (знесення) відключити гуртожиток від інженерних мереж, про що надати Дирекції відповідні підтверджуючі документи;
- протягом 90 календарних днів з дати отримання грошових коштів, в обсязі визначеному п.2.1 договору, організувати та здійснити демонтаж (знести) гуртожиток в повному обсязі, а також забезпечити вивезення будівельного сміття, конструкцій та інших відходів, що з`являться після демонтажу будівлі, з території будівництва та утилізувати їх в установленому порядку у відповідних організаціях за власні кошти;
- після виконання п.п.4.2.5 договору протягом 30 календарних днів списати з балансу в установленому порядку гуртожиток та надати Дирекції відповідні підтверджуючі документи, що засвідчують факт списання.
3.7. До розділу 4 договору сторони неодноразово вносили зміни шляхом підписання відповідних Додаткових угод. Так, зокрема, відповідно до Додаткової угоди № 19 від 20.11.2020, строк дії договору та строки виконання зобов`язань, визначених у п.п.4.2.2-4.2.7 договору продовжено до 31.12.2021.
3.8. 07.03.2014 на виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 131402240 грн відповідно до платіжного доручення №14, призначення платежу: комп. від. втр. права нерх. майн (ПМП) №Розп. КМД №523 в_д 11.04.13 дог №07/03-2014, 07.03.14 акт №48 в_д 20.02.13р №без ПДВ№.
3.9. Заявлена до стягнення сума коштів у розмірі 21346176,07 грн є різницею між вартістю витрат, пов`язаних з відселенням мешканців гуртожитку, визначеної в Звіті про оцінку майна та фактичними витратами, пов`язаними з відселенням мешканців гуртожитку складає. Позивач вважає, що вказана різниця має бути повернута відповідно до п.4.2.9 договору, а відповідач утримує вказані грошові кошти без належної правової підстави.
4. Стислий зміст касаційної скарги
4.1. КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
5. Узагальнені доводи касаційної скарги
5.1. Розглядаючи дану справу та встановивши, що положення статті 1212 ЦК України не підлягають застосуванню до правовідносин сторін, суди повинні були визначити відповідну правову норму та, застосувавши її, вирішити спір. Відповідний правовий висновок (jura novit curia - суд знає закони) викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.
5.2. Підставою виникнення спірних правовідносин є поєднання незалежних від волі сторін договору обставин, які полягають у майбутньому знесенні будинку, необхідності компенсації вартості придбання житла для мешканців будинку (публічно-правовий аспект правовідносин, на які не можуть вплинути сторони) та обставин безпідставного утримання у своєму володінні відповідачем грошових коштів, які були ним отримані як компенсаціям витрат на придбання житла для розселення громадян, однак не були використанні для цього. При цьому отримання таких коштів не є господарською діяльністю та не може вважатися результатом господарської діяльності. Грошові кошти не дарувалися відповідачу і він не отримував зустрічного зобов`язання. Зобов`язання відповідача виникало в інтересах фізичних осіб з метою реалізації гарантованого їм Конституцією України права на житло. Практика та висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах відсутні.
6. Касаційне провадження
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.10.2023 - 15:15, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
6.2. Відзив на касаційну скаргу до Суду не надійшов, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
6.3. В судове засідання 10.10.2023 з`явилися лише представники позивача. Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини нез`явлення Суд не повідомив.
6.4. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2023 розгляд справи було відкладено на 07.11.2023 - 15:00.
6.5. В судовому засіданні 07.11.2023 представники позивача підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав та просили Суд скаргу задовольнити.
6.6. Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини нез`явлення Суд не повідомив.
6.7. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 07.11.2023.
6.8. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, який не забезпечив явку свого представника.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. У цій справі розглядаються позовні вимоги КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" про стягнення з ПАТ "Завод "Кузня на Рибальському" коштів у загальному розмірі 21346176,07 грн відповідно до статті 1212 ЦК України як таких, що безпідставно утримані відповідачем.
7.2. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, зазначивши про те, що до спірних правовідносин сторін не підлягають застосуванню положення статті 1212 ЦК України, оскільки кошти були перераховані позивачем на виконання укладеного з відповідачем договору, тобто за наявності відповідної правової підстави. Обставин, за наявності яких можна було б вважати згаданий договір нікчемним або неукладеним, судами не встановлено, як і обставин визнання цього договору недійсним.
7.3. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування, позивач заперечує висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові з тих підстав, що суди мали застосувати до спірних правовідносин відповідну правову норму, а не лише обмежитися констатацією того, що стаття 1212 ЦК України, на яку міститься посилання у позові, не підлягає застосуванню. Також позивач посилається на відсутність судової практики і висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
7.4. Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
7.5. Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
7.6. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
7.7. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
7.8. Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
7.9. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.