ПОСТАНОВА
Іменем України
28 листопада 2023 року
Київ
справа №160/7089/23
адміністративне провадження №К/990/32756/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 160/7089/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДГАЗ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року (головуючий суддя - Бишевська Н. А. (доповідач), судді: Добродняк І. Ю., Семененко Я. В.)про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОРДГАЗ" (далі - позивач, ТОВ "НОРДГАЗ") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просив: визнати протиправним та скасувати розпорядження про анулювання ліцензії № 76-рл; зобов`язати ГУ ДПС видалити запис про анулювання ліцензії ТОВ "НОРДГАЗ" реєстраційний номер 04170314202000046 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Шосейна, буд. 219, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Одночасно з позовною заявою ТОВ "НОРДГАЗ" подало до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження № 76-рл про анулювання ліцензії та шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області видалити запис про анулювання ліцензії ТОВ "НОРДГАЗ" 04170314202000046 за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район, м.Підгородне, вул.Шосейна, буд.219 з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним до набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою від 10 квітня 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд задовольнив заяву ТОВ "НОРДГАЗ" в повному обсязі.
Не погодившись з цією ухвалою суду, ГУ ДПС оскаржило її в апеляційному порядку.
31 травня 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю.
Не погодившись з цим рішенням, ГУ ДПС оскаржило його в апеляційному порядку.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 15 червня 2023 року задовольнив апеляційну скаргу ГУ ДПС і скасував ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року про забезпечення позову у справі, а у задоволенні заяви ТОВ "НОРДГАЗ" відмовив.
Ухвалою від 04 липня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд, ознайомившись з апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, витребував справу з суду першої інстанції, а ухвалою від 14 серпня 2023 року відкрив апеляційне провадження.
23 червня 2023 року ТОВ "НОРДГАЗ" подало до суду апеляційної інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження № 76-рл про анулювання ліцензії та шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області видалити запис про анулювання ліцензії ТОВ "НОРДГАЗ" 04170314202000046 за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район, м.Підгородне, вул.Шосейна, буд.219 з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним до набрання законної сили рішенням суду.
На обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що предметом спору у справі є скасування рішення про анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним через три роки з моменту видачі - розпорядження про анулювання ліцензії № 76-рл. Отже, правомірність вказаного рішення буде встановлюватись в судовому порядку. Зазначав, що виконання розпорядження про анулювання ліцензії та невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди його правам та інтересам, правам та інтересам третіх осіб, а також ускладнить або зробить неможливим їх відновлення.
29 серпня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою зазначену заяву ТОВ "НОРДГАЗ" задовольнив повністю.
Судове рішення вмотивоване тим, що основним видом економічної діяльності ТОВ "НОРДГАЗ" є "Роздрібна торгівля пальним" (код КВЕД 47.30). Ліцензія № 04170314202000046 (термін дії з 26 лютого 2020 року до 26 лютого 2025 року) була видана на здійснення відповідної діяльності за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м.Підгородне, вул.Шосейна, буд.219. Отже, анулювання вказаної ліцензії призведе до повного зупинення господарської діяльності позивача, що матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді неможливості виплати заробітної плати та невідворотності вивільнення працівників, втрати прибутку, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність за місцем її фактичної прив`язки у зв`язку з причинами, які з часом не залежатимуть від волі позивача. Тобто, на час розгляду клопотання існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що зупинення дії спірного розпорядження про анулювання ліцензії та зобов`язання видалення відповідного запису є належним заходом забезпечення позову.
12 вересня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС залишив без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року - без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що основною засадою (принципом) адміністративного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. ГУ ДПС наполягає, що наявність постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції і відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову, перешкоджало повторному зверненню з аналогічною заявою. Позивач мав право на оскарження такої постанови суду, однак, таким не скористався. Відповідно, повторне звернення позивача з аналогічною заявою слід розцінювати як зловживання процесуальними правами. Ці ж обставини, на переконання ГУ ДПС, унеможливлювали постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції.
ГУ ДПС вважає, що оскільки законодавством не врегульовано питання повторного звернення з заявою про забезпечення позову з ідентичними вимогами, слід застосовувати аналогію закону. Відповідно, слід вважати, що згідно зі статтями 45, 150 КАС України повторне звернення з заявою про забезпечення позову між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Крім того, ГУ ДПС звертає увагу, що копію повторної заяви про забезпечення позову не отримувало, що позбавило можливості подати свої заперечення, а апеляційний суд на це уваги не звернув, що свідчить про порушення судом вимог частини п`ятої статті 304, частини дев`ятої статті 44, частини восьмої статті 47 КАС України. Також ГУ ДПС подавало до суду апеляційної інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке суд апеляційної інстанції так і не розглянув.
Насамкінець скаржник зазначає, що в контексті спірних правовідносин можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не можливість їх ймовірного порушення у майбутньому. Зупинивши оскаржуваним судовим рішенням дію розпорядження про анулювання ліцензії ТОВ "НОРДГАЗ", суд не тільки у такий спосіб задовольнив ідентичні вимоги товариства, а й тим самим констатував протиправність вчинених до позивача контрольно-перевірочних заходів, що можливо виключно за наслідками вирішення спору. Тому ГУ ДПС вважає, що ухвала суду є незаконною і підлягає скасуванню.
Верховний Суд ухвалою від 05 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки зазначених доводів ГУ ДПС.
ТОВ "НОРДГАЗ" правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ключовими питаннями під час касаційного перегляду справи є: 1) чи перешкоджає розгляду повторної заяви факт наявності постанови апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про задоволення попередньої заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а також чи наявні підстави вважати повторне звернення позивача із заявою про вжиття заходів забезпечення позову зловживанням своїми процесуальними правами; 2) чи наявний у суду обов`язок пересвідчитися в отриманні відповідачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову і надати йому час для подання своїх заперечень; 3) чи відповідає обраний позивачем і застосований судом захід забезпечення позову предмету останнього як підстава для задоволення заяви.
Колегія суддів вважає, що оцінка дій суду апеляційної інстанції щодо не розгляду клопотання ГУ ДПС про скасування заходів забезпечення позову, яке подано після постановлення оскаржуваної ухвали суду, виходить за межі цього касаційного перегляду, а тому правова оцінка доводам ГУ ДПС в цій частині не надається.
Вирішуючи ключові питання у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
У постановах від 12 липня 2022 року у справі №640/16646/21, від 09 листопада 2021 року у справі №826/9751/14, від 13 березня 2019 року у справі №814/218/14 Верховний Суд зазначав, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Зловживання правом на подання заяви (скарги) становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів, заяв, клопотань.
Ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Отже, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції.
КАС України не містить положень, які б забороняли звернутися із заявою про забезпечення позову повторно після ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні попередньої заяви. Не містить таких положень і жоден інший процесуальний кодекс (ГПК або ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 не висловила заперечень щодо висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, про те, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє учасника справи права на повторне звернення із такою заявою за наявності для цього підстав.
Варто зауважити, що у цій справі перше звернення з заявою про забезпечення позову відбулося до суду першої інстанції, а друге - до суду апеляційної інстанції.
Вчинення таких дій позивачем неможливо оцінювати як такі, що мали на меті затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу, відповідно, відсутні підстави вважати, що позивач зловживав своїми процесуальними правами.
Наявність постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції і відмовлено позивачу у задоволенні першої заяви про забезпечення позову, є перешкодою для повторного розгляду первісної заяви позивача, однак, не могло бути перешкодою для розгляду нової заяви, поданої до суду апеляційної інстанції. Та обставина, що позивач не оскаржив в касаційному порядку постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року також не свідчить про неможливість подання нової заяви про забезпечення позову до суду апеляційної інстанції, адже КАС України не містить таких обмежень.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що доводи ГУ ДПС в цій частині є його власним тлумаченням норм права і особистою оцінкою скаржником дій позивача, які, однак, не можуть свідчити ані про наявність у конкретно цій ситуації підстав вважати вчинені позивачем дії зловживанням процесуальними права, ані про наявність підстав для застосування аналогії закону у спосіб, який пропонує скаржник у касаційній скарзі.
Доводи ГУ ДПС про порушення судом апеляційної інстанції вимог частини п`ятої статті 304, частини дев`ятої статті 44, частини восьмої статті 47 КАС України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки жодна з цих норм не стосується заяви про забезпечення позову.