ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 120/8303/22
адміністративне провадження № К/990/12242/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Білак М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/8303/22
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (суддя - Дончик В.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді Залімський І.Г., Сушко О.О.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року;
- визнати протиправними дії відповідач щодо не врахування прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з грудня 2019 року по березень 2020 року;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року, виходячи з фіксованої величини 4 088,82 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в сумі 102 220,50 грн;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2019 року по березень 2020 року у сумі 39,14 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 120/8303/22.
Відповідачем 29 листопада 2022 року подано до суду відзив на позовну заяву, у якому просить закрити провадження у справі, в обґрунтування якого зазначає, що спір у справі вирішувався між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме у справі №120/3881/20-а ОСОБА_1 аналогічно цій справі просив суд вирішити питання щодо здійснення нарахування і виплати індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, закрито провадження у справі № 120/8303/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішено судом у іншій справі - № 120/3881/20-а.
Так, судом першої інстанції встановлено, що судовим рішенням у справі №120/3881/20-а вже надано оцінку бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3 884,42 грн за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року включно.
Зокрема цей суд зазначив, що оскільки відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, то передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року немає. Щодо періоду з грудня 2018 року по березень 2020 року, то позивачу була нарахована та виплачена індексація, що підтверджується довідкою №2450 від 17 листопада 2020 року. Також, судом надана оцінка доводам позивача щодо розрахунку суми належної індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Суд першої інстанції зауважив, що позивач у цій справі та у справі № 120/3881/20-а, заявив позовні вимоги, які частково по-різному висловлені, але однакові по суті, а отже, позовні вимоги є аналогічними. Крім того, підстави для звернення до суду з позовом як у цій справі так і справі № 120/3881/20-а також є аналогічними.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у справі № 120/3881/20-а між сторонами не виникло нового спору, оскільки в цій справі та в справі № 120/3881/20-а збігається склад учасників адміністративного процесу, вимоги та обставини, що обґрунтовують звернення позивача до суду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із такими рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі № 120/8303/22, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу оскарження судових рішень позивач указує про порушення судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин норм процесуального права, а саме пункту 4 частини першої статті 238 (суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
Скаржник зазначає, що спір у цій справі не є тотожним спору у справі № 120/3881/20-а, як про те зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях, оскільки предмет спорів (об`єкт, з приводу якого виник спір) у згаданих справах є різними.
Скаржник зауважує, що у справі №120/3881/20-а розглядалося питання щодо здійснення нарахування і виплати індексації грошового забезпечення, правильність встановлення відповідачем базового місяця, розміру щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення та суми індексації, натомість у цій справі (№120/8303/22) спір полягає у нездійсненні відповідачем перерахунку нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення у відповідності до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Позивач підкреслює, що об`єктом, з приводу якого виник спір саме у цій справі було, також, його право на отримання поточної індексації з грудня 2019 року по березень 2020 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на загальну суму 39, 14 грн.
Як пояснює скаржник, уже наявні висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій не застосували - висновки, викладені у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 31 січня 2023 року у справі №340/3391/22, від 13 березня 2023 року у справі №560/11003/22.
Таким чином, на переконання скаржника, пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а тому спір у цій справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Губської О.А., Білак М.В. від 13 квітня 2023 року відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року № 770/0/15-23 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, здійснено повторно автоматизований розподіл цієї справи між суддями, та визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Соколов В.М., судді Єресько Л.О., Білак М.В.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. від 23 листопада 2023 року прийнято справу до провадження, закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Від командира Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити її без задоволення, а рішення судів - без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, уважаючи, що відповідач не нарахував і не виплачував йому індексацію грошового забезпечення в належному розмірі, звернувся з цим позовом до суду.
За висновками судів попередніх інстанцій немає підстав для вирішення цього спору, оскільки ОСОБА_1 повторно звертається до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав (щодо належної виплати індексації грошового забезпечення), які уже було вирішено в межах справи №120/3881/20-а (рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року).
Надаючи оцінку доводам позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31 березня 2021 року у справі № 240/6357/20, від 27 серпня 2021 року у справі № 580/3966/20, від 15 грудня 2020 року у справі № 804/5759/17, від 17 серпня 2022 року у справі № 520/9008/2020 та багатьох інших, зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові, яка застосовується Верховним Судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.