РІШЕННЯ
Іменем України
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №990/164/23
адміністративне провадження № П/990/164/23, № П/990/174/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Рибачук А.І., Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
секретар судового засідання - Присяжнюк А.Г.
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Цуцкірідзе І.Л., представників третіх осіб Петрів Н.М., Пилипенка С.М.
розглянув справу за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним рішення
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
06.08.2023 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 6 розділу VІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1200/0/15-18 від 19.04.2018 (в редакції рішення Вищої ради правосуддя № 742/0/15-23 від 20.07.2023) в частині слів "Обмеження (відтермінування) забезпечення загального доступу до електронних ресурсів Реєстру на підставі мотивованої постанови слідчого, прокурора здійснюється на строк, зазначений у постанові, який не може перевищувати строку досудового розслідування".
Ухвалою Верховного Суду від 10.08.2023 відкрито провадження у справі №/990/164/23 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
В подальшому ухвалою Верховного Суду від 14.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №990/174/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та нечинними змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 №742/0/15-23.
Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2023 справу №990/164/23 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1200/0/15-18 від 19.04.2018 (в редакції рішення Вищої ради правосуддя №742/0/15-23 від 20.07.2023), в частині та справу №990/174/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та нечинними змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 №742/0/15-23, - об`єднано в одне провадження, відкрите ухвалою Верховного Суду 10.08.2023 (провадження №990/164/23).
Ухвалами судового засідання від 04.10.2023 та від 01.11.2023 до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача залучено Державну судову адміністрацію України та Національне антикорупційне бюро України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя №1200/0/15-18 від 19.04.2018 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Порядок).
Пунктом 6 розділу VIII (в редакції Порядку згідно Рішення ВРП №2364/0/15-21 від 23.12.2021) передбачено, що:
"Обмеження (відтермінування) забезпечення загального доступу до електронних ресурсів Реєстру відбувається в порядку, визначеному законами України "Про доступ до судових рішень", "Про державну таємницю" та цим Порядком.
Обмеження (відтермінування) загального доступу до електронних ресурсів Реєстру з інших підстав не допускається.".
21.02.2023 до відповідача звернулось НАБУ з пропозицією внесення до Порядку змін щодо обмеження доступу до судових рішень на підставі мотивованих постанов слідчих та прокурорів.
Такі пропозиції відповідачем розглянуті не були.
17.07.2023 до відповідача повторно звернулось НАБУ з пропозицією внесення до Порядку змін щодо обмеження доступу до судових рішень на підставі мотивованих постанов слідчих та прокурорів. Пропозиція обґрунтована необхідністю збереження інформації, що становить таємницю досудового розслідування.
За наслідками розгляду звернення НАБУ, рішенням ВРП №742/0/15-23 від 20.07.2023 до Порядку внесено зміни, відповідно до яких пункт 6 розділу VІІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої (зміни виділені підкресленням):
"Обмеження (відтермінування) забезпечення загального доступу до електронних ресурсів Реєстру відбувається в порядку, визначеному законами України "Про доступ до судових рішень", "Про державну таємницю", цим Порядком, а також на підставі мотивованої постанови слідчого, прокурора. Обмеження (відтермінування) забезпечення загального доступу до електронних ресурсів Реєстру на підставі мотивованої постанови слідчого, прокурора здійснюється на строк, зазначений у постанові, який не може перевищувати строку досудового розслідування. Обмеження (відтермінування) загального доступу до електронних ресурсів Реєстру з інших підстав не допускається.".
СТИСЛИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи позивачів
В обґрунтування позовних вимог позивачі покликаються на те, що змінено зміст пункт 6 розділу VІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень за незмінності відповідного законодавчого регулювання.
Проте такі зміни не тільки суперечать положенням Конституції України, Законів України "Про доступ до судових рішень", "Про судоустрій і статус суддів", "Про Вищу раду правосуддя", але й надають слідчому (прокурору) непропорційно широкі повноваження власною постановою обмежувати (відтерміновувати) загальний доступ до судових рішень.
Таким рішенням суттєво обмежено права громадян (користувачів Реєстру) на доступ до його ресурсів (судових рішень) порівняно з регулюванням, встановленим Законом України "Про доступ до судових рішень".
Фактично, оскаржуваним рішенням відповідач дозволив органам досудового розслідування на власний розсуд обмежувати доступ до судових рішень на строк досудового розслідування. При цьому, зазначені постанови слідчих та прокурорів виведені поза межі судового контролю.
Покликаються на безпідставність покликання ВРП в оскаржуваному рішенні на положення статей 36, 40, 110, 222 КПК України, як на підставу для надання можливості слідчим вилучати судові рішення із загального доступу, оскільки зазначені статті не лише не регулюють спірні правовідносини, але й не надають слідчим відповідних повноважень.
Також покликаються на те, що як громадяни України і користувачі Єдиного державного реєстру судових рішень мають право на доступ до судових рішень, а також на їх відтворення у будь-який спосіб. Натомість, оскарженим нормативно-правовим актом встановлене нормативне регулювання таких правовідносин, яке полягає в можливості обмеження користувачів (у тому числі позивачів) у доступі до судових рішень (відтермінування такого доступу) на підставі постанов слідчого, прокурора.
Без дотримання принципу відкритості судових рішень, який нерозривно пов`язаний із незалежністю судової влади, нівелюється можливість вивчення позивачами, зокрема, як адвокатами, та утвердження судової практики, а також превентивна функція щодо виникнення інших спорів; порушується право особи на оскарження судового рішення.
Покликаються на те, що відповідач при затвердженні оскаржуваних змін вийшов за межі своїх повноважень, фактично врегулювавши правовідносини усупереч положенням Конституції та законів України, а тому оскаржувані зміни є протиправними і підлягають визнанню нечинними.
Стислий зміст заперечень відповідача
Представник ВРП позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято за результатами звернення Національного антикорупційного бюро України від 17.07.2023 №01-179/21676 із пропозицією щодо внесення таких змін.
Зазначені зміни НАБУ мотивувало тим, що під час досудового розслідування детективи Національного бюро стикаються із постійною протидією процесу розслідування з боку суб`єктів, підслідних Національному бюро, наділених владними повноваженнями, до яких, зокрема, належать вищі посадові особи законодавчої, виконавчої та судової влади, інші службові особи державних та правоохоронних органів, військових формувань, органів місцевого самоврядування тощо, що проявляється у виборі відповідної поведінки, вжитті заходів, спрямованих на створення перешкод у збиранні та використанні доказів з метою ухилення від відповідальності, після отримання ними інформації, в тому числі і з відкритих джерел, щодо початку такого розслідування.
Національне антикорупційне бюро України звертало увагу на те, що розголошення відомостей досудового розслідування на певних його стадіях може призвести до неможливості виконання зазначених завдань кримінального провадження.
Внесення, запропонованих НАБУ, змін до Порядку є необхідним для збереження інформації, що становить таємницю досудового розслідування та міститься в ухвалах слідчих суддів, які виносяться за результатами розгляду клопотань слідчих, прокурорів у рамках кримінального провадження.
Також покликається на те, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та прийнятим на підставі, у межах повноважень, визначених Законом №1798-VІІІ. Рішення ухвалено повноважним складом Вищої ради правосуддя та підписано всіма членами Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухвалені.
Також покликається на те, що Вища рада правосуддя не ухвалювала будь-яких рішень щодо Позивачів, що свідчить про відсутність порушення прав Позивачів внаслідок ухвалення будь-якого рішення ВРП як суб`єкта владних повноважень, відтак звернення до суду з цим позовом не відповідає нормам процесуального законодавства.
Також покликається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2022 у справі №640/3356/20, від 23.02.2022 №560/7790/20, які на його думку спростовують доводи Позивачів, що КПК України не регулює питання доступу користувачів до судових рішень і не дає право слідчому (прокурору) обмежувати доступ користувачів до судових рішень у Реєстрі.
Стислий зміст відповідей на відзив відповідача
У відповіді на відзив ОСОБА_2 покликається на помилковість тлумачення ВРП норм чинного законодавства, викладене у відзиві на позовну заяву.
Покликається на те, що питання оприлюднення судових рішень не регулюються КПК України, а тому будь-які посилання на КПК є безпідставним.
ОСОБА_1 у відповіді на відзив відповідача покликається на те, що він є користувачем реєстру, а відтак у разі обмеження (відтермінування) доступу до судових рішень буде позбавлений можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Відтак, позивач є суб`єктом правовідносин, у яких будуть застосовані оскаржені зміни.
Також покликається на безпідставність покликань відповідача у відзиві на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24.10.2022 у справі №640/3356/20, від 23.02.2022 №560/7790/20, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 640/3356/20 наявна лише постанова Шостого апеляційного суду від 24.10.2022. Що стосується постанови від 23.02.2022 по справі №560/7790/20, то вона не є застосовною у цій справі, зокрема, у зв`язку неподібністю правовідносин.
Пояснення третіх осіб
У поясненнях на позов НАБУ та ДСА України - треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, покликаються на те, що приймаючи зміни до п. 6 Порядку, ВРП діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з дотриманням принципу пропорційності, тому спірне рішення відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак є правомірним.
З посиланням на висновки Верховного Суду у постанові від 23.02.2022 у справі № 560/7790/20, треті особи наголошують на тому, що хоча Закон №3262-IV прямо не передбачає такої підстави для обмеження доступу до судових рішень як постанова слідчого, прокурора, водночас аналіз його норм не дає підстав для висновку, що саме цим законом встановлено вичерпний перелік підстав для обмеження доступу до судових рішень. Закон №3262 не містить норм, які б забороняли обмежувати доступ до судових рішень з інших підстав, зокрема і на підставі норм інших законів.
Крім того, НАБУ у своїх поясненнях покликається на те, що аналіз статті 222 КПК України свідчить про те, що слідчий та прокурор як уповноважені суб`єкти визначають як можливість надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, так і, навпаки, можуть заборонити розголошення таких відомостей шляхом прийняття відповідного процесуального рішення у формі постанови. Прийняття постанов про заборону доступу до судових рішень відповідає вимогам КПК України та переслідує легітимну мету - забезпечити таємницю досудового розслідування.
Також покликається на те, що обмеження доступу до судових рішень може бути здійснене як з підстав, визначених у законах України "Про доступ до судових рішень", "Про державну таємницю", Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 (зі змінами), так і з підстав, зазначених в КПК України, зокрема з метою забезпечення збереження таємниці досудового розслідування та запобігання недобросовісним спробам створити перешкоди для здійснення досудового розслідування. А тому, доводи позивачів про те, що норми КПК України не є застосовними до спірних відносин, та останній не містить норм, які б надавали повноваження слідчому, прокурору забороняти оприлюднювати судові рішення, є безпідставними.
Також покликається на те, що оскаржувані позивачами зміни до Порядку внесені з метою забезпечення дотримання таємниці досудового розслідування, та забезпечення виконання завдань кримінального провадження шляхом запобігання та припинення недобросовісних дій осіб, спрямованих на створення протиправних перешкод у здійсненні досудового розслідування, в т.ч. з використанням повного доступу до Реєстру.
Вважає, що доводи позивачів про непропорційне втручання у здійснення ними права на доступ до судових рішень є безпідставними, оскільки таке обмеження доступу переслідує виключно вищенаведені цілі та стосується передусім ухвал слідчих суддів, розголошення відомостей з яких може в подальшому негативно вплинути на хід та результати досудового розслідування.
ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 129 Конституції України гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами належать до основних засад судочинства.
Складові засад гласності судового процесу розкрито у статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Закон № 1402-VIII), відповідно до якої судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Отже, за загальним правилом судові рішення є відкритими, а виключення з такого правила можуть бути встановлені лише законом.
Порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства визначено Законом України "Про доступ до судових рішень" (Закон №3262-IV).
Зокрема, цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (стаття 1 Закону №3262-IV).
Відповідно до статті 2 Закону №3262-IV рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення. У визначених законом випадках судове рішення про надання дозволу на проведення розвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується.
Відповідно до статті 3 Закону №3262-IV для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.