1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 300/3789/21

адміністративне провадження № К/990/36918/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

за участі:

секретаря судового засідання: Бугаєнко Н. В.,

представник позивача Федорців О. О.

представник відповідача Кучерявий Р. І.

представник ФДМ України Федорчук О. В.

представники третіх осіб Франчук В. В., Лебідь Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в касаційній інстанції адміністративну справу № 300/3789/21

за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Акціонерного товариства "Оріана" за участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства фінансів України, Калуського управління Державної казначейської служби України про стягнення коштів,

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оріана", до якої приєднався Фонд державного майна України, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (суддя Остап`юк С. В.) від 09 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Кухтей Р. В., Нос С. П., Шевчук С. М.) від 17 листопада 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2021 року Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Оріана" (далі - АТ "Оріана", Товариство), за участі третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства фінансів України (далі - Мінфін), Калуського управління Державної казначейської служби України (далі - Калуське УДКС)), в якому просило стягнути з відповідача за рахунок будь-яких належних Товариству готівкових коштів, в тому числі розміщених на рахунках, відкритих у банківських установах, простроченої заборгованості перед державним бюджетом на суму 5 980 095 891,10 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що АТ "Оріана" допустило заборгованість до державного бюджету на загальну суму 5 980 095 891,10 грн за основним боргом станом на 01 травня 2021 року на суму 5 730 615 191,29 грн та 249 480 699,81 грн пені, нарахованої Державною казначейською службою України станом на 18 вересня 2002 року. Вказана заборгованість виникла за контрактом від 12 листопада 1992 року № 40-2211/96 та контрактом від 13 грудня 1996 року, Угодою про позику від 30 листопада 2001 року № 101-04/24, яка підлягаю стягненню з відповідача.

3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року, позов задоволено.

Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують АТ "Оріана" та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету прострочену заборгованість в розмірі 5 980 095 891,10 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 26 грудня 2022 року АТ "Оріана" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року, і направити справу на новий судовий розгляд.

5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6.10 лютого 2023 року до Верховного Суду від Мінфіна надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року залишити без змін.

7. 01 та 10 березня 2023 року до Верховного Суду від АТ "Оріана" надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

8. 17 липня 2023 року до Верховного Суду від Фонду державного майна України надійшла заява про приєднання до касаційної скарги АТ "Оріана" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року прийнято вказану заяву Фонду державного майна про приєднання до касаційної скарги АТ "Оріана" у справі № 300/3789/21.

10. 17 серпня 2023 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року залишити без змін.

11. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкритому судовому засіданні.

12. 24 жовтня 2023 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року вказану заяву задоволено.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Торговим товариством УДЕКО ГмбХ. Велике Герцогство Люксембург (далі УДЕКО) надано кредит на суму 212,5 млн німецьких марок, або 108.65 млн євро (далі - Кредит 1), Концерну "Хлорвініл", правонаступником якого є AT "Оріана".

15. Кредит 1 надано під гарантію Кабінету Міністрів України №40-2211/96 від 26 листопада 1992 року шляхом оплати 85% вартості "Контракту на кредит та поставку продукції від 12 листопада 1992 року, укладеного між УДЕКО та концерном "Хлорвініл", м. Калуш Івано-Франківської області. Україна. Кредит надано під страхове покриття Hermes-Kreditversicherung-AG.

16. Відповідно до Угоди від 11 лютого 1993 року УДЕКО передані права кредитора Баварському Іпотечному Об`єднаному банку (далі Банк). Разом із 85% суми відсотків за кредитом, що була накопичена за період будівництва заводу з виробництва поліетилену, сума заборгованості за кредитом складала 245,16 млн німецьких марок або 125,35 млн євро.

17. Внаслідок невиконання АТ "Оріана" зобов`язань за Кредитом 1, прострочена заборгованість Товариства перед державою становить 170 137 303,48 євро.

18. Також, Концерну "Хлорвініл" УДЕКО надано кредит на суму 8,50 млн німецьких марок або 4,35 млн євро (далі - Кредит 2), шляхом оплати 85 % вартості другого контракту на кредит та поставку продукції від 13 грудня 1996 року, укладеного між УДЕКО та концерном. Кредит 2 також було застраховано Урядом Федеративної Республіки Німеччина, представленим Hermes-Kreditversicherung-AG.

19. З метою забезпечення умов для погашення заборгованості за кредитом, який було залучено під державні гарантії Концерном "Хлорвініл", правонаступником якого відповідач за пропозицією Фонду державного майна, Міністерства промислової політики та Івано-Франківської облдержадміністрації, Кабінет Міністрів України прийняв рішення про утворення господарського товариства на базі майна нафто хімічного комплексу АТ "Оріана" (розпорядження Кабінету Міністрів України №314-р від 10 серпня 2000 року).

20. 06 грудня 2000 року зареєстровано юридичну особу ЗАТ "Лукор", засновниками якого є AT "Оріана" та ТзОВ "Лукойл-Нафтохім". Статутний фонд товариства становив 1,3 млрд грн, розподіл внесків засновників до статутного фонду товариства - 50:50. Згідно з установчим договором внеском АТ "Оріана" до статутного фонду ЗАТ "Лукор" визначено нафтохімічний комплекс, створений за рахунок кредитних коштів.

21. Діяльність ЗАТ "Лукор" не забезпечила надходжень для погашення заборгованості за кредитом AT "Оріана". З моменту створення ЗАТ "Лукор" до державного бюджету коштів в рахунок погашення простроченої заборгованості АТ "Оріана" за кредитом не надходило.

22. Згідно пункту 3.3.1 установчого договору ЗАТ "Лукор" ТзОВ "Лукойл-Нафтохім" прийняло зобов`язання провести реструктуризацію кредиторської заборгованості AT "Оріана" перед Банком (станом на 01 січня 2000 року) протягом 60 днів з дати державної реєстрації ЗАТ "Лукор" на строк більше 10 років.

23. У ході переговорів, які тривали після створення ЗАТ "Лукор", між ТзОВ "Лукойл-Нафтохім" і Банком обговорювалось питання реструктурування заборгованості AT "Оріана" перед Банком на умовах, які дозволяли забезпечити погашення заборгованості товариства за рахунок його прибутку, що приходиться на належну AT "Оріана" частку в статутному фонді ЗАТ "Лукор", тобто без залучення коштів державного бюджету. У разі проведення такої реструктуризації державні гарантії з погашення та обслуговування реструктуризованого боргу Банком не вимагалися. Між сторонами не було досягнуто домовленості.

24. Невиконання позичальником зобов`язань за Кредитом 2 призвело до виплат Hermes-Kreditversicherung-AG на користь Банку страхового покриття та, відповідно, передачі агентству права вимоги на сплачену суму.

25. Заборгованість AT "Оріана" за кредитами в процесі переговорів довелось визнати державним зовнішнім боргом України та реструктурувати в рамках Паризького клубу кредиторів.

26. Відносини щодо погашення заборгованості за Кредитом 2 між Міністерством фінансів України та AT "Оріана" врегульовано Угодою про позику № м 101-04/24 від 30 листопада 2001 року (далі Угода про позику), відповідно до якої Товариством надано Мінфіну позику на суму, еквівалентну 11,37 млн німецьких марок або 5,82 млн євро, для фінансування дефіциту державного бюджету. У свою чергу Мінфін прийняв зобов`язання погасити позику шляхом погашення заборгованості АТ "Оріана" за Кредитом 2.

27. Внаслідок перевищення витрат держави над сумою позики АТ "Оріана" у Товариства утворилась прострочена заборгованість перед державою за Кредитом 2 на суму 200 249,43 євро.

28. Під час українсько-німецьких консультацій 06 грудня 2001 року було укладено Угоду про реструктуризацію боргу України з погашення фінансових кредитів, застрахованих Федеративною Республікою Німеччина, наданих на підставі договорів, які укладено до 31 грудня 1998 року з терміном погашення понад 1 рік, якщо термін несплачених платежів за такими кредитами настав до 19 грудня 2000 року, чи настав або настане в період з 20 грудня 2000 року до 03 вересня 2002 року. Реструктуризація боргу стосується кредитів, наданих Уряду України або Національному банку України, або під їх гарантію. Уповноваженими сторонами з виконання Угоди виступили: з боку Уряду Федеративної Республіки Німеччина Консорціум, що складається з Hermes-Kreditversicherung-AG та Німецького Ревізійного Акціонерного товариства економічних перевірок, з боку Уряду України Мінфін.

29. Листом страхової компанії Hermes-Kreditversicherung-AG від 12 вересня 2002 року на адресу Мінфіну було надіслано уточнений графік погашення боргів за Угодою, відповідно до якого загальна сума, що підлягає реструктуризації, становить 277,2 млн євро, в тому числі заборгованість за Кредитом 1 від 12 листопада 1992 року на суму 58 356 894,38 євро та за Кредитом 2 від 13 грудня 1996 року на суму 2 812 105,34 євро.

30. На суми реструктурованих та відстрочених платежів нараховувались відсотки за фіксованою ставкою 5,5 відсотків річних. Відповідно до статті 6 Угоди на суму нарахованих за вищевказаною ставкою штрафних відсотків, починаючи з 20 грудня 2000 року, нараховуються відсотки за цією ставкою. За графіком погашення та обслуговування реструктурованого боргу перед Федеративною Республікою Німеччина розрахунки мали бути здійснені у період з 31 жовтня 2002 року до 31 жовтня 2013 року. Всі розрахунки за угодою про реструктуризацію закінчені.

31. Кабінет Міністрів України виконав свої зобов`язання за Угодою про реструктуризацію своєчасно, тобто погасив прострочену заборгованість AT "Оріана" перед Банком у повному обсязі.

32. Прострочена заборгованість AT "Оріана" перед державою становить 5 730 615 191,29 грн або 170 337 552,91 євро.

33. Крім того, за невиконання AT "Оріана" взятих на себе зобов`язань за кредитами, на прострочену заборгованість товариства за період з 31 липня 1998 року по 17 вересня 2002 року Державною казначейською службою України нараховано пеню на суму 249 480 699,81 грн.

34. Таким чином, станом на 01 травня 2021 року прострочена заборгованість відповідача перед державним бюджетом становить 5 980 095 891,10 грн, у тому числі 5 730 615 191,29 грн за основним боргом та 249 480 699,81 грн пені.

35. З огляду на наявність вказаної простроченої заборгованості AT "Оріана" перед державою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

36. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили із безспірності встановленої заборгованості Товариства перед державним бюджетом, яка складається з основного боргу в сумі 5 730 615 191,29 грн та нарахованої пені в сумі 249 480 699,81 грн, яка підтверджується долученими позивачем та дослідженими судом матеріалами справи.

37. Стосовно доводів відповідача про необхідності застосування позовної давності в частині стягнення пені, суди виснували, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення абзацу другого частини дев`ятої статті 17 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), яким передбачено, що позовна давність на вимоги щодо погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою), за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, не поширюється.

38. Водночас суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими доводи відповідача стосовно необхідності застосування до спірних правовідносин положень статті 99 Конституції України та статті 533 ЦК України, а також посилання на інформацію щодо сум сплати та її еквівалентів (відповідач вказував, що загальна сума, яка була витрачена для погашення боргу та витрат на конвертацію становить 646 106 796,03 грн), оскільки вказане спростовується інформацією щодо платежів, здійснених з державного бюджету за вищевказаними контрактами та Угодою про позику та інформацією щодо витрат, пов`язаних із закупівлею та конвертацією валютних коштів для здійснення державою платежів з державного бюджету за цими ж контрактами та угодою.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

39. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

40. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

41. Деталізуючи вказані підстави подання касаційної скарги AT "Оріана" зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема застосування пункту 9 статті 17 БК України.

Скаржник з посиланням на приписи статті 58 Конституції України зазначає, що до спірних правовідносин норми статті 17 БК України, що прийняті та вступили в дію після 01 січня 2011 року, застосуванню не підлягають.

Також вказує про відсутність доказів укладення правочинів між Міністерством фінансів України та AT "Оріана" щодо кредитних договорів, договорів про надання бюджетних позичок або фінансової допомоги, що виключає обов`язок останнього щодо:

забезпечення своєчасного обслуговування та погашення кредитів (позик); внесення плати за надання кредитів (позик); надання майнового або іншого забезпечення своїх зобов`язань; сплати пені за прострочення виконання зобов`язань.

42. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зауважує, що суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

43. На переконання скаржника, оскільки сума яка заявлена до стягнення значно перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд, з огляду на приписи статей 257, 263 КАС України, був зобов`язаний повідомити учасників про місце та час розгляду справи і відкрити провадження і здійснювати його у загальному провадженні.

44. У судовому засіданні представник AT "Оріана" також вказував, що заявлений позов є безпідставним та задоволенню не підлягає, з огляду на відсутність в законодавстві України відповідного правового регулювання, яке б регулювало спірні правовідносини. Наголошував на відсутності у відповідача боргових зобов`язань та порушеному строку нарахування зобов`язань та пені.

При цьому наполягав на тому, що до спірних правовідносин можливе виключно застосування приписів статті 533 ЦК України, згідно якої грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказував, що з урахуванням приписів статті 533 ЦК України загальна сума, яка була витрачена для погашення боргу та витрат на конвертацію становить 646 106 796,03 грн. Також зазначив на порушеному порядку розгляду справи судом першої інстанції, який здійснив розгляд справи в порядку спрощеного провадження замість загального. В суді апеляційної інстанції були подані усі наявні у них документи, розгляд справи здійснювався за їх присутності.

44.1 Представник Фонду державного майна України, як особа яка приєдналась до касаційної скарги, підтримав її доводи та доводи представника відповідача.

44.2 Представник позивача, представники Міністерства фінансів України в судовому засіданні заперечували проти доводів та вимог касаційної скарги у повному обсязі. Наголошували на їх безпідставності, суперечливості та такими, що суперечать обставинам справи. Розгляд справи здійснено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, жодні права відповідача порушено не було.

44.3 Інші представники 3-ї сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення скарги в межах її доводів по суті.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

45. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

46. Спеціальним законом з питань оподаткування, який визначав порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, який втратив чинність 01 січня 2011 року.

Вказаним нормативним актом не були визначені строки щодо стягнення заборгованості у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками.

47. 24 липня 2001 року набрав чинності Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року 2542-III відповідно до частин третьої та четвертої статті 17 якого платежі, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань, належать до платежів по боргу.

У разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

48. 01 січня 2011 року набрав чинності Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 року №2456-VI, відповідно до частини дев`ятої статті 17 прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

49. До функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) віднесено забезпечення стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

50. Контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

51. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 174 затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок № 174), який регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.

52. У пункті 2 Порядку № 174 наведено наступні визначення:

боржник - суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов`язань за такою угодою;

бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги;

прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

53. Відповідно до пунктів 6, 9, 10 Порядку № 174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані. Кошти, що надходять до бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, зараховуються органами Державної казначейської служби на рахунки, відкриті згідно з бюджетною класифікацією.


................
Перейти до повного тексту