ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Власова Ю. Л. щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 9901/43/21 (провадження № 11-5заі23), ухваленої за результатами розгляду апеляційної скарги Президента України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 грудня 2022 року (судді Дашутін І. В., Гімон М. М., Усенко Є. А., Шишов О. О., Яковенко М. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 29 грудня 2020 року № 607/2020 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України"
Короткий виклад історії справи
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 29 грудня 2020 року № 607/2020 "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" (далі - Указ № 607/2020) з моменту його прийняття як такий, що не відповідає приписам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тобто прийнятий не на підставі закону, поза межами визначених повноважень Президента України.
Позивач стверджував, що оскільки частина третя статті 154 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)не передбачає правової процедури й порядку відсторонення судді Конституційного Суду України, то суддя Конституційного Суду України не входить до переліку осіб, на яких поширюються випадки можливого відсторонення Президентом України від виконання повноважень чи від посади відповідно до цієї правової норми.
На думку позивача, незаконність (протиправність) Указу № 607/2020 підтверджується відсутністю у спеціальному законі (Закон України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" (далі - Закон № 2136-VIII)) повноважень Президента України щодо прийняття рішення про відсторонення від посади чи від виконання повноважень судді Конституційного Суду України.
Позивач зазначив, що спірним Указом було порушено його право на повагу до "приватного життя", яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), оскільки цей Указ обмежує його доступ до обраної професії.
Касаційний адміністративний суд рішенням від 13 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправним та скасував Указ № 607/2020.
Представник Президента України оскаржив вказане рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Президента України залишено без задоволення, рішення Касаційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року - без змін.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що застосоване до позивача обмеження [відсторонення від посади судді Конституційного Суду України строком на два місяці] у контексті практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) становило втручання у захищене статтею 8 Конвенції право позивача на повагу до приватного життя, в аспекті обмеження доступу до обраної професії (пункт 46). Законом право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не поставлено у пряму залежність як від продовження дії оскаржуваного акта, так і від перебування особи на публічній службі станом на час звернення особи з позовом про захист права, яке вона вважає порушеним, та ухвалення судового рішення у справі (пункт 47). Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що станом на час звернення ОСОБА_1 з позовними заявами у цій справі ще тривав застосований до нього оспорюваним Указом № 607/2020 обмежувальний захід [до 28 лютого 2021 року] і строк його повноважень на посаді судді Конституційного Суду України не закінчився, що не заперечується сторонами (пункт 48). Тому було зроблено висновок про наявність підстав для вирішення адміністративним судом питання правомірності оскаржуваного Указу № 607/2020 (пункт 49).