П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 990/124/22
Провадження № 11-151заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року (судді Білак М. В., Загороднюк А. Г., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М., Смокович М. І.) у справі № 990/124/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя" і зобов`язати відповідача переглянути це рішення.
2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 брала участь у конкурсі на посади членів Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), що був оголошений у зв`язку з поданням Комітету Верховної Ради України з питань правової політики від 02 вересня 2021 року.
3. 23 червня 2022 року рішенням № 15 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя" Етична рада припинила участь позивачки у конкурсі на посаду члена ВРП для обрання ВРУ.
4. На переконання позивачки, указане рішення Етичної ради є поверховим, безпідставним, помилковим і таким, що суперечить місії Етичної ради, актуальним завданням судової реформи в Україні, а також низці норм вітчизняного законодавства та регламенту Етичної ради, а стосовно ОСОБА_1 - відверто несправедливим, цинічним і принизливим.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 травня 2023 року відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним та зобов`язання переглянути рішення від 23 червня 2022 року № 15.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 вересня 2023 року: відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду; визнав неповажними причини пропущення строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 ; позовну заяву ОСОБА_1 залишив без розгляду.
7. Судове рішення мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються питання прийняття на публічну службу - розгляду кандидатури на посаду члена ВРП, скасування рішення, яким визнано її кандидатуру невідповідною критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена ВРП. Відповідно, строк звернення до суду у спірних правовідносинах встановлено частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - один місяць.
8. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась 18 серпня 2022 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Крім того, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також виснував, що вказані позивачкою обставини не свідчать про відсутність у неї можливості звернутись до суду за захистом своїх прав у межах строків, визначених КАС України, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити та визнати вказані нею причини пропущення процесуального строку неповажними.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
9. Не погодившись із указаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що вважає її незаконною, необґрунтованою і такою, що порушує норми процесуального та матеріального права, ігнорує чинну практику Верховного Суду та водночас спотворює суть тих рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Верховного Суду, висновки у яких колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду застосувала для підкріплення власної позиції.
10. На думку скаржниці, абсолютно неправомірним є застосування судом частини третьої статті 123 КАС України, позаяк колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не було виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження в адміністративній справі. Крім того, позивач не подав заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, які раніше ще не були розглянуті та оцінені тим самим складом суду.
11. Скаржниця зазначила, що тривалість пропуску строку звернення до суду з позовом, якщо він мав місце, не є значною. На своє звернення від 28 червня 2022 року з проханням переглянути оскаржуване рішення тільки 04 серпня 2022 року ОСОБА_1 отримала підписану головою Етичної ради відповідь із відмовою, а вже 18 серпня 2022 року - у день, коли надійшла відповідь на запит позивачки від 05 серпня 2022 року, нею був надісланий позов до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. На переконання скаржниці, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду проявила надмірний формалізм і невиправдану суворість у дотриманні часових обмежень, а також цілковите ігнорування головних аргументів позивача, що рівнозначне відмові ОСОБА_1 з надуманих причин у доступі до правосуддя.
13. У зв`язку з викладеним скаржниця просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу передати до Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
14. У відзиві на апеляційну скаргу Етична рада зазначила, що вважає оскаржувану ухвалу прийнятою при повному з`ясуванні обставин справи, із додержанням норм матеріального та процесуального права.
15. Етична рада вказала, що факт того, що ОСОБА_1 ознайомилася з рішенням Етичної ради 28 червня 2022 року та в подальшому вчинила дії для захисту своїх начебто порушених прав, подавши досудову вимогу до Етичної ради, обґрунтовано свідчить про те, що саме з цієї дати має обраховуватись місячний строк на звернення до суду. При цьому ОСОБА_1 звернулася до суду тільки 18 серпня 2022 року, тобто із пропуском місячного строку звернення.
16. Отже, Етична рада зауважила, що погоджується із висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з пропуском місячного строку звернення до суду, установленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
17. На підставі викладеного Етична рада просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишити без змін.
Рух апеляційної скарги
18. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 жовтня 2023 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 01 листопада 2023 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України, оскільки в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про залишення позовної заяви без розгляду, відтак Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також ураховуючи те, що зібраних у справі матеріалів достатньо для її розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
19. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
20. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 вересня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, визнав неповажними причини пропущення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання протиправним та зобов`язання переглянути рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 15 залишив без розгляду.
21. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що позивачка звернулась із пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
22. Перевіривши матеріали справи та встановивши суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
23. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
24. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
25. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
26. За змістом пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звʼязку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
27. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
28. Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
29. Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України (далі - ВРУ), Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів ВРП, щодо питань обрання (призначення) на посади членів ВРП, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до ВРУ законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою (частина четверта статті 22 КАС України в редакції Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-IX), який набрав чинності 05 серпня 2021 року).
30. Законом № 1635-ІХ доповнено розділ VII "Перехідні положення" КАС України пунктом 3, відповідно до якого Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів ВРП відповідно до Закону № 1635-IX.
31. Крім того, Законом № 1635-IX доповнено Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) статтею 9-1, частиною першою якої передбачено, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності.
32. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до Етичної ради про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 23 червня 2022 року № 15 "Про невідповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя" і зобов`язання Етичної ради переглянути це рішення.