ПОСТАНОВА
28 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 2030/977/12
провадження № 51- 3709ск22
Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 розглянула касаційну скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 24 січня 2022 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 березня 2016 року та ухвали Харківського апеляційного суду від
10 серпня 2021 року, ухвалених щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і
встановила:
Постановою судді від 22 червня 2022 року та 31 липня 2023 року, 29 серпня 2023 року та 11 жовтня 2023 року, відмовлено захиснику ОСОБА_2 у витребуванні справи із зазначенням підстав відмови.
13 листопада 2023 року відповідно до вимог ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) року захисник звернувся до Суду з черговою касаційною скаргою.
Із касаційної скарги та наданих матеріалі убачається, що захисник, як і попередні рази, висловлює свою незгоду із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку на касаційне оскарження вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду та зазначає, що пропуск такого строку обумовлений неможливістю ознайомлення із повним текстом судового рішення від 10 серпня 2021 року, що, на його думку, є поважною причиною.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суди мають перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
Як вбачається з ухвали апеляційного суду від 10 серпня 2021 року, захисник ОСОБА_2 і його підзахисні були присутні у судовому засіданні під час апеляційного розгляду апеляційних скарг засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 березня 2016 року.
Апеляційний суд в своїй ухвалі від 24 січня 2022 року, обґрунтовуючи своє рішення, вказав, що неотримання копії повного тексту ухвали не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, а доводи захисника є безпідставними.
З таким висновком апеляційного суду погоджується й суд касаційної інстанції та вважає, що правило розрахунку строку на касаційне оскарження, на яке посилається захисник, а саме з дня вручення копії судового рішення, розповсюджується лише на осіб, які перебувають під вартою.
Оскільки захисник приймав участь у судовому засіданні та як убачається з судових рішень, під час розгляду справи головуючим було роз`яснено учасникам судового розгляду порядок і строки касаційного оскарження, у захисника виникло право на апеляційне оскарження з дня оголошення рішення суду і воно, не пов`язано з моментом отримання ним копії цього рішення.
Із матеріалів провадження за касаційною скаргою убачається, що захисник ОСОБА_2 не був позбавлений можливості вчасно оскаржити судове рішення у доступний для нього спосіб.
Слід зазначити, що у разі оскарження рішення суду особою, яка не перебуває під вартою, її захисником, початковий момент перебігу строку для подання скарги на таке судове рішення пов`язаний саме з моментом проголошення, а не з моментом отримання копії судового рішення.
Такий механізм виступає гарантією забезпечення принципу правової визначеності, який, у свою чергу, є одним із елементів принципу верховенства права, який передбачає, що кримінальні провадження мають бути розглянуті впродовж розумного строку, а учасники кримінального провадження після закінчення відповідних строків оскарження не повинні перебувати у стані правової невизначеності.
Про поважність причин на поновлення строку оскарження судового рішення може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на таке оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані скаржником. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на таке оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від