П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 757/16344/22-к
провадження № 51-2183км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
осіб, щодо яких закрито
кримінальне провадження: ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12021000000001050, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Северинівки Тростянецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки м. Вінниця, жительки АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 209 КК;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, уродженки м. Миколаєва, жительки АДРЕСА_2,
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 рокукримінальне провадження № 12021000000001050, внесене 11 серпня 2021 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 209 КК; ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.
2. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2022 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3. У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалуКиївського апеляційного суду від 15 березня 2023 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, оскільки апеляційний суд не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції правил п. 2 ч. 6 ст. 219 КПК і невідповідності фактичним обставинам справи його висновків про те, що строк досудового розслідування на дату об`єднання двох кримінальних проваджень № 42019020000000134 та № 12020000000000378 сплинув 17 вересня 2020 року, не дав на них вичерпних і переконливих відповідей, не зазначив підстав, на яких визнав апеляційну скаргу прокурора необґрунтованою. На думку прокурора, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК і здійснено помилкове тлумачення ч. 6 ст. 219 цього Кодексу.
4. На підтвердження своїх доводів прокурор наводить такі дані:
Головне слідче управління Національної поліції України здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 від 30 липня 2019 року.
31 серпня 2020 року у провадженні вперше було повідомлено про підозру ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 209 КК.
01 вересня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 209 КК, а 21 липня 2021 року ОСОБА_13 і ОСОБА_11 та05 серпня 2021 року ОСОБА_10 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК.
28 жовтня 2020 року постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 продовжено до трьох місяців, тобто до 30 листопада 2020 року.
28 листопада 2020 року ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 продовжено до шести місяців, тобто до 28 лютого 2021 року.
27 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 продовжено до 12 місяців, тобто до 28 серпня 2021 року.
11 серпня 2021 року прокурор виділив матеріали кримінального провадження стосовно підозрюваних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10 в окреме провадження за реєстраційним номером 12021000000001050.
12 серпня 2021 року прокурор дав слідчому доручення про відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК і повідомлення підозрюваним, а також їхнім захисникам про завершення досудового слідства та надання доступу до матеріалів кримінального провадження.
13 серпня 2021 року підозрюваним ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 оголошено про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001050 й надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Проте із цього моменту ні вказані особи, ні їхні захисники не прибули для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001050.
Востаннє ухвалою слідчого судді від 11 травня 2022 року стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 11 серпня 2021 року № 12021000000001050 до 20 червня 2022 року включно.
23 червня 2022 року слідчий склав, а прокурор затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000001050, який 27 червня 2022 року було направлено до Печерського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Старший групи прокурорів неодноразово приймав рішення про об`єднання інших матеріалів кримінальних проваджень із матеріалами кримінального провадження № 42019020000000134 від 30 липня 2019 року, з якого було виділено матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001050. Зокрема, постановою прокурора від 17 вересня 2020 року об`єднано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 від 30 липня 2019 року та № 12020000000000378 від 15 квітня 2020 року в одне провадження з присвоєнням у ЄРДР номера 42019020000000134.
5. Прокурор зауважує, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з рішенням суду першої інстанції про відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001050 від 11 серпня 2021 року постанови прокурора, винесеної на виконання приписів ч. 7 ст. 219 КПК, згідно з якими обрахований відповідно до ч. 4 цієї статті загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у ч. 4 ст. 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. Вважає, що таким процесуальним рішенням є постанова заступника Генерального прокурора від 28 жовтня 2020 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019020000000134 до 30 листопада 2020 року. На думку прокурора, після об`єднання вказаного кримінального провадження з кримінальним провадженням № 12020000000000378 процесуальний керівник не мав повноважень виносити згідно з ч. 7 ст. 219 КПК постанову, що є виключною прерогативою заступника Генерального прокурора, тому строк розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні почав обраховуватися за правилами ч. 7 ст. 217 КПК з 30 липня 2019 року.
6. Вказує прокурор, що, незважаючи на те, що в період з 30 липня 2019 року по 15 квітня 2020 року в кримінальному провадженні № 12020000000000378 досудове розслідування не здійснювалося, у той час як у кримінальному провадженні № 42019020000000134 досудове розслідування здійснювалося та продовжувалося й після 15 квітня 2020 року (початок розслідування в кримінальному провадженні № 12020000000000378), а отже в період з 15 квітня 2020 року до моменту їх об`єднання 17 вересня 2020 року досудове розслідування в зазначених кримінальних провадженнях фактично здійснювалося в один проміжок часу, тому під час об`єднання кримінальних проваджень № 42019020000000134 і № 12020000000000378 строки досудового розслідування не підлягали складанню за правилами п. 2 ч. 6 ст. 219 КПК, а мали бути застосовані положення п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК.
7. При цьому прокурор зауважує, що на день повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42019020000000134 (31 серпня 2020 року) кримінальне провадження № 12020000000000378, досудове розслідування в якому було розпочато 15 квітня 2020 року, було фактовим і відповідно у ньому обраховувався загальний строк досудового розслідування, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК (12 місяців), а отже і в об`єднаному провадженні продовжив обраховуватися загальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні з підозрою і в ньому було використано лише 17 днів строку. Тому в ході об`єднання кримінального провадження з підозрою та фактового кримінального провадження строки досудового розслідування не підлягали складанню, при цьому мало застосовуватися загальне правило, передбачене ч. 7 ст. 217 КПК. З урахуванням наведеного, на думку прокурора, висновок суду першої інстанції про те, що строк досудового розслідування на дату об`єднання двох кримінальних проваджень у кримінальному провадженні № 42019020000000134 сплинув 17 вересня 2020 року, є хибним, а отже, таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
8. Захисник ОСОБА_6 подав заперечення на касаційну скаргу прокурора.
Позиції інших учасників судового провадження
9. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав свою касаційну скаргу, просив задовольнити її, скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
10. Захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також особи, щодо яких закрито кримінальне провадження: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2023 року залишити без зміни.
11. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
12. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
13. Як передбачено ст. 438 КПК, підставою для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
14. За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.