1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 603/761/19

провадження № 61-11063св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Монастириська міська рада, державний реєстратор прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савка Сергій Васильович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Хоми М. В., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до

ОСОБА_2, Монастириської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки С. В. про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки.

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну предмета позову.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2022 року у прийнятті заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову відмовлено.

Ухвала суду обґрунтована тим, що заява позивачки подана без додержання вимог статті 49 ЦПК України та фактично стосується нового предмета позову, тобто нової матеріально-правової вимоги, а також нової підстави позову (нових обставин та норм права на обґрунтування нового предмета позову). У заяві про зміну предмета позову збільшено кількість заявлених раніше позовних вимог. Крім того, змінено спосіб захисту, підставу, предмет і обставини позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Пасічник А. З., задоволено.

Ухвалу Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 листопада

2022 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції зробив передчасний висновок, що позивачка одночасно змінила підставу та предмет позову та безпідставно відмовив у прийнятті заяви про зміну предмета позову, оскільки вказані у заяві від 29 квітня 2022 року нові докази (про те, що вказані документи є саме доказами, зазначає позивачка у своїй заяві та підтвердив представник позивачки в апеляційному суді) - протокол про проведення перевірки електронного документа від 21 квітня 2021 року та висновок щодо перевірки електронного документа, не можна вважати зміною підстави позову.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

19 липня 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2023 року і ухвалити у справі рішення про закриття провадження

у справі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про відсутність одночасної зміни підстав і предмета позову. Заявниця також вказує про порушення правил предметної підсудності заявлених вимог до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов?язання закрити поземельну книгу.

Аргументи інших учасників справи

13 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - Пасічник А. З. подав до Верховного Суду письмові пояснення.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року ОСОБА_2 поновлено строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Бучацького районного суду Тернопільської області.

20 вересня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені

у письмових поясненнях. Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2, Монастириської міської ради, державного реєстратора прав на нерухоме майно Савки С. В., у якому просила:

скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки С. В. від 01 серпня 2017 року, індексний номер 36413818, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6124255500:05:001:0091, за суб`єктом ОСОБА_2 (податковий номер/серія, номер паспорта НОМЕР_1 /НОМЕР_3);

скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Монастириської міської ради Савки С. В. від 01 серпня 2017 року, індексний номер 36413553, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6124255500:05:001:0090, за суб`єктом ОСОБА_2 (податковий номер/серія, номер паспорта НОМЕР_2 ).

У квітні 2022 року під час підготовчого засідання ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову (шляхом доповнення існуючих вимог новими), залучення у справі співвідповідача).

ОСОБА_1 просила прийняти до розгляду, окрім первісних позовних вимог, такі вимоги:

"3.1. Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6124255500:05:001:0091, та її кадастровий номер 6124255500:05:001:0091;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області закрити поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням державної реєстрації земельної ділянки площею 0,16 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6124255500:05:001:0091;

3.2. Визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6124255500:05:001:0090, та її кадастровий номер 6124255500:05:001:0090;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області закрити поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням державної реєстрації земельної ділянки площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 24255500:05:001:0090.

II. Залучити до справи співвідповідачем Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області".

Позивачка вказувала, що підставою позову були обставини з приводу захисту її права на земельні ділянки, які вона успадкувала, та з цих же підстав вона заявила вимоги про скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок, доповнивши їх вимогами про зобов`язання ГУ Держгеокадастру закрити поземельні книги щодо цих земельних ділянок.

У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначила, що додатковим доказом існування обставини накладення спірних земельних ділянок відповідачки та її земельної ділянки, що є перешкодою як для державної реєстрації належних їй земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, так і подальшої реєстрації за нею права власності на ці земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є рішення державного кадастрового реєстратора Відділу

у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Левицької Ю. П. від 21 квітня 2021 року № РВ-6302713682021 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а також додані до нього протокол від 21 квітня 2021 року

№ ПП-6301412122021 проведення перевірки електронного документа і висновок щодо перевірки електронного документа державного кадастрового реєстратора.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


................
Перейти до повного тексту