ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1266/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Військової частини НОМЕР_1
Національної гвардії України - Куниці В. Ю.,
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Колтекс" - Огриза Г. Р., Уріна Ф. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу (із урахуванням нової редакції касаційної скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтекс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 (у складі колегії суддів: Буравльов С. І. (головуючий), Андрієнко В. В., Шапран В. В.)
у справі № 910/1266/23
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтекс"
про стягнення 2 450 420,84 грн,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Військова частина) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колтекс" (далі - ТОВ "Колтекс") про стягнення 1 442 206,64 грн пені та 1 008 214,20 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору від 11.05.2022 № 189/ВЗЗ-2022 в частині строків поставки товару, що відповідно до умов зазначеного договору є підставою для стягнення пені та штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Колтекс" на користь Військової частини 144 220,66 грн штрафу та 100 821,42 грн пені; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ТОВ "Колтекс" на користь Військової частини 1 442 206,64 грн пені, 1 008 214,20 грн штрафу та судові витрати.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2023 року ТОВ "Колтекс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1266/23 за касаційною скаргою ТОВ "Колтекс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; зупинено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 до закінчення перегляду цієї постанови в касаційному порядку; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.11.2023.
Військова частина у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до формальних міркувань та переоцінки доказів, які всебічно, повно та об`єктивно були оцінені судом апеляційної інстанції при вирішенні спору, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 11.05.2022 між Військовою частиною (замовник) та ТОВ "Колтекс" (учасник) було укладено договір № 189/ВЗЗ-2022, відповідно до умов якого учасник зобов`язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку № 1 до цього договору. Код ДК 021:2015 18330000-1 - футболки та сорочки.
Ціна договору складає 24 495 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 20% (пункт 3.1 договору).
У пункті 4.1 договору передбачено, що розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб учасника та замовника на відповідній видатковій накладній.
Згідно з пунктом 5.1 договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці позивача, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти 3078@ngu.gov.ua на електронну пошту учасника tovkolteks@gmail.com, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації, яка визначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.
Усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а учасник з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту учасника, вказану у розділі 13 цього договору; передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання учасником) (пункт 11.8 договору).
11.05.2022 сторонами договору також підписано специфікацію (додаток № 1 до договору), якою погоджено найменування товару - фуфайка (з короткими рукавами) вид 2, кількість товару - 250 000, ціну за одиницю (з ПДВ) - 97,98 грн та загальну вартість товару - 24 495 000,00 грн (з ПДВ).
15.07.2022 представник відповідача на підставі довіреності від 06.06.2022 № 10 отримав заявку позивача від 15.07.2022 № 78/8/2-1070 щодо поставки товару на склад замовника за адресою: вул. Нижньоюрківська, 8-А, м. Київ, у строк: до 30.06.2022 у кількості 85 000 штук; до 31.07.2022 у кількості 55 000 штук; до 30.08.2022 в кількості 55 000 штук; до 30.09.2022 в кількості 55 000 штук.
Як установлено судом апеляційної інстанції, у строк до 30.06.2022 відповідач здійснив поставку товару у кількості 50 600 штук, вартістю 4 957 788,00 грн, а у період з 05.07.2022 по 06.12.2022 - 68 450 штук, вартістю 6 706 731,00 грн, що підтверджується видатковими накладними.
Іншу частину товару у кількості 130 950 штук, вартістю 12 830 481,00 грн відповідачем не було поставлено.
07.12.2022 Військова частина направила ТОВ "Колтекс" повідомлення (лист № 78/8/2-2356) про розірвання договору від 11.05.2022 № 189/ВЗЗ-2022 в односторонньому порядку з 16.12.2022 у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором.
06.01.2023 Військова частина направила ТОВ "Колтекс" претензію (лист № 78/8/2-48) про сплату відповідачем 1 856 816,02 грн пені та 1 008 214,74 грн штрафу за порушення строку поставки товару.
Зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Військова частина, звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення 1 442 206,64 грн пені та 1 008 214,20 грн штрафу, обґрунтувало їх неналежним виконанням ТОВ "Колтекс" зобов`язань за договором від 11.05.2022 № 189/ВЗЗ-2022 в частині строків поставки товару, що відповідно до умов договору є підставою для нарахування пені і штрафу.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, встановивши порушення ТОВ "Колтекс" строків поставки товару та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість. Разом з цим, оцінивши доводи відповідача про зменшення пені та штрафу, суд першої інстанції, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, дійшов висновку про наявність обставин для їх зменшення на 90%.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, встановивши порушення ТОВ "Колтекс" строків поставки товару та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, погодився з висновком суду першої інстанції, що нараховані до стягнення суми пені та штрафу є обґрунтованими та арифметично правильними. При цьому, надавши оцінку доводам відповідача щодо зменшення нарахованих позивачем сум пені та штрафу, дійшов висновку про відсутність підстав для їх зменшення.
ТОВ "Колтекс", у поданій касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосовано норми частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20.
За доводами касаційної скарги, судом апеляційної інстанції не враховано, що розмір нарахованих позивачем сум пені та штрафу фактично є четвертою частиною від розміру оплаченого позивачем товару, а також є несправедливим щодо ТОВ "Колтекс" та третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання товариством певних зобов`язань, зокрема, щодо виплати заробітної плати працівникам, а також виплат іншим кредиторам.
Також скаржник у касаційній скарзі послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини 3 статті 219, частини 3 статті 220, частин 1, 3 статті 221 ГК України, частини 4 статті 612, частини 1 статті 613 ЦК України у подібних правовідносинах, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).
Частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2).
За змістом статей 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як установлено судом апеляційної інстанції, умовами договору сторони погодили, що місце та строки поставки товару зазначаються у письмовій заявці позивача.
Так, 15.07.2022 представником відповідача було отримано заявку позивача від 15.07.2022 № 78/8/2-1070 на поставку товару із зазначенням місця та строків такої поставки.
Корегування заявки, відповідно до умов договору від 11.05.2022 № 189/ВЗЗ-2022, сторони не проводили.
Разом з цим судом апеляційної інстанції установлено, що відповідач свого обов`язку з поставки товару у визначені строки не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, такі дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань, що є підставою для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 ГК України).