Постанова суду № 902/1392/22 від 23.11.2023 про визнання рішення недійсним

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 902/1392/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г. О., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Вінницької області

у складі судді Яремчука Ю. О.

від 28 червня 2023 року

та постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Олексюк Г. Є., Бучинської Г. Б., Василишина А. Р.

від 05 жовтня 2023 року (повний текст складений 10 жовтня 2023 року)

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1) Вінницької міської ради,

2) Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2",

2) Національна професійна спілка "Прометей",

про визнання рішення недійсним

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача-1: не з`явилися

від відповідача-2: не з`явилися

від третьої особи-1: не з`явилися

від третьої особи-2: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради та Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про:

- визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міської ради № 1208 від 30 вересня 2022 року "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2";

- визнання протиправним та зобов`язання Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати в Єдиному державному реєстрі запис № 1001741270007016480 про зміну відомостей про юридичну особу - Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", а саме: 05 жовтня 2022 року - в стані припинення внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення міської ради:

- прийнято всупереч волі територіальної громади міста Вінниці, без громадського обговорення (громадські слухання до прийняття спірного рішення не проводились);

- прийнято без дотримання положень Регламенту Вінницької міської ради, затвердженого рішенням № 42 від 04 грудня 2020 року, щодо підготовки і розгляду радою процедурних питань на сесії, порядку внесення на сесію ради проєкту рішення, його обговорення та ухвалення на сесії, а саме: з порушенням проведення засідання комісії Вінницької міської ради з питань охорони здоров`я та соціального захисту населення, за відсутності постійного члена комісії та представників трудового колективу Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", які не були допущені на пленарне засідання сесії;

- суперечить пункту 2 частини першої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", частині одинадцятій статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 3.6.15. Регламенту, оскільки не було опубліковане на сайті ради;

- порушує право позивачки як члена територіальної громади на здійснення громадського контролю, на кваліфіковану та своєчасну медичну допомогу, вільний вибір лікаря та закладу охорони здоров`я, обмежує право громадян на безоплатну медичну допомогу внаслідок скорочення мережі пологодопоміжних закладів охорони здоров`я та зменшення кількості працюючих фахівців, які надають відповідну допомогу громадянам, що є порушенням Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я".

Також позивачка з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27 травня 2020 року у справі № 813/1232/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19, та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 694/1174/16-а, зазначила про те, що спір за її позовом щодо оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунального некомерційного підприємства є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи та підсудний господарському суду.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 03 січня 2023 року відкрив провадження у справі № 902/1392/22 за зазначеним позовом, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Виконавчий комітет Вінницької міської ради рішенням № 464 від 25 лютого 2021 року з метою проведення оцінки якості та обсягів надання медичної допомоги та медичних послуг в закладах охорони здоров`я комунальної форми власності Вінницької міської територіальної громади, захисту прав жителів Вінницької міської територіальної громади в сфері охорони здоров`я, розроблення стратегії розвитку галузі та визначення основних проблем, розгляду інших питань, пов`язаних із якістю надання медичної допомоги, керуючись статтею 32, частиною першою статті 52, частиною шостою 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийняв рішення:

- створити Медичну раду при Вінницькому міському голові;

- затвердити склад Медичної ради згідно з додатком 1 до цього рішення, до робочої групи якого увійшли незалежні експерти, представники медичних закладів обласного підпорядкування, представники приватних та комерційних медичних закладів, радники міського голови;

- затвердити Положення про Медичну раду згідно з додатком 2 до цього рішення; визнати таким, що втратило чинність рішення міської ради № 1860 від 22 серпня 2013 року "Про створення медичної ради" (зі змінами).

Розпорядженням міського голови Вінницької міської ради № 70/р від 04 липня 2022 року була створена робоча група з питань розвитку системи охорони здоров`я Вінницької міської територіальної громади та затверджено її персональний склад, враховуючи зміни адміністративно-територіального устрою України на рівні районів та громад, утворення госпітальних округів і наступної кластеризації медичних закладів,. з метою розробки напрямків підвищення ефективності роботи закладів охорони здоров`я Вінницької міської територіальної громади, покращення доступності та якості медичної допомоги населенню громади

Представниками робочої групи з питань розвитку системи охорони здоров`я Вінницької міської територіальної громади (ВМТГ) на підставі наданої керівниками закладів охорони здоров`я інформації та затвердженої у встановленому порядку фінансової та статистичної звітностей був проведений аналіз економічних складових роботи закладів охорони здоров`я Вінницької міської територіальної громади за 2021 рік і І півріччя 2022 року та враховані економічні показники роботи закладів протягом липня 2022 року.

За результатами проведеного аналізу робоча групи з питань розвитку системи охорони здоров`я ВМТГ надала висновок, в якому, зокрема рекомендувала здійснити реорганізацію шляхом приєднання Комунального некомерційного підприємства "Вінницький клінічний пологовий будинок № 2" до Комунального некомерційного підприємства "Вінницька міська клінічна лікарня "Центр матері та дитини" з утворенням кластерного закладу охорони здоров`я Вінницького госпітального округу.

Висновки робочої групи були опрацьовані експертами Медичної ради на засіданні Медичної ради, що відбулось 14 вересня 2022 року, та були підтримані повністю, що відображено у відповідному протоколі.

Розпорядженням міського голови Вінницької міської ради № 104 від 19 вересня 2022 року була скликана 125-та сесія міської ради 8-го скликання на 30 вересня 2022 року на 10:00 год в залі засідань міської ради, на розгляд якої були винесені питання, запропоновані виконавчим комітетом та депутатами міської ради згідно з додатком, зокрема про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" (пункт 17 порядку денного додатку до вказаного розпорядження).

30 вересня 2022 року на пленарному засіданні 25-ї чергової сесії Вінницька міська рада 8-го скликання ухвалила рішення № 1208 "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", яким, зокрема вирішила припинити юридичну особу Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2" (код ЄДРПОУ 05484451) в результаті реорганізації шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Вінницька міська клінічна лікарня "Центр матері та дитини" (код ЄДРПОУ 25500212), створити комісію з реорганізації юридичної особи у складі згідно з додатком до цього рішення.

3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарських судів, мотиви їх ухвалення.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 28 червня 2023 року у справі № 902/1392/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року, відмовив у задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірне рішення № 1208 від 30 вересня 2022 року "Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" було прийняте Вінницькою міською радою, яка як власник та засновник Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" наділена компетенцією приймати рішення про реорганізацію підприємств комунальної власності територіальної громади, рішення були прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, з дотриманням Регламенту щодо проведення засідань ради, а позивачка не довела порушення її прав та / або інтересів як члена територіальної громади спірними рішеннями Вінницької міської ради, зокрема прав у сфері охорони здоров`я та медичної допомоги, прав на участь у вирішенні питань місцевого значення.

За висновком судів спір у цій справі підлягає вирішенню господарським судом за правилами господарського судочинства, оскільки є спором щодо розпорядження комунальним майном, пов`язаний із реалізацією господарської компетенції власника (засновника) щодо реорганізації юридичної особи. При цьому, Вінницька міська рада у спірних правовідносинах, розпоряджаючись майном територіальної громади, реалізувала організаційно-господарську діяльність, діяла не як суб`єкт владних повноважень, а як власник юридичної особи (комунального підприємства), а тому спірне рішення в такому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є рішенням власника (засновника) комунального підприємства, яким такий власник (засновник) реалізує своє право на реорганізацію комунального підприємства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивачка - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2023 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 902/1392/22, а справу передати до Вінницького окружного адміністративного суду.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржниця послалася на пункт 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначила про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі № 925/1741/21 з подібними до цієї справи правовідносинами, щодо публічно-правового характеру спірних правовідносин та належності спору до адміністративної юрисдикції.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач-1 - Вінницька міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2023 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 902/1392/22 залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухвалені з правильним застосуванням та дотриманням норм матеріального та процесуального права. За твердженням відповідача-1 станом на момент подання позову у цій справі та на дату ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення був чинним та підлягав застосуванню висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 260/91/19, про те, що спір, подібний спору у цій справі, має розглядатися за правилами господарського судочинства, рішення суду першої інстанції було ухвалене відповідно до зазначеного висновку Верховного Суду, з огляду на що відсутні підстави вважати, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права.

Крім того, відповідач-1 просив розглянути справу № 902/1392/22 за відсутності його представника.

Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду.

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд обговоривши доводи позивачки, викладені у касаційній скарзі, та доводи відповідача-1, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, тобто передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04).

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17, від 23 березня 2021 року у справі 367/4695/20, а також від 02 серпня 2023 року у справі № 925/1741/21).

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Верховний Суд зазначає про те, що юрисдикція господарських судів поширюється на приватноправові відносини, які вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 3 та 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Як вбачається позивачем у цій справі є ОСОБА_1, яка звернулася до суду саме як фізична особа, як член територіальної громади за захистом особистих порушених на її думку прав та інтересів, прав та інтересів громади, прав на участь у громадських обговореннях, а не як фізична особа - підприємець. Відповідачами у справі є юридичні особи: орган місцевого самоврядування - Вінницька міська рада та орган державної реєстрації - Центрально-Західне міжрегіональне управління міністерства юстиції.

Предметом спору у цій справі є:

- визнання протиправним та зобов`язання скасувати реєстраційний запис № 1001741270007016480 про зміну відомостей про юридичну особу - Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2".

Відповідно до частин першої та третьої статті 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній станом на 30 вересня 2022 року - дату прийняття спірного рішення Вінницької міської ради) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Однак, позивачка у цій справі не є ні засновником, ні учасником, ні членом юридичних осіб - учасників цієї справи: Вінницької міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", не є власником корпоративних прав цих юридичних осіб, з огляду на що спірні правовідносини у цій справі не мають характеру корпоративних, порушені корпоративні права не визначені позивачкою предметом захисту, що унеможливлює віднесення спору у цій справі до юрисдикції господарських судів на підставі пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Верховний Суд зазначає про відсутність правових підстав для віднесення спору у цій справі до юрисдикції господарських судів і на підставі пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

За змістом пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів віднесені справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності. При цьому, виключеннями у цій категорії справ, які не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, є спори щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження в рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

................

Перейти до повного тексту