Постанова суду № 826/7778/17 від 27.11.2023 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 826/7778/17

адміністративне провадження № К/9901/29011/20 К/9901/19134/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Безименної Н.В., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення рахунку ОСОБА_1 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду;

- зобов`язати відповідача внести зміни та доповнення до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду та включити ОСОБА_1 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Хрещатик" за рахунок Фонду на підставі договору банківського вкладу №153D-644571 від 09.12.2015 у сумі 200 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 позов задоволено.

Вказане рішення було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку, однак ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2020 у відкритті апеляційного провадження було відмовлено.

За наслідками розгляду заяви позивача про відшкодування судових витрат на правову допомогу, додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що судом не прийнято до уваги витрати понесені позивачем, що зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг під пунктами а) - є), також суд зазначив, що позивачем не було надано квитанцію або інший документ, який би підтверджував сплату витрат на правову допомогу, а, надавши копію прибуткового касового ордеру, не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що адвокат має касу і веде касову книгу.

Не погоджуючись із таким додатковим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення на її користь.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю, постановлено стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 119 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу, клопотання відповідачем про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги подано не було, тому, враховуючи вимоги статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені витрати підлягають стягненню повністю.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 постановлено стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 13 200,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

02 листопада 2020 року Фонд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 скасувати та залишити в силі додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020.

У скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, а також у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, у яких викладена правова позиція про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах від 12.12.2019 у справі № 2040/6747/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19 Верховний Суд зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулися рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів принципу верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є нерозмірним.

Крім того, у постанові від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 Верховний Суд зазначив, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Посилається на те, що розрахунок вартості наданих адвокатом послуг здійснено наступним чином: 52 год. х 2100,00 грн = 109 200,00 грн.

Проте апеляційним судом помилково віднесено до правничої допомоги частину з наданих послуг, оскільки витрати, які понесені позивачем до відкриття провадження у даній справі, що зазначені в акті під пунктами а) - є) не можуть бути віднесені до витрат на професійну правничу допомогу, та не пов`язані із розглядом справи.

Зазначає, що апеляційним судом не враховано критерії розумності розміру та реальності адвокатських витрат, а також їх неминучості.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Посилається на те, що у даному випадку, адвокатом необґрунтовано, безпідставно та умисно завищено вартість години роботи за технічні процедурні дії (усунення недоліків позовної заяви, складення заяв до Уповноваженої особи Фонду та Фонду, подання процесуальних документів позивачу на підпис, пересилання поштових відправлень, оплата судового збору, підтвердження позиції клієнта надання роз`яснень та письмових висновків щодо судової практики).

Також судом не враховано, що спори із Уповноваженою особою Фонду є абсолютно типовими та фактично мають масовий характер.

Із наведеного в сукупності вбачається, що стягнутий з Фонду розмір витрат на правову допомогу в сумі 119 200,00 грн є неспівмірним із складністю справи та характером виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, їх обсягом, та самою ціною позову (200 000,00 грн).

Йдеться у скарзі й про те, що розмір витрат, покладених на Фонд, є надмірним тягарем для відповідача, з огляду на великий розмір боргу Фонду перед Державою.

У відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

24 травня 2021 року Фонд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення.

Загалом доводи касаційної скарги є подібними до тих, що наведені у касаційній скарзі, поданій раніше (02 листопада 2020 року).

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

1) Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В.. судді: Шарапа В.М., Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 18.11.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року.

Ухвалою від 30.03.2021 Верховний Суд визнав заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Желєзного І.В., Шарапи В.М., Коваленко Н.В. необґрунтованою. Ухвалою від 31.03.2021 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів.

На підставі службової записки від 01.06.2021 № 1614/0/64-21 у зв`язку із відпусткою суддів Шарапи В.М., Коваленко Н.В. відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.06.2021 № 981/0/78-21 за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М. та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Чиркін С.М.

02 червня 2021 року Верховний Суд своєю ухвалою визнав заяву ОСОБА_1 про відвід судді Желєзного І.В. від участі у розгляді справи необґрунтованою. Ухвалою від 04 червня 2021 року Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Желєзного І.В. від участі у цій справі.

2) Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В.. судді: Шарапа В.М., Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.06.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В.. судді: Берназюк Я.О., Чиркін С.М.

Верховний Суд ухвалою від 02.06.2021 відкрив касаційне провадження на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року.

Ухвалою від 03 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Фонду про зупинення виконання додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 № 2242/0/78-21 здійснено повторний автоматизований розподіл справи та визначено нову колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_2, судді: Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку" на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 № 906/0/78-23 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ та протоколами повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями та передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено такий склад колегії: головуючий суддя Тацій Л.В., суддів: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано судді доповідачу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційних скарг перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційних скарг і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.12.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

................

Перейти до повного тексту