Окрема думка суддів
К.М. Пількова, М.І. Гриціва І.В. Желєзного, О.Б. Прокопенка, І.В. Ткача, Н.В. Шевцової
до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22
Велика Палата Верховного Суду постановою від 18.10.2023 у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Позивачка) до ТОВ "Тіоніт Груп" про визнання договору недійсним задовольнила касаційну скаргу Позивачки на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, якою той відмовив у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув її апеляційну скаргу без розгляду; скасувала цю ухвалу, а справу направила до апеляційного суду для продовження розгляду.
Не погоджуємось з цим рішенням Великої Палати і нижче висловлюємо мотиви незгоди.
1. У цій справі Позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою, до якої не додала доказів сплати судового збору та не заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору. Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу Позивачки було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Позивачка у межах цього строку подала заяву про звільнення її від сплати судового збору з документами, які, на її думку, підтверджують існування підстав для звільнення від сплати судового збору. Оскарженою ухвалою апеляційний суд розглянув по суті заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору, відмовив у її задоволенні за недостатністю доказів та повернув апеляційну скаргу позивачці у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору.
2. Велика Палата визнала помилковим те, що апеляційний суд одночасно постановив ухвалу про відмову Позивачці в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги. Внаслідок цього, за висновком Великої Палати, Позивачка була позбавлена можливості дізнатись про те, що їй відмовили у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, та відповідно не змогла сплатити судовий збір і усунути недоліки апеляційної скарги (§ 51 постанови).
3. Цей висновок вважаємо помилковим і таким, що не випливає з викладених у постанові висновків, які передують йому.
4. Так, Велика Палата правильно виснувала про те, що скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги (§ 36 постанови).
5. У разі пропущення скаржником зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання. Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору по суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду. У разі коли суд поновив пропущений строк та розглянув клопотання по суті, він постановляє ухвалу про звільнення скаржника від сплати судового збору або відмову у задоволенні вказаного клопотання (§§ 37-39 постанови).
6. Велика Палата також правильно виснувала, що якщо апеляційна скарга залишається судом без руху, то скаржнику надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (§ 40 постанови).
7. Отже, виправлення всіх недоліків, на які вказав апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху, має бути здійснено в межах строку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху. Процесуальний закон не передбачає на стадії вирішення судом питання про те, чи виправлені скаржником недоліки апеляційної скарги, прийняття як окремого процесуального документа ухвали про залишення без розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору та направлення цієї ухвали скаржнику з продовженням строку для виправлення недоліків. Суд єдиною ухвалою вирішує, чи були виправлені недоліки апеляційної скарги, і або відкриває апеляційне провадження (при цьому у випадку подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, підтвердженого відповідними доказами, звільняє від сплати судового збору) або повертає апеляційну скаргу.
8. Велика Палата протилежними висновками (§§ 42-45) поклала на апеляційний суд не передбачені процесуальним законом обов`язки на стадії вирішення питання про те, чи усунуті недоліки апеляційної скарги, окремо ухвалою вирішувати питання стосовно клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, окремо направляти цю ухвалу скаржнику, а також обов`язок апеляційного суду переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. За висновком Великої Палати відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (§ 45 постанови).