ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 755/18890/17
провадження № 51 -3774км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
особи, щодо якої провадження закрито ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040009717,за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Вороніж Шосткінського району Сумської області, жительки АДРЕСА_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 01 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 7 червня 2015 року о 04:00 год., перебуваючи на робочій зміні в квартирі АДРЕСА_3, де працювала доглядальницею ОСОБА_9, достовірно знаючи про місцезнаходження грошових коштів у вказаній квартирі в сумі 30 000 доларів США, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна у великих розмірах, відкрила незамкнені дверцята шафи, звідки із внутрішньої кишені піджаку таємно викрала грошові кошти 10 000 доларів США в банківській упаковці з послідовними номерами серії НОМЕР_1 та з інших двох банківських упаковок по одній купюрі номіналом 100 доларів США, а всього 10 200 доларів США, які згідно з офіційним курсом НБУ станом на 7 червня 2015 року становили 214 339,87 грн, що є великим розміром. У результаті своїх злочинних дій ОСОБА_7 завдала матеріального збитку потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 214 339,87 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2023 вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 скасовано, а кримінальне провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України закрито, у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_7 у суді і вичерпанням можливості їх отримання.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд належним чином не надав оцінки доказам у справі згідно з положеннями ст. 94 КПК України з точки зору належності та допустимості.
Не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 01.07.2015 з ілюстрованою таблицею та схемою до протоколу у зв`язку з невиконанням слідчим вимог ст. 105 КПК України щодо належного оформлення додатку до протоколу, а саме фототаблиці. Вказує, що, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 КПК України додаток до протоколу має засвідчувати особа, яка виготовила вказаний додаток, й зазначений підпис у вказаному додатку наявний, порушення вимог КПК України немає.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що ця слідча дія проведена в приміщенні квартири, що належала ОСОБА_9 тобто матері заявниці, без будь-якого дозволу, однак в порушення вимог ст. 87 КПК України, суд не вказав, яким чином, чиї саме права та свободи людини були при цьому порушені.
Вважає безпідставним висновок апеляційного суду про визнання недопустимим доказом протоколу огляду грошової купюри від 17.08.2015 та постанову слідчого про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 17.08.2015 у зв`язку з тим, що слідчий ОСОБА_11, який провів вказаний огляд, не входив до групи слідчих, оскільки апеляційний суд не мотивував належним чином з огляду на приписи ст. 87 КПК України, яким чином це порушення призвело до порушення конвенційних та /або конституційних прав і свобод людини.
Зазначає, що апеляційний розгляд проведено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст. 419 КПК України. Це полягає в тому, що в ухвалі апеляційного суду не зазначено вимоги закону, які були порушенні, й у чому конкретно полягають ці порушення та необґрунтованість вироку місцевого суду.
У касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно визнав недопустимим доказом протокол огляду місця події від 01.07.2015 з ілюстрованою таблицею та схемою до протоколу у зв`язку з невиконанням слідчим вимог ч. 3 ст. 105 КПК України щодо належного оформлення додатку до протоколу, а саме фототаблиці, оскільки ч. 3 ст. 105 КПК України не вимагає підписання додатку всіма особами, які брали участь у проведенні відповідної слідчої дії, а тільки тими, хто брав участь у виготовленні цього додатку. В даному випадку фототаблиця до протоколу огляду місця події підписана слідчим, що є достатнім й відповідає вимогам КПК України ( т. 2 а.п. 116).
Не погоджується із висновком апеляційного суду, що огляд місця події був проведений з порушенням у зв`язку з тим, що не було дозволу власника квартири ОСОБА_9, а також огляд був проведений за відсутності дозволу осіб, які там прописані, оскільки, застосовуючи аналогію норм щодо ініціативи виклику поліції до житла дітьми немічної матері, де вчинено тяжкий злочин, такий виклик прирівнюється до добровільної згоди на проникнення до житла, що не суперечить положенням ст. 233 КПК України.
Також вказує на безпідставність визнання недопустимими доказами протоколу огляду грошової купюри номіналом 100 доларів США від 17.08.2015 та постанови слідчого про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 17.08.2015, оскільки апеляційний суд не мотивував своє рішення, зокрема не вказав, яким чином проведення цієї слідчої дії слідчим, який не входив до групи слідчих, призвело до порушення прав і свобод людини, гарантованих Конвенцією та Конституцією України.
Зазначає, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що обшук від 05.08.2015, під час якого були вилучені грошові кошти в сумі 500 доларів США, був проведений з порушеннями у зв`язку з відсутністю фототаблиці як додатку до протоколу обшуку, оскільки станом на час проведення вказаної слідчої дії положення ст. 104 КПК України не передбачали вимоги про те, що запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення обшуку, є невід`ємним додатком до відповідного протоколу обшуку.
Окрім того, апеляційний суд вказав на не відкриття в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту додатку до вказаного протоколу обшуку, однак відповідно до ухвали слідчого судді від 14.08.2017 було встановлено строк до 23.09.2017 для ознайомлення з матеріалами провадження.
Вказує, що апеляційний суд не дотримався вимог ст. 23 КПК України про дослідження доказів безпосередньо, що призвело до постановлення незаконно судового рішення, оскільки у разі встановлення апеляційним судом обставин, зазначених у ст. 284 КПК України, рішення про скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження, передбачене ст. 417 КПК України, має бути належним чином мотивоване, а такі висновки суду мають бути підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими в суді апеляційної інстанції. Таке рішення має містити встановлені судом першої інстанції обставини, аналіз доказів, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувального вироку, та відповідну власну оцінку, переоцінку таких доказів у випадку, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що суд першої інстанції помилково врахував той чи інший доказ як такий, що підтверджує вину особи, а також і висновки щодо належності та допустимості доказів, які, на думку апеляційного суду, не відповідають таким властивостям із зазначенням відповідних критеріїв. Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом у цьому випадку є обов`язковим.
Також не погоджується з висновком апеляційного суду про наявність порушення права ОСОБА_7 на захист, у зв`язку з тим, що в неї було відібрано зобов`язання з`являтися в правоохоронні органи по першій вимозі; не були відібрані відбитки пальців рук як у підозрюваної, при тому що підозра була пред`явлена лише 02.09.2015. Зокрема суд апеляційної інстанції не посилається на будь-які правові норми, які були порушені органом досудового розслідування чи місцевим судом в цьому контексті.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає, що касаційні скарги є обґрунтованими, та просив їх задовольнити.
Захисник та ОСОБА_7 заперечували проти задоволення касаційних скарг.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Як передбачено положеннями ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини є предметом перевірки апеляційного суду.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає
на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але
з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. У певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).