ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 214/5134/22
провадження № 61-11542св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 22 березня 2023 року в складі судді Попова В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року в складі колегії суддів: Хейло Я. В., Мірути О. А., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив позбавити її батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з неї аліменти на дитину в розмірі не меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він та відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У середині червня 2022 року, через тиждень після народження дитини, відповідач залишила дочку на нього в місті Нікополі та виїхала в невідомому напрямку, своє теперішнє місце перебування йому не повідомляє.
06 серпня 2022 року надала йому заяву про дозвіл на перетин кордону з дитиною строком на 1 рік.
Через спільних знайомих він її знайшов, вона тимчасово перебувала в місті Львові, поїхав з дитиною до неї, але вона не виявила бажання спілкуватися з ним та надала йому письмову відмову від дитини.
Наприкінці серпня 2022 року він разом з дочкою евакуювалися з міста Нікополя в місто Кривий Ріг, де зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи та перебувають на цей час. Він піклується про розвиток дочки, її виховання, утримує її.
Відповідач ніяким чином не приймає участі у вихованні, утриманні, розвитку дочки, не надає матеріальної допомоги на її утримання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 22 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Таких обставин не встановлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року заочне рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 22 березня 2023 року в частині відмови у стягненні аліментів скасовано, позов у цій частині задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі частини від всіх видів її заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на малолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею повноліття щомісячно на користь батька ОСОБА_1, починаючи стягнення з 03 жовтня 2022 року.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо відсутності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Водночас висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні аліментів помилковий, оскільки встановлено, що малолітня дитина проживає разом з позивачем, відповідач участі в її утриманні не бере, що є підставою для стягнення з неї аліментів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати заочне рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 22 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року в частині відмови в задоволенні вимоги про позбавлення батьківських прав скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 553/2563/15-ц, від 04 вересня 2019 року в справі № 211/559/16-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 08 квітня 2020 року в справі № 645/731/18, від 07 жовтня 2020 року в справі № 766/18182/17, від 27 січня 2021 року в справі № 398/4299/17, від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19, від 29 вересня 2021 року в справі № 459/3411/18, від 08 грудня 2021 року в справі № 311/563/20, від 26 квітня 2022 року в справі № 520/8264/19, від 13 липня 2022 року в справі № 366/2047/18, від 02 листопада 2022 року в справі № 679/1606/19, від 17 травня 2023 року в справі № 607/2631/15-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи. Зокрема не врахували, що відповідач не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, про що свідчать її особисті заяви.
Постанова апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення аліментів у касаційному порядку не оскаржується, тому в цій частині Верховним Судом не перевіряється.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 серпня 2023 року справа № 214/5134/22 надійшла до Верховного Суду.
16 вересня 2023 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_2 про визнання вимог касаційної скарги та позову.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька в актовому запису про народження дитини записані відповідно до статті 126 СК України.
ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 з 03 грудня 2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
06 серпня 2022 року ОСОБА_2 надала нотаріально засвідчену згоду на тимчасовий виїзд позивача з малолітньою дочкою ОСОБА_7 за кордон України до Республіки Польща та тимчасове проживання в Республіці Польща.
22 серпня 2022 року ОСОБА_1 та малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, взяті на облік як внутрішньо переміщені особи і проживають за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується актом від 26 вересня 2022 року, складеним в.о. директора КЗ "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" КМР.
Згідно з актом, складеним 27 вересня 2022 року головою ОСББ "Будівельник", ОСОБА_1 з 2011 року проживав за адресою: АДРЕСА_1, з 12 червня 2022 року з ним проживає малолітня дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_2 проживала з ними до червня 2022 року, після чого залишила дитину.
02 лютого 2023 року орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради надав висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини, обґрунтовуючи тим, що вона, зі слів позивача, не бере участі у вихованні дочки, не виконує батьківських обов`язків.
15 лютого 2023 року орган опіки та піклування виконкому Інгулецької районної у місті ради також надав рішення про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2, посилаючись на подану нею заяву від 14 грудня 2022 року, у якій вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.