ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 757/44316/19
провадження № 61-11661св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Офіс Генерального прокурора,
третя особа - Генеральний прокурор України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, третя особа - Генеральний прокурор України Луценко Ю. В., про захист честі, гідності та ділової репутації.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 липня 2019 року у вечірньому випуску ТСН, о 19:30 год., ОСОБА_2 дав інтерв`ю журналісту інформаційного агентства Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" ОСОБА_4. У підводці сюжету ОСОБА_2 був представлений як Генеральний прокурор України, під час інтерв`ю виступав як посадова особа Генеральної прокуратури України, коментуючи деталі кримінальної справи, яка перебуває в провадженні Генеральної прокуратури України, та запрошував на допит ОСОБА_1, як колишнього Ірпінського міського голову та кандидата у народні депутати. Зазначений сюжет випуску ТСН супроводжувався підводками наступного змісту: "Справа ОСОБА_3", "Колишній мер Ірпеня ОСОБА_3 не з`явився на допит в Генеральну прокуратуру у справі про розкрадання грошей на будівництві парку".
Коментуючи кримінальне провадження "у справі про розкрадання грошей на будівництві парку", Генеральний прокурор України на 23:17 хвилині сюжету дослівно сказав: "Я розумію, що іде виборча компанія. Але вже завтра день тиші. І ми чекаємо міського голову Ірпеня, періоду 2016 року, на допит в Генеральній прокуратурі України. Ніякий депутатський мандат не буде прикриттям від цих оборудок у славному місті Ірпінь". На 23:55 хвилині сюжету: "І все було б добре, як би цей парк не запроектували, не збудували за кошти забудовників, а міський голова через півроку провів нову сесію, на якій суму на проектування і будівництво виділив для комунального підприємства, де ці кошти і зникли. Тобто Ірпінь мав би мати два парки". На 24:15 хвилині сюжету: "Створення злочинної організації пройшло в ході розслідування до несплати податків в особливо крупних розмірах і пан ОСОБА_3 сплатив частину, яку експертиза висловила, цих коштів. Ще частина. Ну конкретно він сплатив 30, ще 70 мільйонів гривень чекає до сплати."
Позивач вважає, що вказана вище інформація стосується безпосередньо його, ОСОБА_1, оскільки Генеральний прокурор України називав його прізвище, посаду Ірпінського міського голови, яку він займав у період з жовтня 2014 року по серпень 2018 року, а її поширення посадовою особою в інтерв`ю, яка, на думку позивача, є недостовірною, порушує його немайнові права, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Зазначав, що висловлюванням Генерального прокурора України довіряють усі громадяни, які сприймають цю інформацію як таку, що йде з офіційного джерела та озвучується посадовою особою високого рангу правоохоронного органу держави, який у своїй діяльності має керуватися виключно законом, у спосіб та в порядку, встановленому законом.
Характер поширеної щодо нього інформації є фактичним твердженням про подвійне фінансування проектування та будівництва парку, про створення злочинної організації, про сплату позивачем 30 (тридцяти) мільйонів грн в рамках розслідування справи з несплати податків та про наявність у позивача податкового зобов`язання у розмірі 70 (сімдесяти) мільйонів грн, оскільки наводилась Генеральним прокурором України ОСОБА_2 виключно як факти, у стверджувальній формі, беззаперечно та як офіційна інформація від посадової особи правоохоронного органу.
Разом з цим, такі фактичні твердження потребують доведення, мають базуватися на відповідних фактах та доказах, чого у даному випадку немає. На сьогоднішній день відсутнє будь-яке рішення чи вирок суду, а також висновки іншого компетентного органу України, які б підтверджували та які б давали підстави вважати факти, викладені посадовою особою відносно позивача в сюжеті ТСН, встановленими.
Таким чином, вказана вище недостовірна інформація фактично ввела в оману невизначене коло осіб, зокрема виборців 95 виборчого округу, по якому позивач балотувався в народні депутати, а також усіх глядачів телекомпанії "Студія 1+1", випуски яких транслювались на території усієї України, та сформувала негативний образ про позивача, як кандидата в народні депутати, оскільки була поширена саме напередодні дня голосування 21 липня 2019 року. При цьому, поширена інформація є негативною й такою, що порушує його особисті немайнові права, принижує його честь, гідність та ділову репетицію.
З урахуванням наведеного, позивач просив суд:
- визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка міститься у сюжеті ТСН від 19 липня 2019 року о 19:30 год. під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме висловлювання Генерального прокурора України наступного змісту: "І все було б добре, як би цей парк не запроектували, не збудували за кошти забудовників, а міський голова через півроку провів нову сесію, на якій суму на проектування і будівництво виділив для комунального підприємства, де ці кошти і зникли. Тобто Ірпінь мав би мати два парки" та "Створення злочинної організації прийшло в ході розслідування до несплати податків в особливо крупних розмірах і пан ОСОБА_3 сплатив частину, яку експертиза висловила, цих коштів. Ще частина. Ну конкретно, він сплатив 30, ще 70 мільйонів гривень чекає до сплати";
- зобов`язати Генеральну прокуратуру України з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати вказану вище недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України https://www.gp.gov.ua/ повідомлення про ухвалене у справі рішення та публікації резолютивної частини цього рішення, а також шляхом офіційного виступу Генерального прокурора України у випуску ТСН Телерадіокмпанії "Студія 1+1" о 19:30 год., в якій Генеральний прокурор України має зазначити резолютивну частину рішення суду у даній справі без додання жодної додаткової інформації та коментарів, у такій кількості разів, скільки разів можна зачитати резолютивну частину рішення за час транслювання сюжету ТСН під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", а саме за 4 хвилини 22 секунди з відповідною кількістю повторів випуску ТСН.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року замінено відповідача у справі - Генеральну прокуратуру України, на її правонаступника - Офіс Генерального прокурора.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, яка міститься у сюжеті ТСН від 19 липня 2019 року о 19:30 год. під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3", за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме висловлювання Генерального прокурора України наступного змісту: "І все було б добре, як би цей парк не запроектували, не збудували за кошти забудовників, а міський голова через півроку провів нову сесію, на якій суму на проектування і будівництво виділив для комунального підприємства, де ці кошти і зникли. Тобто Ірпінь мав би мати два парки" та "Створення злочинної організації прийшло в ході розслідування до несплати податків в особливо крупних розмірах і пан ОСОБА_3 сплатив частину, яку експертиза висловила, цих коштів. Ще частина, ну конкретно, він сплатив 30, ще 70 мільйонів гривень чекає до сплати".
Зобов`язано Офіс Генерального прокурора не пізніше місяця з часу набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення у сюжеті ТСН на веб-сайті https://youtu.be повідомлення про спростування із заголовком: "Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1" із викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що поширена 19 липня 2019 року відповідачем інформація про пов`язаність позивача з будь-якими кримінальними провадженнями або кримінальними правопорушеннями є недостовірною, такою що висловлена без дотримання принципу презумпції невинуватості та порушує права позивача, внаслідок чого завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача, оскільки призводить до формування недовіри до нього необмеженого кола осіб і створює уявлення про те, що він причетний до протиправних дій.
Визначаючи спосіб захисту порушеного особистого немайнового права позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що способом спростування поширеної відповідачем інформації, який би сприяв найбільш повному відновленню порушеного немайнового права позивача ОСОБА_1, є зобов`язання відповідача не пізніше місяця з часу набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення у сюжеті ТСН на веб-сайті https://youtu.be повідомлення про спростування із заголовком: "Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1" із викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Офіс Генерального прокурораоскаржив його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23 листопада 2022 року Офіс Генерального прокурора засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 16 січня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Українцева К. Л. просила суд у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
08 лютого 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, о 19 год. 30 хв., у сюжеті ТСН під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, Генеральним прокурором України ОСОБА_2 була поширена інформація, в якій, серед іншого, була викладена інформація наступного змісту:
"І все було б добре, як би цей парк не запроектували, не збудували за кошти забудовників, а міський голова через півроку провів нову сесію, на якій суму на проектування і будівництво виділив для комунального підприємства, де ці кошти і зникли. Тобто Ірпінь мав би мати два парки" та "Створення злочинної організації прийшло в ході розслідування до несплати податків в особливо крупних розмірах і пан ОСОБА_3 сплатив частину, яку експертиза висловила, цих коштів. Ще частина. Ну конкретно, він сплатив 30, ще 70 мільйонів гривень чекає до сплати".
Факт поширення зазначеної інформації Генеральним прокурором України ОСОБА_2 підтверджується зокрема експертним висновком за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 08 серпня 2019 року № 131/2019-ЕВ, виготовленим ДП "Центром компетенції "Український центр підтримки номерів і адрес".
Головним слідчим управління Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017110000000385, відомості про яке 23 червня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212 КК України, за фактом ухилення упродовж 2012-2015 років від сплати податків фізичними особами, у тому числі ОСОБА_1, в особливо великих розмірах.
Прокурором 16 жовтня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42018000000002506 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, яке в подальшому 19 жовтня 2018 року на підставі постанови прокурора об`єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадження № 42017110000000385.
03 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42017111200000377 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України.
Згідно повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 16 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 42017111200000377 ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами прийняли та врахували витрати замовників будівництва щодо об`єкта "Будівництво парку "Центральний" по АДРЕСА_1" за рахунок зменшення розмірів пайового внеску, а в подальшому з метою розтрати бюджетних коштів уклали договір на розробку проектно-кошторисної документації стадії "Робочий проект (РП)" стосовно вищевказаного об`єкта будівництва, чим завдали збитків Ірпінській міській раді Київської ради на суму 252 111,42 грн. Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осію у великих розмірах ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 191 КК України.
ОСОБА_1 у період з жовтня 2014 року по серпень 2018 року обіймав посаду Ірпінського міського голови, а у 2019 році позивач балотувався в народні депутати України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.