ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 199/1941/17
провадження № 61-7146св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Зайцева А. Ю., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Амур-Нижньодніпровська районна рада міста Дніпропетровську ради,
особа, яка подала апеляційну і касаційну скарги - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року у складі судді Якименко Л. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя, 13 травня 1999 року, ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений Юрківською сільською радою Тульчинського району Вінницької області, реєстровий номер 1, яким усе належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла у будинку АДРЕСА_1, де проживала разом із позивачем з 2008 року через свій похилий вік.
Одразу після смерті ОСОБА_4 позивач не встиг оформити відповідні документи про її смерть. ОСОБА_4 була похована на кладовищі на АДРЕСА_2 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 15 червня 2016 року встановлено факт смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Юрківка Тульчинського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Дніпропетровську та на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення суду 03 серпня 2016 року позивач отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_4, актовий запис № 6.
Позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк три місяці для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив шестимісячний строк на подачу заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважної причини, а саме через відсутність документів, які б підтверджували смерть спадкодавця, та отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 після ухвалення рішення суду про встановлення факту смерті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржила особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_2, посилаючись на те, що при ознайомленні з матеріалами справи № 206/2971/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Тульчинська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний кооператив № 259", про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування їй стало відомо про ухвалення судового рішення у цій справі. Стверджувала, що вона є власником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3, яка є предметом позову у справі № 206/2971/22 та на 1/4 частину якої ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка за життя успадкувала цю частку після смерті первісного власника ОСОБА_5 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
зважаючи на те, що ОСОБА_2 не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правильно не було заявлено позовні вимоги саме до ОСОБА_2, тому не було правових підстав залучати її до участі у цій справі на стороні відповідача;
крім того, порушення прав, на які посилається ОСОБА_2, мало місце вже після ухвалення оскаржуваного рішення, а саме з моменту звернення ОСОБА_1 28 січня 2022 року до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом щодо належного їй нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 ;
позивач пропустив шестимісячний строк на подачу заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважної причини, а саме через відсутність документів, які б підтверджували смерть спадкодавця, та отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 після отримання рішення суду.
Аргументи учасників
У травні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 мотивована тим, що:
ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції у справі № 199/1941/17 за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не перевірив наявності або відсутності спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини та наявності обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину;
суд першої інстанції порушив правила підсудності;
позивачу було достовірно відомо про дату смерті спадкодавця, а тому підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, поданого майже через три роки після відкриття спадщини, немає;
наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними;
апеляційний суд не врахував, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 .
У червні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, мотивований тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову з огляду на те, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 пропущений з поважних причин. ОСОБА_2 не є спадкоємцем після померлої ОСОБА_4, а тому не має права на апеляційне оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року у справі № 199/1941/17. ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 зловживає своїми процесуальними правами.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявниця, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на: неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17, від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19, від 15 вересня 2021 року у справі № 344/17464/15-ц, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 11 травня 2022 року у справі № 712/7938/19, від 08 червня 2022 року у справі № 940/1438/20, від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17, від 16 вересня 2022 року у справі № 757/46241/20, від 21 жовтня 2022 року у справі № 752/4584/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України)
Позиція Верховного Суду
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.