ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 907/726/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: Сосула О.О.,
відповідача: Іванов А.О.,
третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (колегія суддів у складі: Скрипчук О.С. - головуючий, Кравчук Н.М., Плотницький Б.Д.)
та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 (колегія суддів у складі: Бонк Т.Б. - головуючий, Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2023 ( колегія суддів у складі: Скрипчук О.С. - головуючий, Кравчук Н.М., Плотницький Б.Д.)
у справі №907/726/18
за позовом Фізичної особи підприємця Кухара Івана Степановича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Малого підприємства "Надія"
про відшкодування майнової шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позову
1. Фізична особа підприємець Кухар Іван Степанович (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шкала-Енерджі" (далі - Відповідач) про стягнення 75000,00 доларів США майнової шкоди.
2. Позов мотивований тим, що Відповідач як орендар після закінчення строку дії договору №25/А від 20.06.2014 не повернув Малому підприємству "Надія" (далі - Третя особа) об`єкт оренди, у зв`язку з чим Третя особа не мала можливості передати цей об`єкт Позивачу як новому орендарю та була зобов`язана сплатити йому штраф у розмірі 75000,00 доларів США за невиконання умов договору №27 від 31.12.2014. Згодом Позивач на підставі укладеного з Третьою особою договору про відступлення права вимоги від 03.12.2018 набув права вимоги до Відповідача про стягнення збитків у розмірі 75000,00 доларів США, погашених внаслідок укладення угоди від 01.06.2017 про припинення зобов`язань шляхом передачі відступного.
Хід розгляду справи
3. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2020 позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 75000,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 2082750,00 грн.
4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 рішення суду першої інстанції змінено в частині суми грошових коштів, які еквівалентні 75000,00 доларів США на день прийняття рішення судом першої інстанції, а не на момент подання позову; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 75000,00 доларів США, що на день прийняття рішення судом першої інстанції еквівалентно 1939350,00 грн.
5. Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 зазначені постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Під час нового розгляду справи ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2021, зокрема, призначено підготовче засідання на 21.12.2021, визнано явку сторін у підготовче засідання обов`язковою, запропоновано учасникам справи надати документально та нормативно обґрунтовані письмові пояснення по суті спору з урахуванням правових позицій та вказівок, зазначених у постанові Верховного Суду, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування.
7. Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 21.12.2021, 25.01.2022, 17.02.2022, 03.03.2022, 20.09.2022, 18.10.2022 підготовчі засідання відкладалися.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції, постанов судів апеляційної та касаційної інстанції
8. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 позовна заява залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
9. Ухвалу мотивовано посиланням на неодноразове нез`явлення Позивача в підготовче засідання, попри належне повідомлення його про дату, час і місце судового розгляду; неповідомлення Позивачем про причини неявки; неподання заяви про розгляд справи за відсутністю Позивача.
10. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 залишено без змін зазначену ухвалу суду першої інстанції.
11. Постановою Верховного Суду від 15.06.2023 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Стислий зміст ухвал та постанови суду апеляційної інстанції
12. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2023 передано матеріали справи на автоматизований розподіл для розгляду заяви Відповідача про відвід суддів: Скрипчук О.С., Кравчук Н.М., Плотніцького Б.Д. на підставі положень частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України з огляду на висновок про необґрунтованість заявленого відводу.
13. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у задоволенні зазначеної заяви Відповідача про відвід суддів відмовлено через відсутність передбачених статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України підстав для її задоволення.
14. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.11.2022 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
15. Постанову мотивовано тим, що залишення позову без розгляду під час нового розгляду справи унеможливлює виконання обов`язкових вказівок суду вищої інстанції, викладених в постанові Верховного Суду від 06.10.2021. При цьому суд апеляційний дійшов висновку про відсутність об`єктивної неможливості суду першої інстанції вирішити спір по суті, керуючись вказівками Верховного Суду, та зауважив про незазначення місцевим господарським судом того, яким чином неявка Позивача перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному вирішенню спору по суті. Також апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач завчасно та належним чином подав клопотання суду першої інстанції про розгляд справи без його участі.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
16. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а також ухвали від 25.08.2023 і від 28.09.2023 апеляційного господарського суду, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
17. Зокрема, Відповідач посилається на наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови, передбачених пунктами 2, 4 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розгляд справи здійснено колегією суддів у складі, який не мав її розглядати, адже справа мала бути передана на розгляд іншому суду на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 зазначеного Кодексу.
18. На думку Відповідача, судді Кравчук Н.М. і Плотницький Б.Д. не могли брати участі в розгляді цієї справи відповідно до частини 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, адже вони розглядали в межах цієї справи заяву Відповідача про відвід складу суду, постановивши ухвалу від 27.05.2020.
19. Відповідач стверджує про наявність підстав для відводу судді Плотницькому Б.Д., який є головою Західного апеляційного господарського суду, через те, що адвокат Позивача у цій справі раніше тривалий час працював у зазначеному суді помічником судді.
20. Відповідач зауважує, що згідно зі звітом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 у авторозподілі справи брали участь лише троє суддів Західного апеляційного господарського суду, тому склад колегії суддів був очевидним і фактично не відбулося авторозподілу як такого.
21. Також Відповідач зазначає, що заявлений ним відвід безпідставно розглянутий суддями Бонк Т.Б. і Якімець Г.Г., які в складі колегії суддів ухвалили постанову в цій справі, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду, та суддею Бойко С.М., який двічі був відведений від розгляду цієї справи з огляду на наявність родинних зв`язків з представником третьої особи у справі та факт роботи в неї помічником у минулому представника Позивача.
22. Крім того, посилаючись на положення статей 13, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, Відповідач заперечує проти висновків суду апеляційної інстанції, наведених у оскаржуваній постанові, зокрема, щодо помилкового покладення тягаря доказування на Позивача заперечень Відповідача щодо фіктивності Договору оренди через наявність родинних зв`язків між Позивачем і Третьою особою, оскільки Верховний Суд поклав саме на місцевий господарський суд обов`язок дослідити відповідні обставини та надати їм оцінку.
23. Відповідач вважає, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №910/7827/17, від 14.09.2022 у справі №910/3987/20, є нерелевантними до цієї справи з огляду на неподібність правовідносин та різне нормативно-правове регулювання.
24. Відповідач зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо можливості суду першої інстанції залишити позов без розгляду при новому розгляді справи після скасування раніше ухвалених судових рішень та скерування справи на новий розгляд. Навпаки, якщо неможливо виконати вказівки Верховного Суду через неможливість встановити певні обставини через неявку Позивача суд має залишити позов без розгляду.
25. На переконання Відповідача, суд першої інстанції в ухвалі навів детальне обґрунтування того, яким чином неявка Позивача перешкоджає вирішенню спору по суті, врахував правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 19.12.2021 у справі №910/14532/19, та наявність передбачених частиною 4 статті 202 і пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду.
26. Відповідач вважає, що надані Позивачем на підтвердження направлення до місцевого господарського суду клопотання про розгляд справи без його участі копії та оригінали описів вкладення у цінний лист помилково взяті до уваги судом апеляційної інстанції, адже всупереч вимогам пункту 61 правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, не містять номера поштового відправлення. Однак зазначені доводи та аргументи Відповідача щодо невідповідності наявного у матеріалах справи конверту вимогам пункту 1.3 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 12.05.2006 №211, залишені судом апеляційної інстанції поза увагою.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
27. Інші учасники справи у встановлений судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду
28. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
29. Звертаючись із касаційною скаргою, Відповідач визначив предметом касаційного оскарження, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про передання матеріалів справи на автоматизований розподіл для розгляду заяви про відвід суддів на підстави частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України та про відмову в задоволенні зазначеної заяви.
30. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
31. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).
32. Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
33. Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
34. Вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Використання відповідного процесуального фільтру, закріпленого у частині 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
35. Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
36. Зокрема, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу (частини 1, 2 статті 304 Господарського процесуального кодексу України).
37. Згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
38. Наведений перелік ухвал суду апеляційної інстанції, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші ухвали (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
39. Ухвали Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2023 і від 28.09.2023, якими вирішувались питання про відвід суддів від розгляду цієї справи, не входять до наведеного переліку, а отже, не підлягають касаційному оскарженню.
40. Положення статей 287 та 296 Господарського процесуального кодексу України не передбачають закриття касаційного провадження з наведених підстав, але в разі здійснення касаційного перегляду зазначених ухвал суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ.
41. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду неодноразово, зокрема в ухвалі від 27.11.2018 у справі №910/4647/18 та постанові від 10.12.2018 у справі №910/9883/17, викладав висновки щодо необхідності закриття касаційного провадження у випадку відкриття касаційного провадження за скаргою на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку.
42. З огляду на викладене з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача в частині оскарження ухвал Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2023 і від 28.09.2023. Наведене також відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №910/15551/20.
43. Водночас Верховний Суд приймає до уваги, що порушення норм процесуального права, допущені апеляційним господарським судом при їх ухваленні (в разі наявності), у встановлених процесуальним законодавством випадках, можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
44. Зокрема, за вимогами пункту 1 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
45. Однак Верховний Суд не вбачає передбачених вказаною нормою процесуального права підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в цій справі з огляду на таке.
46. Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
47. Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.