ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 915/43/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023
у справі № 915/43/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
про стягнення заборгованості.
ВСТАНОВИВ:
АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (позивач) звернулось з позовом до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Центр, відповідач) про стягнення 21 712,74 грн відшкодування середнього заробітку працівникам Регіональної філії за час проходження військових зборів.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 у справі №915/43/22 позовні вимоги АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/43/22 від 07.04.2023 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у задоволенні клопотання Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання:
- доказів сплати судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі;
- доказів, які підтверджують повноваження його представника на подання апеляційної скарги;
- доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками на адресу позивача.
26.05.2023 від Центру до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Центру на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 повернуто без розгляду на підставі статті 174 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що скаржником не виконано вимоги ухвали від 17.05.2023 та не усунуто в повному обсязі недоліки апеляційної скарги, а саме:
- додане електронне доручення (як довіреність) не підтверджує наявність у підписанта права на такий підпис у порядку самопредставництва;
- не надано належного доказу надсилання апеляційної скарги позивачу;
- не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (неправильно зазначено розрахунковий рахунок отримувача).
23.06.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла повторна апеляційна скарга Центру на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 та заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначав, що попереднє звернення відповідача до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 у справі №915/43/22 було здійснено вчасно, однак була залишена без руху у зв`язку з недоліками апеляційної скарги. Вказував, що має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 апеляційну скаргу Центру на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 у справі №915/43/22 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги шляхом надання до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, із зазначенням обставин та наданням доказів в обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
17.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Центру надійшла заява про усунення недоліків з обґрунтуванням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 у справі № 915/43/22.
Скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на відповідне оскарження, посилаючись на те, що вперше відповідна апеляційна скарга була ним подана вчасно, проте повернута заявнику без розгляду; усунення недоліків при повторному поданні апеляційної скарги та її направлення до суду відбулося у найкоротший строк, що свідчить про його сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав та обов`язків, а також вчинення всіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги до суду.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у задоволенні клопотання Центру про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 у справі №915/43/22 відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центру на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 у справі №915/43/22.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, апеляційний суд виходив з неповажності підстав, наведених скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повернення поданої раніше апеляційної скарги із підстав ненадання доказів сплати судового збору, доказів направлення апеляційної скарги на адресу позивача та документів на підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги, тобто за відсутності належного оформлення документів, які вимагаються процесуальним законодавством при зверненні до суду, не може бути визнано об`єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі причини є суто суб`єктивними і свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність скаржника щодо оформлення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі №915/43/22, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2023 касаційну скаргу Центру на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі №915/43/22, залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 684 грн і надати відповідні докази здійснення такої оплати.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.09.2023 від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.
Здійснивши перевірку касаційної скарги з доданими до неї матеріалами на відповідність вимогам статей ГПК України, колегія суддів встановила, що в обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає обставини, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме, неправильне застосування апеляційним судом норми процесуального права - статті 256 ГПК України, у зв`язку з чим, на думку скаржника, було безпідставно відмовлено у поновленні строків на подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження.
Крім цього скаржник вказує про неврахування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 640/18290/19 щодо визнання поважності причин пропуску строку.
Ухвалою Верховного Суду від 27.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі № 915/43/22 та постановлено здійснити перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій
Керуючись положеннями статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 ГПК України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя.
Водночас відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги закріплено в статті 258 ГПК України.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою 1 Розділу IV ГПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).
Згідно положень частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, приписами статті 174 ГПК України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 174 ГПК України). У випадку, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, апеляційна скарга залишається без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (стаття 260 ГПК України).
За змістом пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.