ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № Б-50/232-09
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивача: не з`явився,
відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісник"
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № Б-50/232-09
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекском" арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісник"
про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
1. Постановою Господарського суду Харківської області від 27.01.2010 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекском" (далі - Боржник), відкрито ліквідаційну процедуру.
2. У межах зазначеної справи про банкрутство ліквідатор Боржника подав заяву про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісник" (далі - Відповідач) усунути перешкоди в здійсненні Боржником права користування та розпорядження нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичи, буд. 1-г (далі - Майно), шляхом звільнення зазначених нежитлових приміщень.
3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 позов задоволено.
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
5. Постановою Верховного Суду від 09.11.2023 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін
Стислий зміст заяви про стягнення судових витрат
6. Відповідач подав заяву (клопотання) про стягнення судових витрат (далі - Заява), в якій просить прийняти до розгляду та долучили до матеріалів справи докази на підтвердження розміру судових витрат, що були ним понесені у зв`язку з розглядом цієї справи та призначити у зв`язку з цим відповідне судове засідання для винесення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат у справі.
7. Відповідач зазначає, що разом із відзивом на касаційну скаргу він наводив попередній розрахунок судових витрат, а саме - витрат на правову допомогу, та відзначав, що докази на підтвердження таких витрат будуть надані відповідно до вимог абзацу 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
8. Ліквідатор Боржника заперечення на Заяву не подав.
Щодо суті заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
9. За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
10. Підпункт (в) пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України передбачає зазначення у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
11. Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
12. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 ГПК України).
13. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.ч. 1-2 ст. 126 ГПК України).
14. Загальний порядок розподілу судових витрат врегульований статтею 129 ГПК України, яка в частині 4, зокрема, передбачає покладення в разі відмови в позові судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, на позивача.
15. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
16. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
17. При цьому разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
18. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
19. Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
20. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
21. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що застосовується як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
22. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
23. Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.