ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/223/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області
(суддя - Бацуца В. М.)
від 15.03.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 31.08.2023
за скаргою ОСОБА_1
на бездіяльність, дії та постанову старшого державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі №911/223/22
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 393 817, 59 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та скарги на бездіяльність державного виконавця
1.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2022 у справі №911/223/22 позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про стягнення 393 817, 59 грн задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ОСОБА_1 75 137, 97 грн інфляційних збитків, 41 355, 00 грн 3 % річних та 1 747, 39 грн судового збору.
1.2. ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність, дії та постанову старшого державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій він просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні щодо ненакладання арешту на кошти боржника негайно в момент відкриття виконавчого провадження, що знаходяться на рахунку;
2) стягнути з державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) збитки, завдані позивачу (стягувачу) протиправною бездіяльністю державного виконавця у розмірі 118 240, 36 грн;
3) скасувати постанову державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.11.2022 про зупинення вчинення виконавчих дій;
4) зобов`язати державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити порушене право заявника шляхом забезпечення виконання рішення та невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання рішення Господарського суду Київської області за виданим ним наказом від 03.11.2022 у справі № 911/223/22, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
В обґрунтування своєї скарги позивач (стягувач) зазначає, що старшим державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черненко А. А. (далі - державний виконавець) при виконанні наказу безпідставно та всупереч положенням Закону України "Про виконавче провадження", Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" не накладено арешт на кошти боржника при відкритті виконавчого провадження та винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2023 у справі №911/223/22 у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського Київської області від 15.03.2023 у справі №911/233/22 - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі №911/223/22, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 15.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі №911/223/22, ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Так, в обґрунтування своєї правової позиції ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції помилково врахував судову практику (справа №910/22858/17) щодо невиконання судових рішень відносно звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця", де мораторій на звернення стягнення обґрунтовується тим, що частина майна знаходиться на окупованій території, що є справжнім форс-мажором, який не залежить ані від законодавця, ані від боржника, ані від його власників. Ситуація же у спірній справі є зовсім іншою і пов`язана із приватизацією майна, що триває вже більше 5 років та є суто бюрократичними маніпуляціями.
Крім того, як вказує скаржник у даній постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 Велика Палата не наводила безпосередньо висновки, що стосуються пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Скаржник відзначає, що правозастосування пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" викладене у постанові Верховного Суду від 25.06.2021 у справі №910/22748/16, що ухвалена за подібних правовідносин, та яке має бути враховано Судом.
При цьому скаржник наголошує, що з твердженням апеляційного суду про те, що у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків постанови Верховного Суду від 25.06.2021 у справі №910/22748/16 щодо суперечності пункту 12 частини першої статті 34 Закону України (включення до переліку об`єктів малої та великої приватизації, що підлягають приватизації) конституційного принципу обов`язковості судового рішення, категорично не можна погодитись, слід визнати, що апеляційний суд свідомо перекрутив позицію постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17.
Також за покликаннями ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції порушив частину сьому статті 26 у взаємозв`язку із частиною п`ятою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Серед іншого, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просив передати справу на розгляд Великої Палати з підстав необхідності у відступленні від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, у частині того, що пункти 11 та 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" однаково не суперечать Конституції України, тобто невиконання судового рішення відносно вказаних боржників внаслідок зупинення виконавчого провадження однаково не суперечать Конституції України.
3.2. ПАТ "Центренерго" подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги. Крім того, відповідач просив судові витрати, пов`язані з касаційним переглядом справи, покласти на позивача.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких суди виходили при ухваленні оскаржуваних судових рішень
4.1. На виконання рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2022 у справі № 911/223/22 видано відповідний наказ.
Постановою державного виконавця від 23.11.2022 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу №911/223/22, виданого Господарським судом Київської області 03.11.2022, про стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ОСОБА_1 75 137, 97 грн інфляційних збитків, 41 355, 00 грн 3 % річних та 1 747, 39 грн судового збору, за відповідною заявою стягувача - ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження, у якій він, крім іншого, просив після відкриття виконавчого провадження негайно накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", ЄДРПОУ 22927045. Даною постановою зобовʼязано боржника - ПАТ "Центренерго" протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також вирішено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 11 824, 03 грн.
Відповідач (боржник) 25.11.2022 звернувся до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 25.11.2022 про зупинення вчинення виконавчих дій, у якій просив зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_2 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у звʼязку із тим, що боржник - ПАТ "Центренерго", пакет акцій якого у розмірі 78, 2 % належать державі, включено до переліку обʼєктів, що підлягають приватизації.
Постановою державного виконавця від 28.11.2022 про зупинення виконавчих дій постановлено на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" зупинити виконавче провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу №911/223/22, виданого Господарським судом Київської області 03.11.2022, про стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ОСОБА_1 75 137, 97 грн інфляційних збитків, 41 355, 00 грн 3 % річних та 1 747, 39 грн судового збору до закінчення строку дії обставин, що зумовило зупинення виконавчих дій.
4.2. Згідно із довідкою від 11.02.2021 № 31277 Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" - боржник - ПАТ "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045) є господарським товариством, 78, 288996 % акцій у статутному капіталі якого належить Державі Україна в особі Фонду державного майна України.
ПАТ "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045) включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності.
4.3. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджували б належність відповідачу (боржнику) банківського рахунку, зазначеного позивачем (стягувачем) у заяві про відкриття виконавчого провадження;
- заявником (позивачем) не було додано до скарги на дії та бездіяльність державного виконавця належним чином завіреної копії заяви про відкриття виконавчого провадження.
- державним виконавцем правомірно та із дотриманням вимог положень Закону України "Про виконавче провадження" та за наявності відповідних підстав і необхідних повноважень винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 70408998 на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження";
- заперечення позивача (скаржника) щодо того, що дії державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 70408998 є незаконними та такими, що суперечать положенням статей 55, 129-1 Конституції України, що підтверджується висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у його постанові від 25.06.2021 у справі № 910/22748/16, є необґрунтованими з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17;
- хоча Верховним Судом як у постанові Касаційного господарського суду від 25.06.2021 у справі № 910/22748/16, так і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 надавалась правова оцінка наявності обов`язку у виконавця щодо зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", проте, зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду можливо зробити висновок, що у державного виконавця є визначені статтею 19 Конституції України та нормами Закону України "Про виконавче провадження" підстави для зупинення вчинення виконавчих дій в цілому, у тому числі і на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження";
- обставини щодо бездіяльності державного виконавця при виконанні наказу №911/223/22, виданого Господарським судом Київської області 03.11.2022, щодо неправомірності дій державного виконавця при винесенні постанови про зупинення виконавчих дій та щодо незаконності постанови державного виконавця від 28.11.2022 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, викладені у скарзі позивача (стягувача), не знайшли свого підтвердження в ході її розгляду, а тому вимоги позивача (скаржника) про визнання їх відповідно неправомірними і протиправними, стягнення збитків, скасування та зобовʼязання вчинити дії є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної скарги.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.10.2023 справу №911/223/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 у справі №911/223/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №911/223/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі №911/223/22 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 у справі №911/223/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанції з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду Київської області від 15.03.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 у справі №911/223/22, якими у задоволенні скарги відмовлено у повному обсязі.
Причиною звернення до Верховного Суду стало питання:
- наявності/відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльність виконавця щодо ненакладення арешту на рахунок боржника в момент відкриття ВП;
- наявності/відсутності підстав для скасування постанови виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП;
- наявності/відсутності підстав для зобов`язання виконавця вжити заходів щодо забезпечення примусового виконання рішення;
- наявності/відсутності підстав для стягнення збитків з виконавця.
6.2. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Так, порядок здійснення примусового виконання судового рішення встановлено, зокрема Законом України "Про виконавче провадження".
За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (зараз і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша).
Стягувач у заяві про примусове виконання рішення має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята).
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома).
Згідно зі статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
За змістом статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
6.3. Так, як встановлено судами попередніх інстанцій на виконання рішення суду видано наказ, який пред`явлений до примусового виконання. Державний виконавець постановою від 23.11.2022 відкрив виконавче провадження (ВП НОМЕР_2) та зобов`язав боржника - ПАТ "Центренерго" протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно.
Як відзначено господарськими судами стягувач просив, крім іншого, після відкриття виконавчого провадження негайно накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", ЄДРПОУ 22927045.
ПАТ "Центренерго" 25.11.2022 подало до ДВС клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із тим, що боржник є господарським товариством, пакет акцій якого у розмірі 78, 2 % належать державі, та включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Постановою державного виконавця від 28.11.2022 на підставі пункту 12 частини першої статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено виконавче провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання наказу №911/223/22, виданого Господарським судом Київської області 03.11.2022, про стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь Заболотного І.П. 75 137, 97 грн інфляційних збитків, 41 355, 00 грн 3 % річних та 1 747, 39 грн судового збору до закінчення строку дії обставин, що зумовило зупинення виконавчих дій.