ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 640/15942/19
адміністративне провадження № К/990/15597/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Уханенко С.А., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року (головуючий суддя - Чудак О.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.)
у справі №640/15942/19
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Служби безпеки України від 25 травня 2019 року №659-ос про його звільнення;
- поновити його на посаді, яку він обіймав перед звільненням;
- стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 31 травня 2019 року і до моменту фактичного поновлення.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 травня 2019 року його в усній формі повідомлено про звільнення зі служби та вилучено посвідчення співробітника Служби безпеки України. Разом з тим, враховуючи, що копію наказу про звільнення він отримав лише 29 липня 2019 року, просив визнати поважними причини пропуску місячного строку звернення до суду та поновити такий строк.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, а також поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, оскільки на стадії відкриття провадження за наявними матеріалами позовної заяви відсутні відомості про отримання позивачем копії наказу або трудової книжки в день звільнення.
4. В подальшому, відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив залишити позов без розгляду, обґрунтовуючи його тим, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого місячного строку, оскільки дізнався про спірний наказ 27 травня 2019 року.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року клопотання представника Служби безпеки України задоволено. Визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року.
7. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Залишаючи без розгляду адміністративний позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача з метою отримання копії оскаржуваного наказу починаючи з 27 травня 2019 року (день, коли позивач дізнався про спірний наказ) до 19 липня 2019 року (дата складання адвокатського запиту), позивачем до суду першої інстанції не надано, тобто не доведено вжиття заходів, з наслідками яких (отримання копії наказу) позивач пов`язує звернення до суду.
10. Крім того, посилання позивача, як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду, на те, що копію спірного наказу отримано лише 27 липня 2019 року у відповідь на адвокатський запит, з якого необхідно обраховувати строк звернення до суду, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки, по-перше, як встановлено судом першої інстанції позивач дізнався про спірний наказ 27 травня 2019 року, по-друге, порушення прав пов`язане з прийняттям відповідного рішення, а не з моментом отримання копії такого рішення.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено положення статті 123 КАС України, відповідно до якої передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку у разі визнання їх судом неповажними.
12. У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі №640/5645/19 зазначено, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя, четверта статті 123 КАС України).
13. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №805/3127/17-а.
14. Крім того, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанції порушено застосування норм права, що підлягають застосуванню при визначенні моменту з якого має застосовуватись місячний строк звернення до суду. Посилаючись на положення статті 233 КЗпП України, зазначає, що для працівників у спорах про звільнення - місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Оскільки копію наказу Служби безпеки України №659-ОС від 25 травня 2019 року він отримав 29 липня 2019 року, то строк для звернення до суду не є пропущеним.
15. Також скаржник послався на постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року в справі №160/8432/20, відповідно до якої, для звернення особи до суду з позовом, який стосується поновлення на публічній службі, встановлено місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
16. Крім того, скаржник зазначив, що у постанові від 06 липня 2020 року у справі №1340/4763/18 Верховний Суд дійшов висновку, що КАС України і КЗпП України передбачають, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
17. Аналогічні висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №9815/4532/16, від 21 лютого 2020 року у справі №9420/334/19, від 20 листопада 2019 року у справі №9420/333/19.
18. Також, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №815/4532/16, від 21 лютого 2020 року у справі №420/334/19, від 20 листопада 2019 року у справі №420/333/19, від 06 липня 2020 року у справі №1340/4763/18 викладено правову позицію, відповідно до якої строк звернення до адміністративного суду з вимогами про скасування наказу про звільнення необхідно обчислювати з дня ознайомлення з ним.
19. Скаржник вважає, що до моменту подання позовної заяви вживав заходи та вчиняв дії щодо ознайомлення з наказом про звільнення. Перебіг позовної давності був перерваний його зверненням з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва.
20. Всупереч статті 47 КЗпП України відповідач у день звільнення йому не надав копії наказу про звільнення, копію наказу він отримав 29 липня 2019 року на адвокатський запит його представника. Без ознайомлення з текстом спірного наказу, він міг би в повній мірі здійснити захист своїх прав та інтересів.
21. Серед іншого скаржник вказує на порушення судом першої інстанції статті 193 КАС України, яка встановлює строки розгляду справи.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
23. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
24. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
25. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
26. За приписами статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
27. Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
28. Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
29. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
30. Згідно з частиною першою, п`ятою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
31. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
32. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
33. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
34. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
35. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.