ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 734/4456/19
провадження № 51-2020км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисник ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 04 січня 2023 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270130000517, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає у АДРЕСА_1, засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 310 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та звільнений від покарання за ч.1 ст. 309 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Свої доводи захисник мотивує тим, що місцевий суд грубо порушив право засудженого ОСОБА_7 на захист, а саме: безпідставно не задовольнив клопотання сторони захисту про допит в якості свідків співробітників поліції, повторний допит дільничного ОСОБА_8 та про витребування з Козелецького районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Чернігівській області матеріалів, що характеризують свідка ОСОБА_9 .
Вказує, що сформульоване обвинувачення ОСОБА_7 за ст.309 КК України в частині того, що він у не встановлений час та дату, не у встановленому місці, у невстановлений спосіб незаконно придбав неустановлену кількість рослин конопель є неконкретним та абстрактним, що позбавило можливості підсудному ефективно захищатися, зважаючи на те, що винним в цьому він себе не визнає, а суд апеляційної інстанції не надав на вказані доводи сторони захисту належної правової оцінки.
Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив матеріали, які слугували підставою для проведення обшуку домоволодіння родини ОСОБА_7, створення яких, на думку сторони захисту, носять штучний характер, а суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст.370 та ст.372 КПК України, не навів у своїй ухвалі доводи сторони захисту в цій частині.
Вважає, що суди безпідставно посилаються у своїх рішеннях, як на джерело доказів вини ОСОБА_7, на показання свідка ОСОБА_8, оскільки він, в порушення ч.4 ст.352 КПК України, ще не давши показання, перебував в залі судового засідання на початку судового розгляду.
Також, зазначає що місцевий суд не зазначив у мотивувальній частині вироку мотив кримінального правопорушення, що суперечить абз. 1 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України а показання свідка ОСОБА_9 в суді не узгоджуються з наданими ним показаннями під час слідчого експерименту.
Захисник вважає недопустимим протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 жовтня 2019 року за участю свідка ОСОБА_9, оскільки останньому права та обов`язки не були роз`яснені, про що свідчить відсутність відповідної графи у протоколі та, звісно, і підпису свідка. Крім того, вказує про те, що свідку ОСОБА_9 спочатку були пред`явлені фотознімки чотирьох осіб, про що свідчить спосіб їх розміщення в протоколі, після огляду яких він надав відповідь, користуючись вже оглянутими фотознімками, ще до початку процедури впізнання, однак без зазначення про те, за якими ознаками зовнішності чи іншими прикметами впізнає цю особу, що є порушенням вимог ч.1 ст.228 КПК України.
На думку захисника докази вини ОСОБА_7 стороною обвинувачення створені штучно, і даний протокол впізнання був підготовлений набагато раніше, ніж фактично проведені слідчі дії зі свідком ОСОБА_9 .
Зазначає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст.86 КПК України, не вирішив належним чином питання допустимості зібраних у справі доказів сторони обвинувачення, зокрема не перевірив кожного з них на відповідність вимогам КПК України, не дав їм оцінки за критеріями ст.94 КПК України, та не взяв до уваги докази, надані стороною захисту, що, в свою чергу перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, пов`язане із закриттям провадження в справі.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані порушення та не усунув їх.
Прокурор Козелецької окружної прокуратури подав заперечення на касаційну скаргу захисника, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком КозелецькогорайонногосудуЧернігівської області від 22 серпня 2022 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, за якими призначено йому покарання: у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 309 КК України на строк 1 рік; у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 310 КК України - на строк 3 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання ОСОБА_7 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 січня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення. Вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_7 змінено.
На підставі ч.5 ст.74 КК України, ОСОБА_7 звільнено від покарання за ч.1 ст.309 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Постановлено вважати ОСОБА_7 за ч.2 ст.310 КК України засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України. В решті вирок залишено без зміни.
Як встановлено судами, ОСОБА_7 маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб незаконно придбав рослини конопель у невстановленій кількості, тобто незаконно придбав наркотичний засіб, які в подальшому приніс до приміщення сараю домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та зберігав їх без мети збуту до вилучення під час обшуку працівниками поліції. Під час проведення обшуку 22 серпня 2019 року у приміщенні сараю за вказаною адресою, було виявлено та вилучено у керамічній тарілці на столі речовину рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса яких у перерахунку на висушену речовину становить 0,11г; на столі фрагменти стебел із центральним стеблом від якого було відокремлено механічним способом речовину рослинного походження що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса яких у перерахунку на висушену речовину становить 7,98г; на дровах - фрагменти стебел із центральним стеблом від якого було відокремлено механічним способом речовину рослинного походження що є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса яких у перерахунку на висушену речовину становить 136,17г. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становила 144,26 г.
Крім того у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату у 2019 році, ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтею 309 КК України, реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконний посів та вирощування рослин роду конопля, діючи в порушення статті 7 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів" №561-Р від 15 червня 1999 року, висіяв насіння рослин роду конопля, на присадибній земельній ділянці за приміщенням сараю, за вищевказаною адресою. Продовжуючи неправомірні дії ОСОБА_7 шляхом поливання, культивування ґрунту до 22 серпня 2019 року незаконно вирощував вказані рослини до їх дозрівання. Під час обшуку його домоволодіння 22 серпня 2019 року за приміщенням сараю було виявлено та вилучено ці рослини в кількості 68 штук, які є рослинами зеленого кольору у вигляді стебел з листками та кореневою системою та відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається тільки для промислових цілей та є рослинами роду коноплі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав свою касаційну скаргу, просив її задовольнити, прокурор просив залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, виходячи із змісту наведеної статті касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.