ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 461/3472/17
провадження № 51-3166 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Галицького районного суду м. Львова від 29 серпня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 липня 2022 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Галицький районний суд м. Львова вироком від 29 серпня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 липня 2022 року, визнав ОСОБА_6 невинуватим і виправдав у зв`язку із недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням, за таких обставин.
ОСОБА_6 на підставі наказу № 3181 від 09 вересня 2015 року працював за сумісництвом на посаді викладача правничого коледжу Львівського національного університету ім. Івана Франка (далі - Правничого коледжу).
Відповідно до наказу № 1404 від 29 квітня 2016 року по Львівському національному університеті ім. Івана Франка ОСОБА_6 був призначений членом екзаменаційної комісії, отримавши статус службової особи, наділеної на період екзаменаційної сесії організаційно-розпорядчими функціями у вигляді прийняття рішень про виставлення студентам екзаменаційних оцінок з подальшим присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
09 червня 2016 року ОСОБА_6, знаходячись у Правничому коледжі (м. Львов, вул. Дорошенка, 33), маючи умисел на отримання неправомірної вигоди, після незадовільної здачі студенткою ОСОБА_7 комплексного державного екзамену з навчальних дисциплін "Цивільне право України" та "Кримінальне право України" висловив останній вимогу про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 450 доларів США за вирішення питання про позитивну здачу повторного екзамену.
10 червня 2016 року ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні Правничого коледжу за вищевказаною адресою, реалізовуючи корисливий мотив та злочинний намір щодо отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, конспіруючи свою незаконну діяльність з метою унеможливлення викриття правоохоронними органами, за допомогою електронного повідомлення висловив вимогу ОСОБА_7 щодо необхідності надання йому неправомірної вигоди у розмірі 450 доларів США за позитивну здачу екзамену через студента ОСОБА_8 . Останньому він дав незаконну вказівку отримати від ОСОБА_7 грошові кошти та передати йому, не ставлячи останнього до відома про свій злочинний намір. Після згоди ОСОБА_7 на виконання незаконних вимог ОСОБА_6 та повторну здачу екзамену з другою частиною групи, 10 червня 2016 року у протоколі №1 від 09 червня 2016 року засідання екзаменаційної комісії щодо приймання вказаного екзамену, ОСОБА_7 виставлено задовільну оцінку про здачу екзамену.
Цього ж дня приблизно о 13:15 ОСОБА_7, знаходячись біля будинку № 41 на вул. Дорошенка в м. Львові, за позитивну здачу комплексного державного екзамену з навчальних дисциплін "Цивільне право України" та "Кримінальне право України", передала через ОСОБА_8 для подальшої передачі ОСОБА_6 та одержання ним неправомірної вигоди кошти в розмірі 450 доларів США, що за курсом НБУ становило 11 250 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції:
- виправдовуючи ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК, не надав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтверджують факт повторної здачі ОСОБА_7 іспиту 10 червня 2016 року, а також протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи, скріншотам смс-переписки між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ;
- безпідставно не взяв до уваги докази, надані стороною обвинувачення, та надав перевагу показанням обвинуваченого й свідка ОСОБА_9 ;
- не врахував службовий статус ОСОБА_6 та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність в його діях такої кваліфікуючої ознаки злочину, як вимагання;
- безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про допит свідка ОСОБА_10 .
Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином викладених в апеляційній скарзі прокурора доводів, не дав на них ґрунтовних відповідей, безпосередньо не досліджуючи докази, погодився з висновками суду першої інстанції, причому не навів в ухвалі переконливих мотивів прийнятого рішення. На думку прокурора, судові рішення не відповідають вимогам статей 370,419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На касаційну скаргу прокурора виправданий ОСОБА_6 подав письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав подану касаційну скаргу, просив скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Виправданий заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У касаційній скарзі прокурор покликається на істотне порушення кримінального процесуального закону, допущене, зокрема, судом апеляційної інстанції.