ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 906/1146/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (у складі колегії суддів: Грязнов В.В. (головуючий), Розізнана І.В., Василишин А.Р.) про закриття апеляційного провадження
за позовом:
1. Фізичної особи-підприємця Волинець Ірини Петрівни,
2. Фізичної особи-підприємця Волинця Андрія Петровича
до: 1. Житомирської міської ради,
2. Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича
про визнання недійсним рішення міської ради та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1.1. Фізична особа-підприємець Волинець Ірина Петрівна та Фізична особа-підприємець Волинець Андрій Петрович звернулися до Господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської міської ради та Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича з вимогою визнати недійсним рішення Житомирської міської ради №332 від 23.09.2021 "Про розгляд заяви щодо оформлення права користування земельною ділянкою" та зобов`язати Житомирську міську раду укласти з Фізичною особою-підприємцем Волинець Іриною Петрівною та Фізичною особою-підприємцем Волинець Андрієм Петровичем договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 130-а, загальною площею 2 га, кадастровий номер 181013630005:008:0043, строком на 5 років, з орендною платою 231 764,60 грн за рік, коефіцієнт співвідношення - 5,058. У пункті 3 прохальної частини позовної заяви викладено проект договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 181013630005:008:0043, який необхідно вважати укладеним на викладених умовах, якщо договір оренди не буде укладений між сторонами в місячний строк з моменту набрання рішення законної сили.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачі, як власники об`єкту незавершеного будівництва з обсягом готовності у 20% вважають за необхідне захистити свій інтерес в набутті права оренди вищезазначеної земельної ділянки, що належить до комунальної власності.
2. Короткий зміст і мотиви рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.05.2022 у справі №906/1146/21 позов задоволено частково.
Визнано недійсним рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №332 від 23.09.2021 "Про розгляд заяви щодо оформлення права користування земельною ділянкою", яким відмовлено Фізичним особам-підприємцям Волинець Андрію Петровичу та Волинець Ірині Петрівні у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 130-А, загальною площею 2 га, кадастровий номер 1810136300:05:008:0043.
Вирішено вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі договір оренди землі між Фізичними особами-підприємцями Волинець Іриною Петрівною, Волинець Андрієм Петровичем та Житомирською міською радою на умовах наведених у резолютивній частині судового рішення.
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Волинець Ірини Петрівни та Фізичної особи-підприємця Волинця Андрія Петровича до Житомирської міської ради в частині визнання укладеним договір оренди землі із запропонованою умовою в абзаці 12 пункту 28 проекту цього договору в редакції: "- в разі здійснення забудови земельної ділянки, у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орендарі зобов`язані укласти договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Житомира та сплатити кошти, що визначені таким договором (рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 31.10.2014 №494)" та в частині вжитого у тексті проекту цього договору слова "державної" у всіх відмінках - відмовлено.
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Волинець Ірини Петрівни та Фізичної особи-підприємця Волинця Андрія Петровича про зобов`язання Житомирську міську раду в особі Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича укласти з Фізичною особою-підприємцем Волинцем Андрієм Петровичем та Фізичною особою-підприємцем Волинець Іриною Петрівною договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 130-а, загальною площею 2 га, кадастровий номер:181013630005:008:0043, строком на 5 років, з орендною платою у розмірі 231 764,60грн в рік, коефіцієнт співвідношення -5,058 - відмовлено.
2.2. Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищевказане рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
2.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №906/1146/21 закрито апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою.
2.4. Обґрунтовуючи постановлену ухвалу, апеляційний суд вказав на відсутність правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оскільки скарга подана в інтересах особи, питання щодо прав (інтересів, обов`язків) якої суд не вирішував.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиції інших учасників
3.1. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема, порушенням судом апеляційної інстанції положень статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України.
3.5. Також скаржник посилаючись на висновки, які викладені постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19, від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 та постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №906/524/21 стверджує, що уповноваженим органом, який має повноваження вживати заходи до захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.
3.6. Позивачі відзиві на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
3.7. Житомирська міська рада у письмових поясненнях підтримала вимоги заявника касаційної скарги.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
4.3. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
4.4. Ураховуючи викладене, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
4.5. За змістом частини третьої статті 4, статті 53 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
4.6. Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
4.7. На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
4.8. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
4.9. В силу положень частин третьої-п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
4.10. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
4.11. Крім того, положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
4.12. Так, відповідно до абзацу 1 частини третьої та абзаців 1, 2 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертої цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
4.13. Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.