ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/351/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Волковицької Н. О., Мачульського Г. М.,
секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Пірнівської сільської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 (колегія суддів: Гончаров С. А., Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.) у справі
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Пірнівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (правонаступник Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство"), про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права комунальної власності та повернення земельної ділянки,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора України - Шапка І. М.,
позивача - не з`явився,
відповідача - Чуніхін О. М.,
третьої особи - Зубчук О. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2022 році заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - КОДА) звернувся до суду з позовом до Пірнівської сільської ради (далі - Сільрада) про усунення перешкод у здійсненні КОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 0,9124 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0911 шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.06.2021 за індексним номером 58877350 з одночасним припиненням права комунальної власності Сільради на цю земельну ділянку та її повернення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
2. 31.03.2021 Головне управління Держгеокадастру у Київській області видало наказ № 5/0/64-21 "Про проведення інвентаризації" з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, складу угідь, правового статусу, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру і прийняття на їх основі відповідних рішень", згідно з яким вирішило провести інвентаризацію земельних ділянок на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
3. 27.04.2021 це ж саме управління видало наказ № 9-13 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки" (далі - Наказ), згідно з яким затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у державній власності на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області загальною площею 4,2521 га, із них: земельна ділянка площею 0,4184 га кадастровий номер 3221884000:33:027:0005, земельна ділянка площею 0,9104 га кадастровий номер 3221884000:33:022:0934, земельна ділянка площею 0,5276 га кадастровий номер 3221884000:33:006:0153, земельна ділянка площею 1,4833 га кадастровий номер 3221884000:33:026:0012, земельна ділянка площею 0,9124 га кадастровий номер 3221884000:33:020:0911.
4. На підставі цього Наказу у Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 0,9124 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0911 з цільовим призначенням: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
5. 14.06.2021 Сільрада прийняла рішення № 278-09-VIII "Про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку" (далі - Рішення Сільради), згідно з положеннями статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 83, пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) якого вирішила зареєструвати за територіальною громадою право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,9124 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0911, розташовану на території Сільради. На підставі цього рішення державний реєстратор Луценко К. Б. 22.06.2021 прийняв рішення за індексним номером 58877350 про реєстрацію за Сільрадою права комунальної власності на цю земельну ділянку.
6. Прокурор наполягає на тому, що цей Наказ у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації цієї земельної ділянки та Рішення Сільради прийняті з порушенням закону. Ця земельна ділянка за результатами інвентаризації сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" (далі - Підприємство), та використовується для ведення лісового господарства. На підтвердження цієї обставини послався на інформацію Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" (далі - ВО "Укрдержліспроект") від 01.06.2021 № 278 та картографічні матеріали, згідно з якими земельна ділянка площею 0,9124 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0911 накладається на квартал 710 Дубечанського лісництва Підприємства за матеріалами базового лісовпорядкування 2014 року. Згідно з інформацією Підприємства від 11.06.2021 ця земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення і перебуває у його постійному користуванні лісгоспу, про що також свідчить державний акт на право постійного користування землею від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309 та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2014 року.
7. Оскільки Наказом та Рішенням Сільради фактично припинено право постійного користування Підприємством цією земельною ділянкою, змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, Прокурор наполягає на порушенні статей 20, 83, 122, 141, 142, 149, пункту 24 Перехідних положень ЗК України і тому звернувся з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. 27.09.2022 Господарський суд Київської області ухвалив рішення про відмову у позові. Суд першої інстанції вказав на те, що Прокурор не довів незаконності набуття відповідачем земельної ділянки, тоді як Сільрада довела, що під час прийняття рішення про реєстрацію земельної ділянки в комунальну власність вона діяла у межах і в спосіб, визначені законом, і не порушила жодних нормативно-правових актів або інтересів держави. Прокурор не підтвердив обставин перебування спірної земельної ділянки в постійному користуванні Підприємства, відведення її для лісогосподарських потреб чи іншим чином встановлення лісогосподарського цільового призначення. Крім того, суд звернув увагу на відсутність підстав стверджувати про порушення прав та інтересів КОДА як власника спірної землі, оскільки вона є органом розпорядження землями державної власності, а наведені в позові обставини стосуються лише повноважень стосовно розпорядження землями, порушення яких не підтвердилося.
9. 14.06.2023 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та ухвалив нове рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції послався на те, що спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення на законних підставах перебувала у титульному володінні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства згідно з державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309 та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року, а тому у силу положень статей 55-57, 84 ЗК України відносилась до категорії земель лісогосподарського призначення державної форми власності і не могла бути віднесена до комунальної власності сільськогосподарського призначення без попереднього її вилучення у постійного користувача та зміни цільового призначення у встановленому законом порядку. Тому виснував, що Наказ у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації спірної земельної ділянки прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки внаслідок його прийняття ця ділянка змінила своє лісогосподарське цільове призначення та фактично вибула з постійного користування Підприємства. Ця земельна ділянка перебувала у постійному користуванні Підприємства і не могла бути передана до комунальної власності навіть за умови розташування її в межах земель Пірнівської територіальної громади, а крім того, відсутнє рішення уповноваженого державного органу щодо її передачі із державної у комунальну власність, тоді як на підставі Рішення Сільради вона фактично вибула з державної власності і власник, і землекористувач позбавлені можливості розпоряджатися та користуватися нею.
Короткий зміст касаційної скарги
10. Сільрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Підставою касаційного оскарження визначила пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
11. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на неповідомлення правонаступника Підприємства - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - Підприємство "Ліси України") про час і місце розгляду апеляційної скарги, а також незалучення державного реєстратора, який прийняв оскаржуване рішення, до участі у цій справі, вважаючи, що рішення у цій справі стосується його прав, інтересів та обов`язків.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. Філія Підприємства у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без - змін. Стверджує про те, що доводи касаційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів, тоді як Сільрада не визначила жодної норми права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду. Тому вважає, що не підтвердилася підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ЦК України. На спростування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на те, що Підприємство "Ліси України" як правонаступник Підприємства було належним чином повідомлений про розгляд справи у судах, що підтверджується наявністю довіреностей осіб на представництво цих підприємств.
13. Сільрада у відповіді на відзив просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Наполягає на відсутності у позивача правовстановлюючих документів на підтвердження права власності на спірну земельну ділянку; суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі Підприємства "Ліси України"; позовні вимоги задоволені фактично не в інтересах позивача, а в інтересах третьої особи, відсутні будь які рішення щодо вилучення спірної земельної ділянки з постійного користування Підприємства; скасовуючи рішення реєстратора, суд апеляційної інстанції не залучив його до участі у справі.
Позиція Верховного Суду
14. На розгляд суду касаційної інстанції передано питання щодо наявності чи відсутності підстав для припинення права комунальної власності Сільради на спірну земельну ділянку та її повернення КОДА.
Щодо зміни цільового призначення земельної ділянки
15. Відповідно до статей 141, 142 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою у тому числі є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
16. Як установив апеляційний господарський суд, земельна ділянка площею 0,9124 га з кадастровим номером 3221884000:33:020:0911 накладається на квартал 710 Дубечанського лісництва Підприємства (інформація Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" (далі - ВО "Укрдержліспроект") від 01.06.2021 № 278 та картографічних матеріалів)). Згідно з інформацією Підприємства від 11.06.2021 № 06-44/358 ця ж земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення і перебуває у його постійному користуванні за матеріалами лісовпорядкування 2014 року, що підтверджується також державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309.
17. Оскільки надані ВО "Укрдержліспроект" картографічні матеріали повністю відображують межі спірної земельної ділянки у співвідношенні з межами лісових земель, які перебувають у постійному користуванні Підприємства на підставі розроблених і затверджених у встановленому законом порядку планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, то суд апеляційної інстанції спростував висновки місцевого господарського суду про невідповідність інформації ВО "Укрдержліспроект". Суд апеляційної інстанції також зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що відведення відповідачу спірної земельної ділянки відбулося до виготовлення ВО "Укрдержліспроект" картографічних матеріалів з нанесенням меж спірної ділянки та земель лісогосподарського призначення на тій підставі, що спірна ділянка сформована в Державному земельному кадастрі на підставі Наказу, що унеможливлює її відображення на публічній кадастровій карті України до моменту її формування.
18. Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка згідно з державним актом на право постійного користування землею від 24.09.1998 ІІ-КВ № 003309 та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року перебувала у титульному володінні Підприємства і суд апеляційної інстанції установив віднесення її до категорії земель лісогосподарського призначення державної форми власності, то колегія суддів вважає таким, що відповідає положенням статей 55-57, 84 ЗК України висновок цього суду про те, що спірна земельна ділянка не могла бути віднесена до комунальної власності сільськогосподарського призначення без попереднього її вилучення у постійного користувача та зміни цільового призначення у встановленому законом порядку. Правова позиція про те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства неодноразово висловлювалася Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі 488/5476/14-ц, від 07.10.2020 у справі № 369/16418/18 і суд апеляційної інстанції обґрунтовано спростував висновок суду першої інстанції про зворотнє.
19. Тому колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що Наказ у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації спірної земельної ділянки прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства.