ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №260/51/21
адміністративне провадження № К/990/10901/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) - Затолочного В.С., суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 01 липня 2020 року №1703/7;
- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 03 квітня 2020 року, яку зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2020 року за №С-10048 та прийняти рішення, яким зазначену скаргу задовольнити в повному обсязі.
2. Позов мотивовано тим, що спірний наказ відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його прийнято з порушенням строку, процедури, встановленої відповідними актами законодавства, та без урахування всіх особливостей, що мають значення для розгляду скарги.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково:
- визнано незаконним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України №1703/7 від 01 липня 2020 року;
- зобов`язано Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 03 квітня 2020 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2020 року за №С-10048, з врахуванням висновків апеляційного суду, викладених в мотивувальній частині постанови.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 2102 гривні.
5. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сочки Віталія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №260/51/21 задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 гривень.
6. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що з огляду на зміст документів, наданих позивачем до суду апеляційної інстанції, складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 15000 грн підлягає задоволенню. Водночас апеляційний суд зауважив, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, жодних заперечень чи доводів неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
8. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення у цій справі, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Свої доводи обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №823/2638/18, від 22 грудня 2018 року у справі №826/856/18, від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.
9. Скаржник зазначив, що за змістом статті 134 КАС України при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У наведених справах Верховний Суд указував на те, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Крім цього, оскільки розмір сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, має ґрунтуватися на положеннях договору про надання правничої допомоги, то усі наступні документи (акт виконаних робіт, звіт про надання послуг та інше) повинні чітко відповідати встановленим в такому договорі нормам. Зазначив, що саме від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості. Також Верховний Суд зазначав, що гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатський час. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
10. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану додаткову постанову, залишив поза увагою ці висновки Верховного Суду, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
11. У травні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, а скаржникові надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
14. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року задоволено клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано причини пропуску цього строку поважними та відкрито касаційне провадження за поданою відповідачем касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Позиція Верховного Суду
16. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах підстав касаційного оскарження, з яких було відкрито касаційне провадження у цій справі, колегія суддів зазначає таке.
18. Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
19. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
20. Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
21. Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
22. За правилами частин третьої-п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.