1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа №826/16113/16

адміністративне провадження № К/9901/41477/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Бившевої Л.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2016 (суддя Кузьменко В. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Пилипенко О. Є., судді: Шелест С. Б., Глущенко Я. Б.),

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (позивач, ТОВ "ЛК "Ваш Авто") звернулося до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС) податкове повідомлення - рішення від 07.10.2016 №001921406 про збільшення товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 21ʼ 616ʼ 513 грн (в тому числі, основний платіж - 19ʼ 571ʼ 701 грн, штрафні (фінансові) санкції - 2ʼ 044ʼ 812 грн) (т.І, а.с.59).

Зазначене рішення контролюючий орган прийняв на підставі акта планової виїзної документальної перевірки від 23.09.2016 №851/26-15-14-06-02/39733392 із висновком про порушення ТОВ "ЛК "Ваш Авто" вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу (ПК) України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за серпень-грудень 2015 року та січень-червень 2016 року на загальну суму 19ʼ 571ʼ 701 грн (т.І, а.с.14-41).

Таке порушення полягало в тому, що у період з 06.04.2015 по 30.06.2016 товариство не оподатковувало суми адміністративних платежів (105ʼ 407ʼ 297,19 грн), що надходили від лізингодержувачів (фізичних та юридичних осіб) на підставі типових договорів фінансового лізингу.

На думку позивача, висновки контролюючого органу в акті перевірки є помилковими. Посилаючись, зокрема на положення статті 16 Закону України ʼʼПро фінансовий лізингʼʼ від 16.12.1997 №723/97-ВР {Закон втратив чинність на підставі Закону № 1201-IX від 04.02.2021}, позивач стверджував, що надходження від адміністративних платежів на підставі договорів фінансового лізингу не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу третього підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Податкового Кодексу (ПК) України, оскільки такі платежі входять до складу лізингових платежів.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позов товариства задовольнив та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 07.10.2016 №001921406.

Суд першої інстанції, аналізуючи умови договорів фінансового лізингу, на підставі яких товариство отримувало в тому числі адміністративні платежі, та норми статті 16 Закону України ʼʼПро фінансовий лізингʼʼ, погодився з доводами позивача про те, що адміністративний платіж входить до складу лізингових платежів та за своєю суттю є відсотком від вартості предмета лізингу, який відповідно до підпункту 196.1.2 цієї статті ПК України звільняється від оподаткування ПДВ. При цьому суд відхилив посилання відповідача на судові рішення у справах різних категорій за позовами юридичних осіб та фізичних осіб до ТОВ "ЛК "Ваш Авто" про захист прав споживача, застосування наслідків нікчемності правочину, стягнення коштів, моральної шкоди та інші, оскільки відповідач не зазначив, яким чином вказані справи стосуються предмета доказування у цій справі та впливають на оподаткування операцій позивача.

Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник доводив, що умови договорів та надані до перевірки документи свідчать про те, що до складу лізингових платежів, отриманих товариством у період, охоплений перевіркою, включались відсотки (проценти) за користування Обсягом фінансування, частина від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу), комісія за супроводження Договору. Адміністративний платіж - першочерговий та одноразовий платіж, що сплачувався у відсотковому розмірі від вартості предмета лізингу за організаційні послуги лізингодавця, пов`язані з укладенням та обслуговуванням договору, до складу лізингового платежу не входив, а відтак не підпадав під визначення операцій, що не є об`єктом оподаткування.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.07.2017 (суддя Цвіркун Ю. І.) відкрив касаційне провадження №К/800/19207/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.

Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Оцінюючи наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у цій справі, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у період (06.04.2015 по 30.06.2016), охоплений перевіркою, товариство - платник ПДВ, як лізингодавець, укладало типові договори фінансового лізингу з фізичними та юридичними особами (лізингоодержувачі). Відповідно до умов договору товариство бере на себе зобов`язання придбати предмет транспортний засіб у власність та передати його в користування лізингоодержувача (пункт 1, 3 договору). До моменту отримання предмета лізингу лізингоодержувач зобов`язаний сплатити адміністративний платіж в розмірі 4,99% від вартості предмета лізингу (пункт 9.1). При цьому договором обумовлено, що адміністративний платіж - першочерговий одноразовий платіж, що входить до складу обов`язкових лізингових платежів, підлягає сплаті лізингоодержувачем на користь лізингодавця за організацію та ведення договору протягом строку його дії.

На підставі укладених договорів фінансового лізингу ТОВ "ЛК "Ваш Авто" отримало від лізингоодержувачів адміністративні платежі на загальну суму 105ʼ 407ʼ 297,19 грн, на які не нараховував ПДВ, у зв`язку з тим, що вони є частиною лізингових платежів.

Суть спору у цій справі полягає в тому, чи підлягають оподаткуванню ПДВ адміністративні платежі, отримані товариством на підставі договорів фінансового лізингу із фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. При цьому базу оподаткування таких операцій визначають виходячи з їх договірної вартості, до складу якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг {абзац п`ятий пункту 188.1 статті 188 ПК України}.


................
Перейти до повного тексту