ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 340/3181/19
адміністративне провадження № К/9901/20517/20
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 року у справі №340/3181/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, третя особа - Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (відбулась зміна найменування на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК"), про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Управління, ГУ ДПС у Кіровоградській області), в якій просив:
- визнати протиправними та скасувати результати документальної позапланової невиїзної перевірки Головного управління ДПС у Кіровоградській області, які викладені в акті №68/11-28-33-03/2550609914 від 04.10.2019 року;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області, датовані 25.11.2019 року:
- №0001813303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 144 251,49 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 115401,19 грн., штрафні санкції - 28850,30 грн.;
- №0001803303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового податку на загальну суму 20020,95 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 9616,76 грн., штрафні санкції - 2404,19 грн.;
- №0001793303, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 170 грн.
Ухвалами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року та від 25.02.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та замінено його на правонаступника - Акціонерне товариство "Альфа-Банк".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що ніяких повідомлень від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про анулювання заборгованості за кредитним договором від 24.09.2008 року № 420/432-Ф01 він не отримував, а отже у нього не виникало обов`язку щодо самостійної сплати податку з доходів фізичних осіб та подання декларації згідно положень підпункту "б" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи, з урахуванням наявних у ній матеріалів та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли переконання, що сума прощеного позивачу боргу є тілом кредиту та не включає в себе штрафи, пеню тощо, а тому являє собою дохід платника податку, який підлягає оподаткуванню в порядку абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, та який позивач був зобов`язаний включити до податкової декларації за 2018 рік; крім того суд апеляційної інстанції вказав на необґрунтованість доводів позивача щодо його звільнення від сплати військового збору у 2018 році, оскільки він був учасником АТО на території Донецької та Луганської областей з червня 2014 року до 31.12.2016 року.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
В касаційній скарзі по суті зазначає про неналежне дослідження судами зібраних у справі доказів та необґрунтованість відхилення клопотання про витребування додаткових доказів, необхідних для об`єктивного та всебічного розгляду справи.
Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останнього заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Посадовою особою Управління проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства за період з 01.012018 року по 31.12.2018 року.
За результатами складено акт від 04.10.2019 року №68/11-28-33-03/ НОМЕР_1, яким встановлено порушення:
-підпункту 49.184.4 пункту 49.18 статті 49, статті 179 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік до контролюючого органу;
- підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 115401,19 грн.
-підпунктів 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податкове зобов`язання по військовому збору за 2018 рік на загальну суму 9616,76 грн.
За результатами перевірки та на підставі складеного акта відповідачем 04.10.2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
-№0001803303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на загальну суму 12 020,95 грн., в тому числі: за основним платежем 9616,76грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2404,19 грн.;
-№0001793303, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 170 грн.;
-№0001813303, яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб" на загальну суму 144 251,49 грн., в тому числі: за основним платежем - 115401,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28850,30 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.
Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, є вичерпним.
Так, відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Отже, обов`язковою передумовою виникнення у боржника обов`язку відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу, з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку, є його належне повідомлення кредитором про прощення (анулювання) такого боргу.
При цьому законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.