ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 826/9592/16
адміністративне провадження № К/9901/39943/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінк! Маккенн Еріксон" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 (головуючий суддя Горяйнов А. М., судді: Глущенко Я. Б., Файдюк В. В.),
У С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінк! Маккенн Еріксон" (позивач, ТОВ``Сінк! Маккенн Еріксон``, товариство) звернулося до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якому просило скасувати прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС) податкові повідомлення - рішення від 27.05.2016 № 00070441404 та №0007611404 про збільшення товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 788ʼ 365,50 грн (в тому числі, основний платіж - 525ʼ 577 грн, штрафні (фінансові) санкції - 262ʼ 788,50 грн) та зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за квітень 2015 року на 131ʼ 048 грн (т.І, а.с.113-116, т. ІІ, а.с. 39).
Зазначені рішення ГУ ДФС прийняло на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ``Сінк! Маккенн Еріксон`` від 13.05.2016 №91/26-15-14-04-04/34620701 із висновком про порушення товариством вимог підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу (ПК) України внаслідок безпідставного формування податкового кредиту за лютий, березень, квітень, липень, серпень, жовтень 2015 року на загальну суму 656ʼ 625 грн за операціями із ТОВ``Дашар``, ТОВ``Латель``, ТОВ``Профпідряд``, ТОВ``Коптос`` та ТОВ ``Ірбіс Корпорейшн``, що призвело до заниження ПДВ за вказані періоди на загальну суму 525ʼ 577 грн та до завищення суми від`ємного значення за квітень 2015 року на 131ʼ 048 грн (пункти 3.2.2, 4 акта, т.І, а.с.91-109).
Так, у ході перевірки за результатами аналізу зібраної відповідно до статей 72, 74 ПК України податкової інформації встановлено, що контрагенти товариства мають спільні ознаки фіктивного підприємництва. Зокрема, ці контрагенти не мають матеріально-технічних та трудових ресурсів, які об`єктивно необхідні для здійснення господарської діяльності у сфері рекламних послуг; названі контрагенти позивача за своїми юридичними адресами не знаходяться, до контролюючих органів не звітують, статус платника ПДВ анульовано; їх вид діяльності та номенклатура придбаних товарів/послуг не відповідає виду та номенклатурі реалізованих товариству; керівники цих товариств заперечують свою причетність до їх створення та господарської діяльності, зокрема й щодо підписання будь-яких первинних документів; відносно названих підприємств в територіальних органах сформовано облікові картку суб`єкта фіктивного підприємництва; окремі контрагенти товариства фігурують у кримінальних провадженнях (ТОВ``Дашар``, ТОВ ``Ірбіс Корпорейшн``, ТОВ``Латель`` фігурують у кримінальних провадженнях від 10.04.2014 №42014000000000259, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу (КК) України, від 27.10.2015 №32015100070000112, від 18.05.2015 №32015060000000030, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК України), а щодо засновника ТОВ``Профпідряд`` ОСОБА_1 ухвалено вирок у справі №757/44864/15-к за статтею 205 КК України, яким призначено йому покарання із застосуванням статті 69 КК України у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 2550 грн. Зважаючи на це контролюючий орган зробив висновок, що операції з названими контрагентами були удаваними і товариство своє право на податковий кредит не підтвердило.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на помилковість висновків контролюючого органу в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій з названими вище контрагентами та порушення ним норм податкового законодавства внаслідок обліку таких операцій. Позивач доводив, що господарські операції з його контрагентом мали реальний характер, підтверджуються належними первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку. Натомість, висновки контролюючого органу про безтоварний характер вказаних операцій ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивних судженнях посадових осіб контролюючого органу. Позивач також наголошував, що відповідач провів перевірку лише на підставі негативної податкової інформації та іншої інформації відносно контрагентів без врахуванням первинних документів товариства щодо цих операцій.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 06.09.2016 у задоволені позову відмовив.
Суд першої інстанції з урахуванням встановлених під час перевірки обставин та враховуючи правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 21.01.2011 №21-37а10, від 05.03.2012 у справі №21-421а11, від 13.01.2009 №21-1578во08, від 08.09.2009 №21-737во09, погодився з доводами контролюючого орану про те, що документи, складені від імені фіктивної юридичної особи, не породжують жодних правових наслідків. При цьому обставини щодо підписання первинних документів від імені контрагентів позивача невстановленими особами від імені осіб, які заперечували свою причетність до господарської діяльності суб`єктів господарювання, суд визнав самодостатню підставу для висновку про відсутність у ТОВ``Сінк! Маккенн Еріксон`` права на податковий кредит за спірними операціями.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.04.2017 скасував постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2016 та ухвалив нове судове рішення про часткове задоволення позову, скасувавши податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 27.05.2016 №0007031404 повністю, а податкове повідомлення-рішення №00070441404 - в частині нарахування товариству податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 539ʼ 304 грн, з якої: 359ʼ 536 грн за основним платежем та 179ʼ768 грн - штрафні (фінансові) санкції.
Апеляційний суд не погодився з постановою суду першої інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, мотивуючи таке рішення тим, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в межах такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій. Натомість податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати в силу, встановлених вироком обставин, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг. При цьому суд спирався на позицію Верховного Суду України від 04.10.2016 у справі №810/7161/14, відповідно до якої лише вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
У ході розгляду справи суд встановив, що керівники ТОВ``Дашар``, ТОВ``Коптос`` та ТОВ``Ірбіс Корпорейшн`` були допитані як свідки у межах кримінальних проваджень, досудове розслідування яких на час апеляційного розгляду справи триває, зі змісту протоколів допиту свідка стосовно ТОВ ``Дашар`` встановити зміст його пояснень неможливо, відомості про допит керівника ТОВ ``Латель`` взагалі відсутні, вироки у кримінальних провадженнях за участі цих товариств не ухвалено. З урахуванням сутності доводів податкового органу, що спростовують достовірність даних податкового обліку платника податків, суд витребував у нього докази відносно того, що первинні документи підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності вищеназваних підприємств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколах допиту свідків директора ТОВ``Дашар`` ОСОБА_2, засновника та директора ТОВ``Коптос`` Камінської М. В., директора ТОВ``Ірбіс Корпорейшн`` Золотько І. М., відповідач відповідно до частини другої статті 72 КАС України не надав. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції зробив оцінку наданих товариством документів, складених за наслідками операцій з придбання товариством послуг з розміщення рекламних матеріалів на відео-бордах України на підставі договорів із ТОВ``Дашар``, ТОВ``Коптос``, ТОВ``Латель`` (податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акти прийому-передачі рекламного відеоматеріалу (диск із записом відеоролика, який був предметом рекламної кампанії), додатки до відповідних договорів, в яких викладений зміст рекламної кампанії, медіа-плани, рахунки на оплату, наказ від 05.01.2015 №05/01-15 про призначення відповідального за проведення моніторингу розміщення реклами ТОВ``Сінк! Маккенн Еріксон`` виконавцями рекламних послуг у 2015 році, звіти повноти виконання рекламної кампанії та матеріали фотофіксації), та зробив висновок про їх достатність для підтвердження отримання товариством послуг з розміщення реклами від ТОВ``Дашар``, ТОВ``Коптос``, ТОВ``Латель`` та права на податковий кредит за такими операціями. Також суд висновував, що товариство спростувало належними та допустимими доказами викладені в акті перевірки судження контролюючого органу про безтоварність операцій з придбання послуг по організації розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів у ТОВ ``Ірбіс Корпорейшн``. Такого висновку апеляційний суд дійшов на підставі оцінки наданих позивачем договору від 30.09.2015 №30/09-І з додатком та його умов, первинних документів, що були складені у межах цього договору (податкова накладна, акт здачі-приймання робіт (надання послуг)), на підставі яких товариство сформувало дані бухгалтерського та податкового обліку, та доказів макету флаєра, приймання-передачі такого флаєра та примірники виготовлених флаєрів з відповідними написами на копії дизайн-макету флаєра, що скріплені підписами керівників та печатками ТОВ``Сінк! Маккенн Еріксон`` і ТОВ ``Ірбіс Корпорейшн``.
Отже, обставини щодо підписання первинних та інших документів, що були видані ТОВ``Дашар``, ТОВ``Коптос``, ТОВ``Латель`` та ТОВ ``Ірбіс Корпорейшн`` та на підставі яких ТОВ``Сінк! Маккенн Еріксон`` сформувало дані свого податкового обліку, враховувалися судом в сукупності з іншими обставинами та доказами, що були надані сторонами на підтвердження та спростування обґрунтованості визначення товариством податкового кредиту.
Водночас документи, видані від ТОВ``Профпідряд`` та підписані ОСОБА_1, якого Печерський районний суд м. Києва вироком від 09.12.2015 у справі №757/44864/15-к визнав винним у фіктивному створенні 20.01.2015 ТОВ``Профпідряд``, суд визнав неналежними і такими, що не підтверджують право на податковий кредит.
ГУ ДФС звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017, в якій, посилаючи на порушення цим судом норми статті 159 КАС України (у редакції до 15.12.2017), просило скасувати зазначене судове рішення апеляційної інстанції та залишення в силі судове рішення суду першої інстанції.
Скаржник, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України в постановах від 05.03.2012 (справа №21-421а11), від 01.01.2015 (справа №21-1661а15), від 02.12.2015 (справа №21-3849а15), наполягав на тому, що будь-які документи, виписані від імені осіб, що заперечують причетність до діяльності суб`єкта господарювання, не мають юридичної сили, не посвідчують придбання активів і не можуть підтверджувати право на податковий кредит. Проте суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доводи контролюючого орану про фіктивність суб`єктів господарювання (ТОВ ``Дашар``, ТОВ ``Коптос``, ТОВ ``Ірбіс Корпорейшн``, ТОВ``Латель``) та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи протоколам допиту осіб, які заперечують причетність до діяльності суб`єктів господарювання, карткам фіктивного підприємництва та іншим доказам, що були надані відповідачем.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.05.2017 (суддя Голубєва Г. К.) відкрив касаційне провадження №К/800/17135/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.
Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи {частина третя статті 3 КАС України}.