ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 215/7312/20
адміністративне провадження № К/990/14340/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Білак М.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2023 року (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.)
у справі №215/7312/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни
про визнання бездіяльності протиправною,
I. ПРОЦЕДУРА
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив:
- "визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної О.В., яка виявилася у порушенні встановленого порядку статей 21, 46, 48, 92 Конституції України за результатами розгляду скарги від 11 листопада 2020 року вх. С-659, у не підкоренні статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та встановити відсутності у неї компетенції (повноважень) розглядати скаргу від 11 листопада 2020 року вх. С-659 на себе;
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної О.В. в розумінні статті 21 Конституції України та зобов`язати призначити види соціальних виплат та допомоги, які забезпечуватимуть рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не нижче 2270 грн;
- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної О.В., яка виявилась у не вжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, права на отримання довідки про відрахований консолідований страховий внесок, збір до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі за 2014-2020 роки до правової позиції статей 3, 22, частини третьої статті 32, 34, 46, 68 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльності начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної О.В., яка виявилась у не вжитті заходів для забезпечення права на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, права на загальнообов`язкове державне соціальне страхування згідно до поданої скарги 11 листопада 2020 року вх. С-659 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України".
2. Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2021 року адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
5. Не погодившись з указаною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року залишена без руху.
6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2023 року апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 у зв`язку з неусуненням ним недоліків апеляційної скарги.
7. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
8. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у цій справі до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху оприлюднена на веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Конверт з копією зазначеної ухвали 29 грудня 2023 року повернувся на адресу суду апеляційної інстанції без вручення адресату з відміткою "За закінченням терміну зберігання".
10. Керуючись положеннями частини одинадцятої статті 126 КАС України, відповідно до якої, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом вжито всіх передбачених законом процесуальних заходів щодо повідомлення позивача про залишення апеляційної скарги без руху, однак станом на 27 січня 2023 року недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник указує, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосовними засобами та поставленою метою, наслідком чого настало порушення його права на апеляційний перегляд судового рішення. Отже, виходячи з принципу верховенства права та гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом скасування оскаржуваної ухвали.
12. На думку позивача, відповідно до статті 251 КАС України, суд не з`ясував дня вручення судового рішення під розписку чи день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
13. Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди позивача з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року.
14. Також позивач указав на те, що суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
15. У заяві про звільнення від сплати судового збору він також заявляє клопотання про зупинення провадження в суді апеляційної інстанції і передання справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду для винесення окремої ухвали, згідно зі статтями 249, 358 КАС України, і встановлення порядку, механізму правового регулювання розгляду звернень громадян, порушень статей 9, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" стосовно соціальних прав на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, закріплені статтею 46 Конституції України.
16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Він уважає, що касаційна скарга не містить посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування, натомість викладено власне бачення і тлумачення норм процесуального законодавства та, відповідно, незгоду з рішенням суду. Крім того, скаржник не зазначив конкретних порушень, що є підставою для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при ухваленні, а також не навів аргументів на обґрунтування своєї позиції.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
18. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
19. На стадії касаційного провадження спірним є питання наявності підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
20. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, необхідно вказати на таке.
21. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте вказане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
22. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
23. Принцип рівності, зокрема, передбачає, що кожній стороні має бути надано можливість нарівні з протилежною стороною користуватися всіма відповідними процесуальними правами.
24. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги.
25. Приписами пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
26. Частиною другою статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
27. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, яка в силу положень частини другої статті 298 КАС України, підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
28. Отже, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених частиною другою статті 298 КАС України, при настанні двох взаємопов`язаних умов: 1) неусунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення установленого судом строку.
29. На підставі перевірки матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 09 листопада 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю її вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, в частині надання документа про сплату судового збору. Надано десятиденний строк з дати отримання вказаної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 2270 грн (а.с.38-39).
30. Відповідно до наявного в матеріалах справи супровідного листа від 09 листопада 2022 року №215/7312/20 (852/14000/22)-30 ухвалу суду апеляційної інстанції від 09 листопада 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху направлено на адресу ОСОБА_1, зазначену ним у апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення (а.с.40).
31. Однак конверт з копією зазначеної ухвали повернувся на адресу суду апеляційної інстанції без вручення адресату з відміткою "За закінченням терміну зберігання" (а.с.41).
32. Наведені обставини розцінені судом апеляційної інстанції як належне повідомлення ОСОБА_1 щодо постановлення ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
33. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом вжито всіх передбачених процесуальним законом заходів щодо повідомлення ОСОБА_1 про залишення його апеляційної скарги без руху та на час прийняття оскаржуваної ухвали недоліки апеляційної скарги не усунуто, тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику, відповідно до положення статті 298 КАС України.
34. При цьому, приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції застосував частину одинадцяту статті 126 КАС України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
35. Водночас Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що вказаною статтею не врегульовано порядку вручення інших судових документів, зокрема, судових рішень.
36. Як убачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції на адресу скаржника було направлено судове рішення, а саме ухвалу про усунення недоліків апеляційної скарги, порядок вручення якого врегульовано статтею 251 КАС України, пунктом 4 частини шостої якої встановлено, що днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
37. Відповідно до положення частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
38. Таким чином, суд апеляційної інстанції застосував положення статті 126 КАС України, що регулює порядок вручення судових повісток і не застосував положення статті 251 КАС України, якою врегульовано порядок вручення судових рішень.
39. Проте Верховний Суд зазначає, що положення статті 251 КАС України також не врегульовують усіх випадків належного вручення рекомендованої поштової кореспонденції, зокрема, судових рішень, не вручених адресату з незалежних від суду причин.
40. Деякі з них врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.
41. Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.
42. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
43. У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).
44. У разі неможливості вручення одержувачу поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
45. Відповідно до пункту 117 Правил надання послуг поштового зв`язку після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
46. Таким чином, у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї і неможливістю вручити їм поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою - "За закінченням терміну зберігання" (крім виключень, визначених Правилами).
47. У контексті наведеного, Верховний Суд зазначає, що суду апеляційної інстанції в ухвалі про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно було застосувати положення статті 126 КАС України, яка визначає порядок вручення судових повісток, в системному зв`язку зі статтею 251 КАС України, яка встановлює порядок вручення судових рішень.
48. Однак незастосування судом апеляційної інстанції у рішенні вказаної статті не призвело до неправильного вирішення справи, оскільки, як положення статті 126 КАС України, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
49. Крім того, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
50. Відповідно до пункту 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
51. Частиною першою статті 131 КАС України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.