ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 560/13552/21
адміністративне провадження № К/990/9202/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Жука А.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №560/13552/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області
про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Задачіна Олександра Анатолійовича
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року (головуючий суддя: Шевчук О.П.)
і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року (головуючий суддя: Сторчак В.Ю., судді: Матохнюк Д.Б., Граб Л.С.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - "ГУ НП в Хмельницькій області"), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ НП в Хмельницькій області №274о/с від 8 вересня 2021 року "Про особовий склад", згідно якого підполковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП звільнено відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 цього Закону (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 8 вересня 2021 року;
- поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області з 8 вересня 2021 року;
- стягнути з ГУ НП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 8 вересня 2021 року на дату ухвалення судом рішення про поновлення ОСОБА_1 на службі.
Позов обґрунтований тим, що наказ начальника ГУ НП в Хмельницькій області №274о/с від 8 вересня 2021 року виданий під час тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Позивач зауважує, що про цю обставину відповідач був обізнаний, отримавши довідку №31 КП "Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Хмельницької міської ради від 7 вересня 2021 року, а саме щодо тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 у період з 7 вересня 2021 року до 16 вересня 2021 року.
До того ж, позивач зауважує, що оскаржуваний наказ роботодавець видав на підставі попереднього наказу про його звільнення від 14 червня 2018 року №164о/с і постанови Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі №2240/2329/18. Проте, місячний строк виконання дисциплінарного стягнення у виді звільнення минув, як і минув трирічний термін дії дисциплінарного стягнення.
Насамкінець, позивач стверджує, що наказом від 14 червня 2018 року №164о/с його звільнили з посади заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області. Поновивши ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено за рішенням суду, з 8 листопада 2019 року його перемістили на іншу посаду - заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області, звільнивши з попередньої посади. А оскаржуваним у межах цієї справи наказом його звільнили з нової посади - заступника начальника відділу поліції - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського відділу поліції ГУ НП у Хмельницькій області, про яку у наказі від 14 червня 2018 року №164о/с взагалі не йшлось.
Додатково зазначає, що 21 січня 2021 року подавав до відповідача рапорт з проханням звільнити його на підставі рішення медичної комісії про непридатність до служби і який роботодавець, за твердженням позивача, наразі так належно і не розглянув.
Тож, на переконання позивача, ГУ НП в Хмельницькій області порушило вимоги частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України"), згідно якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Вважаючи свої трудові права порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом задля їхнього захисту та відновлення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що першочергово ОСОБА_1 було звільнено зі служби наказом №164 о/с "По особовому складу" від 14 червня 2018 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).
Проте, цей наказ позивач оскаржив у судовому порядку і за наслідками розгляду судової справи №2240/2329/18 судові інстанції ухвалили різні рішення. Так, суд першої інстанції рішенням від 27 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив, тоді як суд апеляційної інстанції постановою від 14 лютого 2019 року це рішення окружного суду скасував і ухвалив нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнив, встановивши незаконність наказу №164 о/с від 14 червня 2018 року про його звільнення з посади.
З урахуванням того, що постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, ГУ НП в Хмельницькій області було зобов`язано виконати її і поновити ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено. Тож, ГУ НП в Хмельницькій області на виконання рішення апеляційного суду поновило ОСОБА_1 на службі в поліції наказом ГУНП в Хмельницькій області №54 о/с від 15 лютого 2019 року, а наказом №222 від 18 лютого 2019 року скасувало наказ ГУ НП в Хмельницькій області від 14 червня 2018 року №1062 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з органів Національної поліції.
Між тим, Верховний Суд постановою від 25 червня 2020 року у справі №2240/2329/18 постанову апеляційного суду скасував і залишив в силі рішення суду першої інстанції, тобто підтвердив законність звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі наказу №164 о/с від 14 червня 2018 року.
Тож, на виконання наказу ГУНП в Хмельницькій області від 14 червня 2018 року №1062, постанови Верховного Суду у від 25 червня 2020 року у справі №2240/2329/18, відповідач видав наказ №274 о/с від 8 вересня 2021 року, яким відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнив ОСОБА_1 зі служби, з 8 вересня 2021 року.
Покликання позивача на те, що оскаржуваний наказ був виданий відповідачем у період тимчасової непрацездатності позивача, суди попередніх інстанцій відхилили, зазначивши, що правова підстава для звільнення ОСОБА_1 існувала задовго до обставини його тимчасової непрацездатності, тому порушень у цьому аспекті не встановили.
До того ж, суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідач звертався до суду із заявою про поворот виконання рішення апеляційного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 2240/2329/18, проте в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 червня 2021 року, якою відмовлено ГУНП в Хмельницькій області у задоволені вказаної заяви, суд зазначив, що з часу прийняття рішення Верховним Судом - 25 червня 2020 року, на думку суду першої інстанції, не було і немає перешкод для звільнення ОСОБА_1 на виконання рішення суду у порядку, визначеному законом.
Насамкінець, суди попередніх інстанцій зауважили, що наказом ГУ НП в Хмельницькій області №18 о/с від 21 лютого 2022 року "Про особовий склад" внесено зміни в наказ ГУ НП в Хмельницькій області від 8 вересня 2021 року №274 о/с, зокрема щодо дати звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП, з 17 вересня 2021 року.
Тобто, основний довід позивача щодо незаконності його звільнення зі служби у період тимчасової непрацездатності станом на дату ухвалення рішення окружного суду у цій справі нівельовано, така обставина перестала існувати. Одночасно, ця обставина не впливає на законність оскаржуваного наказу по суті питання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У березні 2023 року представник ОСОБА_1 - Задачін О.А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року у цій справі, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Скаржник у касаційній скарзі покликається на пункти 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29 січня 2021 року у справі №580/1873/19.
До того ж, скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій розглянули й вирішили цю справу за неправильного правозастосування норм матеріального права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме: частини четвертої статті 9, частини четвертої статті 90, пунктів 1 і 2 частини третьої і пунктів 2, 3 і 6 частини четвертої статті 246 КАС України; пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України; пункту 3 Розділу IV Положення з організації діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України; пункту 6 частини першої статті 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; статей 83, 85 Закону України "Про державну службу".
Верховним Судом ухвалою від 29 березня 2023 року було відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ НП в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 серпня 1997 року до 6 листопада 2015 року.
З 7 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду заступника начальника слідчого відділення Кам`янець-Подільського районного відділення поліції Кам`янець-Подільського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області.
Згідно наказу №305 о/с від 26 вересня 2016 року ГУ НП України позивач призначений на посаду заступника начальника Хмельницького відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП в Хмельницькій області.
Відповідно до наказу №17 о/с від 22 січня 2018 року ГУ НП в Хмельницькій області на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків заступника начальника Кам`янець-Подільського відділу поліції - начальника слідчого відділення ГУНП в Хмельницькій області з 23 січня 2018 року.
Згідно із пунктом 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області №1062 о/с від 14 червня 2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1" за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу та неналежне виконання службової дисципліни, що полягає у порушенні вимог статей 2, 8, 18 Закону України "Про Національну поліцію", статей 1, 2 та 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", статей 22, 24 Закону України "Про запобігання корупції", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 9 листопада 2016 року №1179, Присяги поліцейського, на заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції.
Наказом ГУНП в Хмельницькій області №164 о/с від 14 червня 2018 року "По особовому складу" підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області звільнено зі служби в поліції.
Не погоджуючись із цим наказом позивач звернувся до суду задля його оскарження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі №2240/2329/18 у задоволенні позовних вимог до ГУ НП України в Хмельницькій області відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі №2240/2329/18, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року скасовано, та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено:
визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу начальника ГУ НП України в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В.В. від 14 червня 2018 року №1062 о/с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1" про накладення на заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції;
визнано протиправним і скасовано, виданий на підставі наказу Головного управління Національної поліції від 14 червня 2018 року №1062, наказ начальника ГУ НП України в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В.В. №164 о/с "По особовому складу" від 14 червня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з 15 червня 2018 року зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення);
поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області з 16 червня 2018 року;
стягнуто з ГУ НП України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 червня 2018 року до 14 лютого 2019 року в сумі: 109 651,16 грн.
Апеляційний суд допустив негайне виконання цього рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.
На виконання рішення суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 було поновлено на службі в поліції наказом ГУНП в Хмельницькій області №54 о/с від 15 лютого 2019 року і наказом Головного управління №222 від 18 лютого 2019 року скасовано наказ Головного управління Національної поліції від 14 червня 2018 року №1062 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з органів Національної поліції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №2240/2329/18 касаційну скаргу ГУ НП в Хмельницькій області задоволено. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року скасовано, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року залишено в силі.
До ГУНП в Хмельницькій області 26 січня 2021 року надійшов рапорт ОСОБА_1 від 21 січня 2021 року, зареєстрований за вх. №1030рп, про звільнення його зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, відповідно до свідоцтва про хворобу №1 від 21 січня 2021 року.
В поданому рапорті ОСОБА_1 послався на пункт 15 розділу 8 наказу МВС України №285 від 3 квітня 2017 року, вказуючи, що свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно. А також цим рапортом проінформував начальника ГУНП в Хмельницькій області про те, що він продовжує хворіти та перебуває на лікуванні.
ГУНП в Хмельницькій області, розглянувши вказаний рапорт позивача, надало йому лист-відповідь №380/121/12/01-2021 від 22 січня 2021 року "Про спрямування інформації", яким інформувало останнього, про неможливість його звільнення зі служби через хворобу, адже ОСОБА_1 перебуває на лікарняному.
Не погодившись з такими діями роботодавця, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати бездіяльність ГУ НП в Хмельницькій області, яка полягає у невиданні наказу про звільнення заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, яким є Свідоцтво про хворобу №1 від 21 січня 2021 року, видане Медичною військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України по Хмельницькій області та зобов`язати ГУ НП в Хмельницькій області видати наказ про звільнення заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції, яким є Свідоцтво про хворобу №1 від 21 січня 2021 року, видане Медичною військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області".
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 8 квітня 2021 року у справі №560/1322/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2021 року - скасував. Визнав протиправною бездіяльність ГУ НП в Хмельницькій області щодо не розгляду рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції ОСОБА_1 згідно свідоцтва про хворобу №1 від 21 січня 2021 року, виданого 27 листопада 2020 року медичною військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області". Зобов`язав ГУ НП в Хмельницькій області розглянути рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції ОСОБА_1 згідно свідоцтва про хворобу №1 від 21 січня 2021 року, видане 27 листопада 2020 року медичною військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" та прийняти відповідне рішення.
На виконання наказу ГУНП в Хмельницькій області від 14 червня 2018 року №1062, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року прийнятої у справі №2240/2329/18, Головним Управлінням видало наказ №274 о/с від 8 вересня 2021 року за підписом начальника, яким відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ОСОБА_1 звільнено зі служби, з 8 вересня 2021 року.
Наказом ГУ НП в Хмельницькій області №18 о/с від 21 лютого 2022 року "Про особовий склад" внесено зміни в наказу ГУ НП в Хмельницькій області від 8 вересня 2021 року №274 о/с, зокрема, щодо дати звільнення зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_1), заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП, з 17 вересня 2021 року.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - "Закон").
Відповідно до частини першої статті 1 Закону, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Цей Закон є спеціальним законодавчим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частина 3 цієї статті передбачає, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
На підставі частин четвертої і п`ятої статті 59 Закону, видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.