ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 540/7633/21
адміністративне провадження № К/990/10725/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за матеріалами справи в електронній формі у касаційній інстанції адміністративну справу №540/7633/21
за позовом ОСОБА_1
до Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонського міського голови Колихаєва Ігора Вікторовича,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: директор Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Хутковський Костянтин Валентинович, начальник відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Купліванчук Галини Павлівни,
про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку і моральної шкоди
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Горбунової Катерини Олександрівни
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року (головуючий суддя: Варняк С.О.)
і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року (головуючий суддя: Шляхтицький О.І., судді: Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонського міського голови Колихаєва Ігора Вікторовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: директора Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Хутковсього Костянтина Валентиновича, начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Купліванчук Галини Павлівни, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 26 липня 2021 року №332рр "Про внесення змін до штатного розпису департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради";
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 5 серпня 2021 року за №349рр "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26 липня 2021 року №332рр";
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 27 жовтня 2021 року за №1425-к "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити його на посаді державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення його на посаді державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради;
- стягнути з Херсонської міської ради Херсонської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі: 44818,20 грн;
- стягнути з Херсонської міської ради Херсонської області на його користь моральну шкоду в сумі: 30000,00 грн та витрати на лікування в сумі: 2159,60 грн.
Обґрунтовуючи протиправність розпоряджень від 26 липня 2021 року №332рр, від 5 серпня 2021 року №349рр, ОСОБА_1 зазначав про відсутність у відповідачів підстав для внесення змін до штатного розпису Департаменту адміністративних послуг, а також ставив під сумнів обґрунтованість і доцільність змін, запроваджених до цього розпису.
Обґрунтовуючи протиправність розпорядження від 27 жовтня 2021 року за №1425-к "Про звільнення ОСОБА_1", позивач стверджував, що звільнення відбулося з порушенням процедури, установленої статтями 40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України, оскільки йому не були запропоновані усі вакантні посади, не враховані продуктивність праці і переважне право на залишення на роботі.
Одночасно з цим, ОСОБА_1 доводив, що незаконне звільнення спричинило йому моральну шкоду, погіршення стану здоров`я і зумовило витрати на лікування, які мають бути стягнення з роботодавця.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, які стосуються визнання протиправними і скасування розпоряджень Херсонського міського голови від 26 липня 2021 року №332рр, від 5 серпня 2021 року №349, суд першої інстанції виходив з того, що він не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції власника або уповноваженого ним органу.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження від 27 жовтня 2021 року №1425-к "Про звільнення ОСОБА_1", то суд першої інстанції зазначив, що Херсонська міська рада вчинила усі дії, направлені на працевлаштування позивача, однак останній систематично відмовлявся від запропонованих йому посад, відповідно звільнення позивача було правомірним.
Решту позовних вимог суд відхилив через їх похідний характер.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши це рішення, констатував його правильність і законність. Водночас додав, що при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури. У цьому контексті апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про наявність підстав для звільнення і дотримання процедури вивільнення позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
Представник позивача просить Верховний Суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Також просить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі: 8172,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі: 40000,00 грн, понесені під час розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Ухвалою від 11 квітня 2023 року Суд відкрив касаційне провадження з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
У межах доводів, які стосуються пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник відстоює позицію про те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин пункт 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Цей довід скаржник мотивував тим, що суди не перевірили три оскаржувані розпорядження на предмет того, чи дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці та якими доказами підтверджується. На думку скаржника, це суперечить правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладеним у постановах від 7 вересня 2021 року у справі №306/2434/18, від 22 липня 2021 року у справі №161/7272/20, від 16 червня 2022 року по справі №183/7292/20, від 7 квітня 2021 року у справі №444/2600/19, від 22 липня 2021 року у справі №456/57/20, від 23 липня 2021 року у справі №766/12805/19, від 27 серпня 2021 року у справі №712/10548/19, від 9 грудня 2021 року у справі №646/2661/20, від 4 липня 2018 року у справі №826/12916/15, від 31 січня 2018 року у справі №824/3229/14-а.
Крім цього, скаржник відстоює позицію про те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми статті 49-2 Кодексу законів про працю України. Цей довід скаржник мотивував тим, що суди не дослідили обставини спору й докази на предмет пропонування йому усіх вакантних посад під час попередження про звільнення та протягом спливу двомісячного строку перед звільненням. Скаржник наголошує, що під час під час попередження про звільнення йому була запропонована лише одна посада із кількох наявних, а протягом двомісячного строку була посада, яка узагалі не пропонувалася. Стверджує, що суди не надали оцінки його доводам, де він відстоював позицію про порушення процедури пропонування вакансій. На думку скаржника, це суперечить правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладеним у постановах від 16 червня 2022 року у справі №183/7292/20, від 7 листопада 2011 року у справі №6-45цс11, від 7 квітня 2021 року у справі №444/2600/19, від 22 липня 2021 року у справі №456/57/20, від 4 липня 2018 року у справі №826/12916/15, від 29 листопада 2019 року у справі №668/722/15-а, від 27 травня 2020 року у справі №813/1715/16, від 25 липня 2019 року у справі №807/3588/14, від 31 березня 2020 року у справі №826/6148/16, від 11 червня 2020 року по справі №826/19187/16, від 9 жовтня 2019 року у справі №821/595/16, від 19 липня 2018 року у справі №822/2595/16, від 11 жовтня 2018 року у справі №826/22101/15, від 7 лютого 2018 року у справі №813/8766/13-а, постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17.
Крім цього, скаржник відстоює позицію про те, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми статті 42 Кодексу законів про працю України. Цей довід скаржник мотивував тим, що суди не дослідили обставини спору й докази на предмет виконання роботодавцем вимог стосовно визначення (порівняння) переважного права на залишення на роботі серед усіх державних реєстраторів відділу. Скаржник наголошує, що роботодавець такого порівняння не робив, у той час як при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації він мав перевагу в залишенні на роботі по чотирьом критеріям (сімейний; єдиний у сім`ї із самостійним заробітком; тривалий безперервний стаж роботи; студент вишу). Стверджує, що суди не надали оцінки його доводам про наявність порушень у вказаній процедурі. На думку скаржника, це суперечить правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах, викладеним у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №161/7196/19, від 2 червня 2020 року у справі№ 826/24208/15, від 21 лютого 2020 року у справі №809/1353/16, від 13 березня 2020 року у справі №813/2688/16, від 31 січня 2018 року у справі №824/3229/14-а, від 11 липня 2018 року у справі №816/1232/17, від 17 березня 2020 року у справі №826/510/16, від 16 червня 2022 року у справі №183/7292/20.
У межах доводів, які стосуються пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник послався на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 353 КАС України (суд не дослідив зібрані у справі докази; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, яке має значення для правильного вирішення справи).
Скаржник зазначає, що у позасудовому порядку та у суді першої інстанції відповідачі не надали докази про співставлення продуктивності праці і здійснення аналізу наявності у державних реєстраторів переважного права на залишення на роботі при звільненні. Указує, що з метою отримання таких доказів він заявляв у суді клопотання про їхнє витребування у відповідачів, проте суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання. На думку скаржника, це призвело до неповноти судового розгляду.
Крім цього, скаржник зазначає, що суди не дослідили наявні у справі докази, які стосувалися мотивів звільнення з роботи саме позивача. Указує, що випадки блокування доступу до єдиного державного реєстру були не тільки у нього, а й інших працівників, проте суди оминули увагою докази, які підтверджували такі обставини.
Крім цього, скаржник вважає помилковим розгляд цієї справи розглянув у порядку спрощеного позовного провадження. Указує, що у суді першої інстанції заявляв клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, проте суд відмовив у його задоволенні в ухвалі про відкриття провадження у справі. Вважає, що з огляду на коло учасників, обсяг спірних обставин і значну кількість доказів такий висновок суду є необґрунтованим.
Відповідачі не подали відзивів на касаційну скаргу, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 21 квітня 2023 року.
Треті особи також не подали відзивів, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 21 квітня 2023 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1 липня 2013 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні.
16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 був переведений на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні (у зв`язку із змінами в організаційно-штатному розписі Суворовського районного управління юстиції у місті Херсон). Аналогічне переведення відбулося 11 лютого 2016 року.
14 квітня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи до Херсонської міської ради відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України.
15 квітня 2016 року ОСОБА_1 був призначений на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради за переведенням.
26 лютого 2021 року Херсонська міська рада прийняла рішення №73 "Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів", яким затверджено структуру виконавчих органів Херсонської міської ради, утворено з 1 червня 2021 року Департамент адміністративних послуг з чисельністю 68 штатних одиниць у складі: відділу адміністративних послуг; відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб.
З 1 червня 2021 року відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Херсонської міської ради був реорганізований у Департамент адміністративних послуг Херсонської міської ради (підстава: рішення Херсонської міської ради від 26 лютого 2021 року №73 "Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів").
З 1 червня 2021 року ОСОБА_1 був переведений на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області (підстава: розпорядження міського голови від 26 травня 2021 року №664-к).
Службовою запискою від 20 липня 2021 року №7-1606-5/26 директор Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради ОСОБА_2 запропонував унести зміни до штатного розпису відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради. Ця пропозиція була зумовлена прогнозованим очікуванням збільшення навантаження на державних реєстраторів з питань подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності; потребою впорядкування реєстраційних справ.
26 липня 2021 року Херсонський міський голова Колихаєв І.В. видав розпорядження №332рр "Про внесення змін до штатного розпису департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради".
З метою додержання вимог трудового законодавства директор Департаменту адміністративних послуг ОСОБА_2 подав службову записку від 3 серпня 2021 року №7-1740-5/26 стосовно внесення змін до розпорядження міського голови "Про внесення змін до штатного розпису департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради" від 26 липня 2021 року №332рр.
5 серпня 2021 року Херсонський міський голова Колихаєв І.В. видав розпорядження №349рр "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26 липня 2021 року №332рр".
Зміни у штатному розписі Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради передбачали скорочення штату державних реєстраторів відділу у спосіб виведення одиниці державного реєстратора та введення до штатного розкладу одиниці головного спеціаліста з 1 листопада 2021 року.
Стосовно кандидатури державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг, яка підлягає вивільненню, то директор Департаменту адміністративних послуг ОСОБА_2 службовою запискою від 13 серпня 2021 року №7-1861-5/26 повідомив Херсонського міського голову, що у 2021 році колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було розглянуто та задоволено 4 скарги на дії державного реєстратора відділу ОСОБА_1 стосовно ТОВ "Лофт-1", ТОВ "Лофт-2", ТОВ "Лофт-3", ТОВ "Лофт-4", якому відповідно до наказів Міністерства юстиції №205/5 від 18 січня 2021 року, №206/5 від 18 січня 2021 року, №207/5 від 18 січня 2021 року, №261/5 від 21 січня 2021 року, було заблоковано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 3 місяці. Крім того, за час роботи ОСОБА_1 у період з 1 червня 2021 року було допущене пряме порушення законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: підпункт 2 пункт 6 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо юридичних осіб - код ЄДРПОУ 41202254, 41868358, 41202254, 40499880, 39975216, 37744271,41644637, 41644569, 41940140, 41938304, 42211212. Інші державні реєстратори відділу не допускали порушень законодавства України у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виконавської дисципліни.
Розпорядженням Херсонського міського голови від 17 серпня 2021 року №1174-к вирішено попередити ОСОБА_1 про можливе вивільнення 31 жовтня 2021 року у зв`язку зі зміною в організації праці та скороченням штату державних реєстраторів відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Листом від 18 серпня 2021 року №9-896-5/41 ОСОБА_1 запропоновано з 1 листопада 2021 року зайняти посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради.
Одночасно з цим, ОСОБА_1 повідомлено, що у разі відмови від запропонованої посади трудові відносини будуть припинені 31 жовтня 2021 року у зв`язку із зміною в організації праці та скороченням штату державних реєстраторів цього відділу.
19 серпня 2021 року складено акт, згідно з яким ОСОБА_1 ознайомлено з розпорядженням Херсонського міського голови від 17 серпня 2021 року №474к "Про попередження ОСОБА_1 про можливе вивільнення" та вручено йому лист міського голови від 18 серпня 2021 року №9-896-5/41. ОСОБА_1 відмовився ставити свій підпис про ознайомлення.
Листом від 10 вересня 2021 року №9-970-5/41 ОСОБА_1 запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста Інспекції з контролю за благоустроєм Херсонської міської ради.
Листом від 10 вересня 2021 року №9-971-5/41 ОСОБА_1 запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста досудового врегулювання спорів управління претензійної роботи департаменту правової політики та якості Херсонської міської ради.
Листом від 29 вересня 2021 року №9-1029-5/41 ОСОБА_1 запропоновано зайняти посаду головного спеціаліста відділу контролю за дотриманням законодавства управління економічної політики департаменту економіки та інвестицій Херсонської міської ради.
Листом від 19 жовтня 2021 року №9-1082-5/41 ОСОБА_1 запропоновано зайняти вакантну посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради.
27 жовтня 2021 року Херсонський міський голова, керуючись частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України, пунктом 20 частини четвертої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видав розпорядження №1425-к "Про звільнення ОСОБА_1",
Цим розпорядженням ОСОБА_1 звільнено з посади державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради 1 листопада 2021 року згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату державних реєстраторів цього відділу і ненаданням ним згоди на переведення на запропоновані йому вакантні посади.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" 7 червня 2001 року №2493-III (далі також - "Закон №2493-III", у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Дія цього Закону не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону №2493-III, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII (далі також - "КЗпП України", у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), підставами припинення трудового договору, серед іншого, є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).
Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України установлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частина друга статті 40 КЗпП України унормовує, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
На підставі частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Відповідно до приписів частини другої-третьої статті 42 КЗпП України при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
За змістом частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходить із такого.
Предметом судового контролю є три розпорядження Херсонського міського голови, з яких:
- два розпорядження (від 26 липня 2021 року №332рр, від 5 серпня 2021 року №349рр) стосувалися унесення змін до штатного розпису Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області з 1 листопада 2021 року;
- третє розпорядження (від 27 жовтня 2021 року №1425-к) стосувалося звільнення ОСОБА_1 з посади державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області з 1 листопада 2021 року.
Стосовно правомірності розпоряджень від 26 липня 2021 року №332рр, від 5 серпня 2021 року №349рр, то Суд звертає увагу на таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що 26 лютого 2021 року Херсонська міська рада прийняла рішення №73 "Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів", яким затвердила структуру виконавчих органів Херсонської міської ради, утворила з 1 червня 2021 року Департамент адміністративних послуг з чисельністю 68 штатних одиниць у складі: відділу адміністративних послуг; відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб.
Напередодні виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив службу в органах місцевого самоврядування, зокрема з 1 червня 2021 року на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області.
Також суди з`ясували, що розпорядження Херсонського міського голови від 26 липня 2021 року №332рр, від 5 серпня 2021 року за №349рр спричинили унесення змін до штатного розпису Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області та зменшення кількості державних реєстраторів відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.