ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №340/5033/22
адміністративне провадження № К/990/23450/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ленінського районного суду м. Кіровограда, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (колегія суддів у складі: Бишевської Н. А., Добродняк І. Ю., Семененка Я. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (далі також - ТУ ДСА), третя особа: Ленінський районний суд м. Кіровограда (далі також - суд), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати позивачу суддівської винагороди за вересень 2022 року;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на користь позивача невиплачену суддівську винагороду за вересень 2022 року в сумі 99 059 грн 62 коп.
2. Позов обґрунтовано тим, що позивач є суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда з квітня 2009 року та перебуває у штаті зазначеного суду. На підставі наказу голови суду від 03 листопада 2020 року № 180-к його увільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з прийняттям на військову службу із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України.
3. З 03 листопада 2020 року він перебуває у складі Збройних сил України. В середині липня 2022 року позивач дізнався, що йому припинено нарахування та виплату суддівської винагороди відповідно до Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі також - Закон № 2352-ІХ), яким внесено зміни до статті 119 КЗпП України, згідно яких припиняється нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації з 19 липня 2022 року, про що в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда видано відповідний наказ від 19 липня 2022 року № 99/к.
4. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди протиправною, позивач вказував, що зміни, внесені до статті 119 КЗпП України Законом № 2352-ІХ, суперечать положенням статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" яка є імперативною нормою щодо визначення суддівської винагороди та не може визначатись іншими нормативно-правовими актами.
5. Позивач зазначав, що відповідач без наявних правових підстав у питанні виплати суддівської винагороди застосував норми статті 119 КЗпП України замість статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
6. Судами встановлено, що позивач працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Кіровограда та перебуває у штаті зазначеного суду.
7. Наказом голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2020 року № 180-к позивача увільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом до Збройних Сил України строком на три роки з 03 листопада 2020 року зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку до дня фактичної демобілізації.
8. Факт перебування позивача на військовій службі підтверджується довідкою № 631/1755 від 06 жовтня 2022 року.
9. 19 липня 2022 року в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда видано наказ № 99/к "Про внесення змін до наказу від 03.11.2020 № 180-к". Цим наказом:
1) внесено зміни до пункту 1 наказу голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 листопада 2020 року № 180-к, а саме: слова "із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку до дня фактичної демобілізації" замінено словами "із збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації";
2) відділу планово-фінансової діяльності бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА в Кіровоградській області указано припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19 липня 2022 року на період проходження військової служби.
10. Підставою для видання наказу від 19 липня 2022 року став Закон України від № 2352-ІХ.
11. До видання наказу № 99/к від 19 липня 2022 року позивачу було нараховано та виплачено суддівську винагороду за травень та червень 2022 в розмірі 99 059,62 грн щомісяця, що підтверджується довідкою № 71 від 29 вересня 2022 року.
12. Судами також установлено, що в цій справі наказ в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда № 99/к від 19 липня 2022 року позивачем не оскаржено.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
13. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 340/5033/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа: Ленінський районний суд м. Кіровограда про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно частини другої статті 130 Конституції України та частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів", що узгоджується з принципом незалежності судді, який відповідно до пунктів 7, 8 частини п`ятої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом і належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено вичерпний перелік обмежень у виплаті суддівської винагороди і перебування судді на військовій службі не є таким випадком. Суд першої інстанції в силу приписів частини третьої статті 7 КАС України застосував до спірних правовідносин частину другу 130 Конституції України, а тому розмір та право на отримання позивачем суддівської винагороди належить визначати відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", без застосування будь-яких обмежень, що не передбачені указаним Законом, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин КЗпП України та Закону України № 2352-ІХ.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
15. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 340/5033/22 задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 340/5033/22 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
16. Оскаржене судове рішення мотивовано тим, що виплату відповідачем на користь позивача середнього заробітку з 19 липня 2022 року на період проходження військової служби припинено на підставі наказу в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда № 99/к "Про внесення змін до наказу від 03 листопада 2020 року № 180-к". Цей наказ позивачем не оспорений та є чинним станом на момент розгляду цього спору, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності з боку відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу суддівської винагороди за вересень 2022 року, що, як наслідок, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій справі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
17. 03 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції залишено без уваги положення статті 130 Конституції України та частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", якими розмір суддівської винагороди встановлюється виключно Законом України "Про судоустрій і статус суддів", що реалізує указані законом гарантії судді на належне матеріальне та соціальне забезпечення. Інші закони, зокрема КЗпП України та Закон України № 2352-ІХ, не можуть змінювати указані конституційні гарантії судді. Скаржник указує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини третьої статті 119 КЗпП України (в редакції, визначеній Законом України від № 2352-ІХ) замість статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Суд першої інстанції в цій справі ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке має бути залишено в силі за наслідками скасування незаконного, на думку скаржника, судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позиція інших учасників справи
19. 08 червня 2023 року до Верховного Суду від ТУ ДСА надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові, а оскаржене судове рішення відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості. Зазначено, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності, як про це помилково зазначає позивач, оскільки підставою для припинення виплати останньому спірних коштів є наказ в.о. голови Ленінського районного суду м. Кіровограда № 99/к від 19 липня 2022 року, який, в свою чергу, було винесено на виконання вимог статті 119 КЗпП України в редакції Закону України № 2352-ІХ. Указаний наказ позивачем не оскаржено, що свідчить про відсутність підстав вважати ТУ ДСА винним у вчиненні указаної позивачем протиправної бездіяльності.
Рух касаційної скарги
20. 03 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року в цій адміністративній справі.
21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.
22. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року в справі № 340/5033/22. Відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 . Витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали справи № 340/5033/22.
23. Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2023 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
24. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
25. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
26. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
27. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржене судове рішення відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на таке.
Щодо забезпечення фінансування та належних умов для діяльності суддів, закріплений у статті 130 Конституції України, як однієї з конституційних гарантій їх незалежності
28. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.