ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 814/2064/17
касаційне провадження № К/9901/58559/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 (суддя Устинов І.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Димерлій О.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-Компані ЛТД", третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій, скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) 05.10.2017 звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-Компані ЛТД" (далі - Товариство), третя особа: Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України), в якому просило подовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Міністерства від 13.01.2017 року №24 до Товариства, на термін до усунення порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що Товариство з у 2016 допустило порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", яке стало підставою для прийняття Міністерством наказу від 13.01.2017 №24 про застосування до суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності України спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. З огляду на те, що до закінчення строку дії санкції Товариство порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності не усунуло, враховуючи відповідні пропозиції ДФС України, Міністерство вимушене звернутись до суду із цим позовом про подовження дії санкції у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 22.11.2017, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018, у задоволенні позову відмовив.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності були застосовані до Товариства, з урахуванням введення їх в дію, з 22.02.2017, тоді як із позовом про подовження дії санкції Міністерство звернулося лише 05.10.2017 (згідно відбитку календарного штемпелю на конверті), тобто після закінчення їх максимального тримісячного строку. Таким чином, з огляду на особливості цих заходів і їх строковий характер, станом на момент звернення позивачем до суду наказ Міністерства від 13.01.2017 №24 вичерпав свою дію, що, в свою чергу, виключає можливість його подовжити і зумовлює центральний орган виконавчої влади реагувати на порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальному порядку і спосіб, у разі наявності відповідних обставин.
Міністерство, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог касаційної скарги, скаржник посилається на те, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що Міністерство звернулося до суду з позовною заявою із пропущенням терміну дії застосованої санкції є помилковими, оскільки положення частин сьомої та восьмої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" продовження дії тимчасового зупинення не ставить в залежність від строків звернення Міністерством до суду. Відповідно, законодавець не встановлює останній день строку дії санкції як присічний строк, зі спливом якого тимчасове зупинення не може бути продовженим.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.09.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства та витребував матеріали із суду першої інстанції.
Відповідач та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 21.11.2023.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 20.11.2016 ДФС України звернулася до Міністерства з поданням № 20631/5/99-99-14.06-16 з пропозицією застосувати спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до 49 українських суб`єктів господарської діяльності, у тому числі до Товариства, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, та 63 іноземних суб`єктів господарської діяльності.
Міністерство 13.01.2017 прийняло наказ №24, яким відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на підставі подання ДФС України, за порушення пов`язаних із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом, застосовано спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, у тому числі й до Товариства.
15.03.2017 Міністерство звернулось до ДФС України з листом №4102-11/8447-03, в якому просило повідомити інформацію щодо доцільності скасування дії спеціальної санкції, застосованої, зокрема, до Товариства, чи подовження її дії.
У відповідь на зазначений лист Міністерства, ДФС України листом від 06.04.2017 № 5610/5/99-99-14-06-02-16 "Про надання пропозицій" запропонувала подовжити дію спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої наказом Міністерства від 13.01.2017 № 24 до Товариства, а також повідомила, що матеріали, які можуть бути використані Міністерством як підстава для подання відповідної позовної заяви до судових органів з метою подовження дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, будуть надані додатково.
ДФС України листом від 11.04.2017 № 5942/5/99-99-14-06-02-16 (вх. № 03/26342-14 від 13.04.2017 Міністерства) надало матеріали, що можуть бути використані як підстава для подання позову до суду з метою подовження дії спеціальної санкції, застосованої до суб`єкта господарювання, в тому числі надіслано інформацію про виявлені факти порушень чинного законодавства (ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товарів) за період з 01.06.2016 по 30.06.2016, запит контролюючого органу до суб`єкта господарювання від 19.07.2016 №422/10/14-02-14-02 про надання документів для перевірки дотримання строків розрахунків за експортними операціями по договору від 02.02.2016 №176К-15FC, службову інформацію, складену у період серпня-вересня 2016 року, про невстановлення місцезнаходження суб`єкта господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Згідно з частиною другою статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.