ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 380/2872/21
адміністративне провадження № К/990/4244/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (суддя-доповідач - Качмар В.Я., судді - Большакова О.О., Затолочний В.С.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного обчислення суми індексації його грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок індексації його грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 22 серпня 2018 року, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців, з урахуванням виплаченої суми.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що на виконання судового рішення у справі №1.380.2019.005430 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахував та виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 5123,39 грн. Проте розмір спірної індексації відповідач обчислив, із застосуванням базового місяця - листопад 2015 року, з чим позивач не погоджується. Посилаючись на те, що під час розрахунку розміру індексації відповідачем було неправильно визначено базовий місяць для обчислення її суми, просив суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. ОСОБА_1 проходив військову службу та був призначений на посаду начальника штабу першого заступника командира військової частини.
3. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31 липня 2018 року №186 майора ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у запас за підпунктом "к" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): які проходять службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дію контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час дії особливого періоду).
4. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (далі - в/ч НОМЕР_2 ) від 22 серпня 2018 року №117 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
5. Ураховуючи те, що при звільненні ОСОБА_1 не виплачено індексацію грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
6. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, у справі №1.380.2019.005430 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 на день прийняття наказу про виключення його зі списків особового складу частини індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за указаний період. В іншій частині позову відмовлено.
7. На виконання судового рішення, ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахував та 28 січня 2021 року виплатив ОСОБА_1 5046,54 грн індексації грошового забезпечення, обравши листопад 2015 року базовим місяцем для обчислення її розміру.
8. Позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 неправильно визначив базовий місяць для обрахунку його суми індексації, так як, на його думку, розмір індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 22 серпня 2018 року, необхідно обчислювати, з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців.
9. Предметом спору у цій справі є правильність обчислення розміру індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по 22 серпня 2018 року.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням базового місяця - листопад 2015 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми. В іншій частині позову відмовлено.
11. Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), що вперше відбулася у січні 2008 року. Ураховуючи те, що до березня 2018 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінювалися, суд погодився з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року, а не листопад 2015 року, є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
12. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції, а в позові відмовлено.
13. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з аналізу приписів Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 вбачається, що обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації, зокрема розміру посадового окладу, місяця, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників для обчислення індексації, покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Відтак, рішення суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання перерахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця, підлягає скасуванню. За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
14. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
14.1. Заявник зазначив, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо процедури визначення базового місяця для нарахування індексації військовслужбовцю" та розглянув спір усупереч висновкам Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права викладених в постановах від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а; від 15 жовтня 2020 року №240/11882/19; від 24 вересня 2020 року у справі №806/2883/17; від 13 січня 2020 року №803/203/17 та від 22 липня 2020 року №400/3017/19.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 з тих підстав, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо визначення базового місяця для обчислення розміру індексації відповідно до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо процедури визначення базового місяця для нарахування індексації військовослужбовцю. Підставою відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки відповідності висновків суду апеляційної інстанції на предмет урахування ним висновків Верховного Суду, сформованих у справах №№200/9297/19-а, 240/11882/19, 806/2883/17, 803/203/17 та 400/3017/19 щодо застосування указаних норм законодавства.
16. У відзиві на касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зобов`язав застосувати січень 2008 року при розрахунку індексації за період з 01 січня 2016 року по лютий 2018 року, оскільки до 15 грудня 2015 року діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації, а також застосування базових місяців. Підвищення тарифних окладів (стипендій), що сталося 15 грудня 2015 року за 1 або 100 відсотків є порушенням принципу правової визначеності та суперечить положенням частини першої статті 58 Конституції України, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За таких обставин, відсутні підстави для застосування січня 2008 року, як базового місяця, в указаний період для обрахунку індексації.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
17. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
19. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
20. Частинами першою-третьою статті 9 Закону Закон №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
20.1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
20.2. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.