ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада2023 року
м. Київ
справа № 382/60/20
провадження № 51-2985км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12017110240000189 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Сотниківка Яготинського району Київської області, проживаючого та зареєстрованого у
АДРЕСА_1, в силу вимог ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ст. 348 КК України.
Історія справи та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від
22 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України та виправдано, у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
До того ж цим же вироком ОСОБА_7 засуджено за: ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ст. 348, ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.
Вирішено питання щодо стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами, хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї та замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, за наступних обставин.
Так, у 2007 році у невстановлені час та місці ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу придбав у невстановлених осіб вогнепальну нарізну зброю та боєприпаси (набої) до неї, а саме: гвинтівку, карабін, револьвер,
пістолет-кулемет, 29 патронів, які відносяться до бойових припасів і зберігав їх на території власного домоволодіння АДРЕСА_1 до їх виявлення та вилучення в ході відповідних обшуків проведених уповноваженими на те особами.
Також у невстановлені час та місці ОСОБА_7 без передбаченого законом дозволу придбав у невстановленої особи бойові припаси, які зберігав у салоні належного йому автомобіля "Opel Vivaro" д/н НОМЕР_1 за вказаним місцем свого проживання, які працівники поліції виявили у кишені водійських дверей та в подальшому вилучили коробчастий магазин, споряджений 30 проміжними патронами, які придатні до стрільби і являються бойовими припасами.
Крім того, 11 грудня 2019 року приблизно о 13:59 ОСОБА_8 підійшла до двору ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, щоб попросити його звільнити проїзд, перекритий автомобілем "Ssang Yong Rexton" д/н НОМЕР_2 . Проте ОСОБА_7, який вибіг з власного подвір`я на вулицю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке виразилось у зневажливому ставленні до громадської моралі, ігноруванні існуючих у суспільстві елементарних правил поведінки, діючи умисно в присутності інших осіб, почав безпричинно ображати сусідку ОСОБА_8, висловлюючись нецензурною лайкою, при цьому здійснив постріл у повітря з гладкоствольної мисливської рушниці. Після цього ОСОБА_7 прикладом рушниці завдав ОСОБА_8 два удари в потилицю та ліву скроню, чим спричинив їй тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Разом з цим, 11 грудня 2019 року о 08:00 старший лейтенант поліції
ОСОБА_9, який призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 і старший сержант поліції ОСОБА_10, який призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 заступили на добове чергування та приступили до здійснення своїх функціональних обов`язків. В ході патрулювання на території обслуговування на службовому автомобілі "Renault Duster" з реєстраційним номером НОМЕР_3 на синьому фоні, розпізнавальними знаками Національної поліції та проблисковими маячками, працівники поліції ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які перебували у форменому одязі та відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" здійснювали свої функціональні обов`язки, о 13:48 отримали по лінії "102" повідомлення від ОСОБА_8 про порушення правил дорожнього руху на вул. Лесі Українки в
м. Яготині Київської області, а саме, що неправильно припаркований автомобіль заважає проїзду. Прибувши на місце о 14:02, працівники поліції встановили, що по центру вулиці навпроти будинку № 33 стоїть автомобіль "Ssang Yong Rexton" д/н НОМЕР_2 чорного кольору, який перегороджує рух. З метою встановлення обставин правопорушення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 вийшли з службового автомобіля і направилися до місця проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 . У цей час
ОСОБА_7 вийшов на вулицю та, діючи умисно, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний характер, на ґрунті неприязного відношення та зневажливого ставлення до працівників правоохоронних органів, з метою позбавлення життя, здійснив приблизно сім пострілів з гладкоствольної мисливської рушниці в салон та кузов службового автомобіля "Renault Duster". Почувши постріли, ОСОБА_9 вийшов з двору заявниці та направився в сторону службового автомобіля. У цей час ОСОБА_7, який перебував на території належного йому домоволодіння, діючи умисно, на ґрунті неприязного відношення та зневажливого ставлення до працівників правоохоронних органів, з метою позбавлення життя, здійснив один прицільний постріл з гладкоствольної мисливської рушниці в сторону ОСОБА_9, який перебував у форменому одязі та здійснював свої функціональні обов`язки, чим вчинив замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, захисник подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи щодо наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановлені ухвали апеляційним судом, які призвели до безпідставної кваліфікації дій засудженого за ст. 348 КК України.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Не оспорюючи висновків суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4
ст. 296 КК України та правову кваліфікацію його дій за вказаними нормами кримінального закону, а також призначеного покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, захисник стверджує, що допущені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема статей 370, 419 КПК України, призвели до безпідставної кваліфікації дій засудженого за ст. 348 КК України.
Суть доводів касаційної скарги захисника зводиться до незгоди із кримінально правовою оцінкою вчинених ОСОБА_7 діянь, які були кваліфіковані за
ст. 348 КК України, зокрема захисник вважає, що апеляційний суд, у своєму рішенні, не навів належного обґрунтування на спростування доводів скарги про відсутність у його підзахисного умислу на вбивство працівника правоохоронного органу, оскільки засуджений стріляв вгору.
При цьому захисник зазначає, що обвинувачення побудоване на суперечливих показаннях потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні і як результат вина засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України не доведена "поза розумним сумнівом".
До того ж захисник вважає, що при формулюванні обвинувачення визнаного судом доведеним, взагалі не зазначено конкретні причини, що не залежали від волі засудженого, з яких злочин не було закінчено.
На думку захисника, апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, наявні докази у своїй сукупності належним чином не оцінив, не навів переконливих мотивів прийнятого рішення, дійшов необґрунтованого висновку про правильність кваліфікації дій засудженого за ст. 348 КК України.
На підтвердження зазначених доводів касаційної скарги захисник покликається на практику Верховного Суду, яку не було враховано, зокрема судом апеляційної інстанції при ухваленні свого рішення.
Також захисник вважає, що апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК України, не надав оцінки всім доводам поданої скарги, формально підійшов до розгляду апеляційної скарги сторони захисту та постановив рішення, що не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Разом із цим, захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції,переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, допустив порушення ст. 404 КПК України, оскількибезпідставно не задовольнив клопотання сторони захисту про повторний допит, зокрема потерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_10, внаслідок чого не встановив дійсних обставин справи й необґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції, чим порушив принцип безпосередності дослідження доказів.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
захисника не подавалися.
У судовому засіданні захисник підтримав подану касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суду, та застосовані норми права
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
При цьому касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з приписами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на які є посилання в касаційній скарзі сторони захисту, оскільки такі обставини, що були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до вимог ст. 438 КПК України у касаційному порядку не підлягають.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника на підставах невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильної кримінально правової оцінки дій засудженого, зокрема за ст. 348 КК України, у своєму рішенні навів докладні мотиви і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути провадження та дати правильну оцінку вчиненому.
Висновки судів попередніх інстанцій про кваліфікацію дій засудженого за: ч. 1
ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та доведеність його вини у вчиненні цих кримінальних правопорушень, а також призначене покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у касаційній скарзі не оскаржуються.
Про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при постановлені ухвали апеляційним судом, які могли призвести до безпідставної кваліфікації дій засудженого за ст. 348 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні умисних дій, які виразилися у замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, колегія суддів вважає правильним і таким, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, перевірених у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку та належно оцінених у судовому рішенні судом у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Доводи сторони захисту про відсутність у засудженого умислу на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також доводи про неправильну кримінально-правову оцінку дій ОСОБА_7 і як результат безпідставну кваліфікацію його дій за ст. 348 КК України належним чином перевірялися як судом першої інстанції, так і апеляційним судом та обґрунтовано визнані такими, що суперечать дослідженим під час судового провадження доказам і спростовуються ними.
Так, з матеріалів цього кримінального провадження слідує, що засуджений, у суді першої інстанції підтвердив, що 11 грудня 2019 року в обідній час біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_1, на дорозі він побачив поліцейський автомобіль "Renault Duster". У зв`язку з давнім неприязним відношенням у цілому до працівників правоохоронних органів засуджений здійснив близько шести пострілів із гладкоствольної мисливської по кузову поліцейського автомобіля. Через деякий час з території власного домоволодіння побачив поліцейських, які наближалися до його будинку. Засуджений здійснив один постріл із гладкоствольної мисливської рушниці вгору. При цьому заперечив здійснення прицільного пострілу в бік поліцейського та наявність у нього умислу на позбавлення його життя. Вважає, що відстань була дуже великою до поліцейського і дріб не змогла б до нього долетіти. Також, з огляду на те, що він досвідчений мисливець, то при бажанні на відстані 30 м він влучив би безпосередньо у поліцейського з легкістю. На запитання суду про психічне ставлення до вчинених дій він пояснив, що "трохи похуліганив".