ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 126/512/22
провадження № 61-4329св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Бершадської міської ради, Комунального некомерційного підприємства "Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю., Панасюка О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Бершадської міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги" (далі - КНП "Бершадський ЦПМСД") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів.
2. Позов обґрунтований тим, що перебуваючи на посаді головного лікаря КНП "Бершадський ЦПМСД" ОСОБА_1 незаконно, шляхом підписання наказів "Про преміювання", нараховував собі премії та надбавки, і самостійно визначав їх розмір, тим самим завдав державі в особі Бершадської міської ради, КНП "Бершадський ЦПМСД" збитків в розмірі 310 019,43 грн незаконно отриманих премій та надбавок.
3. Постановою Бершадського районного суду Вінницької області
від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21 ОСОБА_1 визнано винним
у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова суду від 24 травня 2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
4. Посилаючись на викладене, прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати накази від 14 червня 2019 року № 129 "Про преміювання",
від 01 липня 2019 № 25-к, від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня
2019 року № 191 "Про преміювання", від 24 жовтня 2019 року № 41-к,
від 22 листопада 2019 року № 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 "Про преміювання", від 20 грудня 2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, від 11 червня 2020 року № 130 "Про преміювання", від 13 липня 2020 року
№ 147 "Про преміювання", від 21 серпня 2020 року № 191 "Про преміювання до Дня незалежності України", від 25 вересня 2020 року № 222 "Про преміювання за підсумками кварталу", від 21 грудня 2020 року № 272 "Про преміювання за підсумками року" в частині визначення премій та доплат за інтенсивність праці ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь
КНП "Бершадський ЦПМСД" кошти у розмірі 310 019,43 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року у позові відмовлено.
6. Відмовивши у позові, суд першої інстанції виходив з того, що самого лише факту притягнення відповідача до адміністративної відповідальності недостатньо для покладання на нього цивільно-правової відповідальності
у вигляді відшкодування майнової шкоди. Для застосування статті 1167 ЦК України про відшкодування майнової шкоди необхідно встановити, що шкода є безпосереднім наслідком протиправної поведінки (дії або бездіяльності).
7. Крім владних повноважень, якими був наділений відповідач ОСОБА_1 як посадова особа, правовідносини між ним, Бершадською міською радою та КНП "Бершадський ЦПМСД" також регулюються трудовим законодавством,
тому не можна вважати, що виплатою надбавок відповідачу на рівні з іншими співробітниками була завдана шкода державі, оскільки зазначені виплати здійснені не за кошти місцевого бюджету, а відповідно до вимог КЗпП України, з коштів виділених Національною службою здоров`я України та відповідно укладених договорів, за фактично виконаний ОСОБА_1 додатковий обсяг роботи.
8. При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що виплатою премії ОСОБА_1 була завдана шкода територіальній громаді.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасовано та ухвалене нове судове рішення, яким позов прокурора залишено без розгляду.
10. Залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що
у справі, яка розглядається визначені прокурором Бершадська міська рада та КНП "Бершадський ЦПМСД" не є тими органами, представництво інтересів яких можливо прокурором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури просить оскаржуване судове рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. 22 березня 2023 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 20квітня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 02 листопада 2023 року, у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2, суддею доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судового рішення прокурор зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме статей 6, 7, 13, 131-1, 140, 142, 143, 145 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 3, 22, 28, 35, 66, 67 Закону України "Про запобігання корупції", статей 2, 15 Закону України "Про оплату праці", статті 8 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1166, 1167 ЦК України, статей 50, 263, ЦПК України, статті 3 Закону України "Про національну безпеку України", неврахування висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17,
від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18, від 08 лютого2019 року у справі № 915/20/18, від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18, від 20 травня 2019 року у справі № 826/15338/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 05 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 727/14197/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Вказує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення пов`язаного
із корупцією встановлена постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21. Однак вказаною постановою питання стягнення завданої внаслідок вчинення правопорушення шкоди не вирішувалось, а у добровільному порядку кошти відповідачем не повернуто.
18. Суди залишили поза увагою те, що згідно з пунктом 1.6. Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, преміювання керівників закладів, установ встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці, яким відповідно до пункту 7 статуту КНП "Бершадський ЦПМСД", затвердженого рішенням 20 сесії Бершадської районної ради
7 скликання від 10 липня 2018 року, є його засновник - Бершадська районна рада.
19. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що визначення відсотку щодо нарахування премій ним здійснено відповідно до залишку фонду заробітної плати. Отже, фактично він визнав, що рівень преміювання здійснював не відповідно до виконаної роботи, а відповідно до залишку коштів, які могли бути фактично нараховані і виплачені і зовсім не залежали від навантаження чи інтенсивності праці.
20. Суди не надали оцінки законності прийнятих ОСОБА_1 наказів, які порушують статтю 28 Закону України "Про запобігання корупції", статті 2, 15 Закону України "Про оплату праці", тому такі накази підлягають визнанню незаконними не лише з підстав їх прийняття в умовах реального конфлікту інтересів, а й як такі що суперечать положенням Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту.
21. Оскільки факт протиправної поведінки відповідача підтверджено судовим рішенням в справі про адміністративне правопорушення,
а незаконним отриманням головним лікарем грошових коштів завдано шкоди КНП "Бершадський ЦПМСД", які є доходами закладу охорони здоров`я, а отже власністю територіальної громади, прокурор звернувся до суду в інтересах Бершадської міської ради, яка діє від імені територіальної громади.
22. Крім того, прокурор вважає, що висновки судів про те, що заявлена до відшкодування шкода не може бути завдана Бершадській міській раді та
КНП "Бершадський ЦПМСД", оскільки виплати ОСОБА_1 здійснювались не за кошти місцевого бюджету, з коштів виділених Національною службою здоров`я України, є помилковими, оскільки кошти, отримані за договорами про медичне обслуговування населення, є доходами закладу охорони здоров`я, отже і власністю територіальної громади, представником якої
є Бершадська міська рада.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Обставини справи, встановлені судами
23. Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КНП "Бершадський ЦПМСД" є Бершадська міська рада, яка увійшла до складу засновників юридичної особи на підставі рішення 2 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 24 грудня 2020 року № 79 "Про входження до складу засновників юридичних осіб публічного права комунальних організації (підприємства, заклади, установи)".
24. Рішенням 3 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 28 січня 2021 року № 100 "Про затвердження статуту комунального некомерційного підприємства "Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги" затверджено статут КНП "Бершадський ЦПМСД".
25. Відповідно до статуту КНП "Бершадський ЦПМСД" підприємство
є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним медичним некомерційним підприємством.
26. Згідно з пунктом 4.2 статуту - підприємство є юридичною особою публічного права. Пунктом 4.7 статуту визначено, що підприємство має самостійний баланс та рахунки.
27. Відповідно до пункту 1.3 статуту засновником та власником підприємства є територіальна громада від імені якої виступає Бершадська міська рада.
28. Рішенням 8 сесії 7 скликання Бершадської районної ради від 16 грудня
2016 року "Про призначення головного лікаря комунальної установи "Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги"
ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря цієї установи.
29. Постановою Бершадського районного суду Вінницької області
від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21 головного лікаря КНП "Бершадський ЦПМСД" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачено частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова суду від 24 травня
2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.
30. Із 14 червня 2019 року до 21 грудня 2020 року головним лікарем
КНП "Бершадський ЦПМСД" Пікулою І. Г. підписано 14 наказів: від 14 червня 2019 року № 129 "Про преміювання", від 01 липня 2019 року № 25?к,
від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня 2019 року № 191 "Про преміювання", від 24 жовтня 2019 року № 41?к, від 22 листопада 2019 року
№ 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 "Про преміювання", від 20 грудня
2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, від 11 червня 2020 року № 130 "Про преміювання", від 13 липня 2020 року № 147 "Про преміювання",
від 21 серпня 2020 року № 191 "Про преміювання до Дня незалежності України", від 25 серпня 2020 року № 222 "Про преміювання за підсумками кварталу", від 21 грудня 2020 року № 272 "Про преміювання за підсумками року", згідно з якими здійснено його преміювання та доплата за інтенсивність праці на суму 310 019,43 грн, а саме:
- на підставі наказу від 14 червня 2019 року № 129 "Про преміювання" відповідача премійовано у розмірі посадового окладу на суму 24 007 грн;
- на підставі наказів від 14 червня 2019 року № 129 "Про преміювання" відповідачу вирішено виплатити премію у розмірі 7 000 грн, від 17 грудня
2019 року № 228 "Про преміювання" - у розмірі 12 100 грн, від 11 червня
2020 року № 130 "Про преміювання" - у розмірі 15 000 грн, від 13 липня
2020 року № 147 "Про преміювання" - у розмірі 8 000 грн, від 21 серпня
2020 року № 191 "Про преміювання до Дня незалежності України" - у розмірі
9 000 грн, від 25 серпня 2020 року № 222 "Про преміювання за підсумками кварталу" - у розмірі 6 500 грн, від 21 грудня 2020 року № 272 "Про преміювання за підсумками року" - у розмірі 10 000 гривень;
- наказами від 01 липня 2019 року № 25?к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 липня 2019 року до 31 липня 2019 року у розмірі 30 %, що становить 11 473 грн, від 23 вересня 2019 року № 35-к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 вересня 2019 року до 30 вересня 2019 року
у розмірі 20 %, що становить 4 801,40 грн, від 24 жовтня 2019 року № 41?к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 жовтня 2019 року до 31 жовтня 2019 року у розмірі 50 %, що становить 14 459,46 грн, від 22 листопада
2019 року № 46-к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 листопада 2019 року до 30 листопада 2019 рік у розмірі 50 %, що становить 8 656,01 грн, від 20 грудня 2019 року № 48-к дозволено доплату за інтенсивність праці
з 01 грудня 2019 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 50 %, що становить
14 426,68 грн, від 02 січня 2020 року № 1-к дозволено доплату за сумісництво та надбавку інтенсивність праці з 01 січня 2020 року в розмірі 50 % до кінця року, що становить 16 4595,88 грн.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
31. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
32. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.