ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 557/1799/21
провадження № 61-7623св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Гощанська селищна рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2022 року у складі судді Оленич Ю. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Гощанська селищна рада, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила залишити її позов без розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 10 листопада
2022 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду
від 23 березня 2023 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.
Позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та її представника в судове засідання.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи позивач повторно не з`явився в судове засідання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суди не надали належної оцінки тому, що матеріали не містять доказів того, що представник позивача був повідомлений про час і дату розгляду справи.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України суд мав продовжити розгляд справи по суті (на стадії дослідження доказів), в той час як оскаржувані рішення не містять висновків і обґрунтувань щодо неможливості розгляду справи за відсутності сторони позивача, а отже суд безпідставно самоусунувся від розгляду справи по суті.
Судами при постановленні оскаржуваних рішень не дотримано принципу правової визначеності, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права. Наведене призвело до порушення прав відповідача, який очікував закінчення розгляду цивільної справи ухваленням судового рішення, що б гарантувало забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності в подальшому.
При постановленні оскаржуваних рішень судами не взято до уваги пояснень сторони відповідача щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача та його представника та не враховано, що сторонами подані документи по суті спору та письмові пояснення, висловлені позиції щодо позову (вступне слово), не вирішені клопотання на момент постановлення оскаржуваної ухвали в матеріалах справи відсутні.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про залишення позову без розгляду та одночасно приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду, суд позбавив її можливості заявити клопотання про визнання явки позивача обов`язковою та клопотання про зловживання стороною позивача процесуальними правами.
Також вважає, що подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду на стадії розгляду справи по суті та нез`явлення в судові засідання, зумовлено тим, що зі сторони позивача допущені процесуальні порушення, які можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Крім того вважає, що висновок суду про належне повідомлення представника позивача про час і дату розгляду справи спростовується тим, що представник позивача належним чином не підтвердила свої повноваження, надавши суду ордер на надання правничої допомоги без обов`язкових реквізитів.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Гощанська селищна рада, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 08 вересня
2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження
на 29 вересня 2022 року.
12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просила поданий нею позов залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.
13 жовтня 2022 року позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Як убачається із протоколу судового засідання в режимі конференції № 931646, останні були присутні в судовому засіданні 29 вересня 2022 року та за клопотанням представника позивача таке було відкладено на 13 жовтня
2022 року.
13 жовтня 2022 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою позивача та її представника на 19 жовтня 2022 року. Цього ж числа судове засідання не відбулось, оскільки головуюча по справі перебувала у відпустці, розгляд справи відкладено на 10 листопада 2022 року.
10 листопада 2022 року позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про час, місце та дату розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення повістки про виклик до суду, яка особисто отримана у приміщенні суду позивачем 21 жовтня 2022 року, та довідка про доставку електронного листа на електронну адресу представника позивача "ІНФОРМАЦІЯ_2", а саме судової повістки про виклик до суду, яка доставлена до електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1, повторно не з`явилися в судове засідання, причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі не подавали.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 10 листопада
2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду. Позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача та її представника в судове засідання.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.