1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

Справа № 0417/16970/2012

провадження № 61-5138св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідачі: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", ОСОБА_1,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

третя особа за зустрічним позовом - Акціонерне товариство "Акцент-Банк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Слюсар Л. П., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Биліни Т. І., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк), звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "Акцент-Банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі - АТ "Акцент-Банк"), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву банк мотивував тим, що 07 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № K3V3AE00000006, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 34892,37 доларів США зі сплатою за користування ним процентів - 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 листопада 2012 року. Проте, порушуючи умови договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконувала.

Вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 листопада 2007 року були забезпечені шляхом укладання з АТ "Акцент-Банк" договору поруки від 20 жовтня 2010 року № 167, у зв`язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред`явленим до стягнення боргом.

АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № K3V3AE00000006 у розмірі 14 723,93 доларів США; з АТ "Акцент-Банк" і ОСОБА_1 солідарно заборгованість у розмірі 10 000,00 грн та з ОСОБА_1 стягнути на користь позивача судовий збір.

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ КБ "ПриватБанк", третя особа - АТ "Акцент-Банк", про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання кредитного договору недійсним, в якому просила суд визнати недійсним кредитний договір від 07 листопада 2007 року за № K3V3AE00000006.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладений кредитний договір від 07 листопад 2007 року, за умовами якого їй мав надатись кредит на купівлю автомобіля марки "Хонда Аккорд". Вартість вказаного автомобіля складала 23 168,82 доларів США (пункт 7.1 кредитного договору). Окрім вказаної суми ПАТ КБ "Приват Банк" зазначив у пункті 7.1. кредитного договору про необхідність оплати реєстрації автомобіля "Хонда Акорд", що виступав за вказаним кредитним договором предметом застави, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Також, за умовами кредитного договору вона мала сплатити страхові платежі за договором страхування від 06 листопада 2007 року та договором особистого страхування від 07 листопада 2007 року та здійснити оплату винагороди за надання фінансового інструменту, проведення моніторингу сплати страхових платежів у випадках та згідно з порядком, передбачених підпунктами 2.1.3, 2.2.7 кредитного договору.

Загальна сума, що надавалась згідно з кредитним договором, складала 34 892,37 доларів США.

У момент укладання кредитного договору ПАТ КБ "ПриватБанк" не надав їй як споживачу фінансової послуги (отримання кредиту) жодного документу, в якому містились умови кредитування за цим кредитним договором. Такі дії ПАТ КБ "ПриватБанк", також відсутність у кредитному договорі інформації, що має міститися в ньому відповідно до Правил, призвели до того, що її було введено в оману під час укладання кредитного договору, а сам кредитний договір як правочин, до форми та змісту якого пред`являються особливі вимоги, укладений з істотними порушеннями.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2016 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до спільного розгляду з позовом АТ КБ "Приват Банк".

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № K3V3AE00000006 від 07 листопада 2007 року у розмірі 14 723,93 доларів США, що складає 117 692,09 грн.

Стягнуто з ПАТ "Акцент-Банк", ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 1 276,92 грн судового збору.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2016 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2013 року скасовано і справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" до АТ "Акцент-Банк", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк", третя особа - АТ "Акцент-Банк", про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання кредитного договору від 07 листопада 2007 року № K3V3AE00000006 недійсним відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року - без змін.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту наявності заборгованості за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № K3V3AE00000006.

Суд апеляційної інстанції вказав також, що надані банком розрахунки заборгованості не є належним та допустимим доказом існування заборгованості в заявленому позивачем розмірі, оскільки не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що під час укладення оспорюваного кредитного договору сторони досягли згоди з усіх істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. На момент укладення правочину ОСОБА_1 не заявляла додаткових вимог щодо умов оспорюваного договору та в подальшому виконувала його. Суд не вбачав підстав для застосування строку позовної давності до позовних вимог, оскільки її право не порушено, тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

В апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні зустрічного позову не оскаржувалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення заборгованості, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення первісного позову.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у задоволенні зустрічного позову позивачем за зустрічним позовом у касаційному порядку не оскаржуються, тому у касаційному порядку не переглядаються у силу вимог статті 400 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

12 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 202/2543/16 (провадження № 61-16922св20).

Суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема виписку з рахунку відповідача, не встановили дійсної суми заборгованості за фактично отриманими доказами.

Вказує, що відповідачі не надали суду жодних належних доказів того, що вони виконали належним чином взяті на себе зобов`язання.

Суд апеляційної інстанції ухилився від обов`язку встановлення суми заборгованості, адже у справі наявна виписка - первинний документ, з якого чітко вбачається кількість кредитних коштів, використаних відповідачем. Суд не був позбавлений можливості перевірити та встановити суму заборгованості, а просто не захотів цього робити.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 листопада 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та АТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № K3V3AE00000006, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 34 892,37 доларів США зі сплатою за користування процентів у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 05 листопада 2012 року.

Відповідно до пункту 7.1 договору банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти на строк з 01 листопада 2007 року по 06 листопада 2012 року включно, у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 34 892,38 доларів США на наступні цілі: 23 168,82 доларів США - купівля автомобіля (споживчі цілі); 6,75 доларів США - сплата за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до пункту 1.2; 1 836,96 доларів США - сплата страхових платежів за договором страхування від 06 листопада 2007 року ТЗ № K3V3AE00000006; 1 836,96 доларів США - сплата страхових платежів за договором особистого страхування від 07 листопада 2007 року №K3V3LK00000006 на строк до 06 листопада 2008 року; 695,06 доларів США - винагорода за надання фінансового інструменту; 9 184,79 доларів США - сплата страхових платежів у випадках та згідно з порядком, передбаченим підпунктами 2.1.3, 2.2.7 цього Договору.

Період сплати з "7" по "11" числа кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця, починаючи з наступного місяця в період сплати позичальник повинен надати банку кошти ( щомісячний платіж) у сумі 610,01 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Пунктом 7.3 кредитного договору визначено, що забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає автомобіль HONDA Аccord, НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 7.4 договору при порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 грн.

20 жовтня 2010 року ПАТ "Акцент-Банк" як поручитель та ПАТ КБ "ПриватБанк" як кредитор уклали договір поруки № 167. Згідно пункту 1 цього договору поруки предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржниками, вказаними у додатку 1 до цього договору, всіх своїх обов`язків за кредитними договорами, згідно яким кредитор надав боржникам кредит у сумі, вказаній у додатку 1 до цього договору, а боржник зобов`язаний: повернути кредит у строки, зазначені у кредитних договорах, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та строки визначені кредитним договором, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, в порядку та строки, зазначені у кредитному договорі. Відповідно до пунктів 2, 3, 4 договору поруки розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою, зазначеною у додатку 1 до цього договору. Поручитель з умовами кредитних договорів ознайомлений. У випадку невиконання боржником обов`язків за кредитними договорами, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У додатку 1 до договору поруки від 20 жовтня 2010 року № 167 "Відомості про боржників", зазначено: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, кредитний договір 07 листопада 2007 року № K3V3AE00000006,валюта - долар США, тіло кредиту - 34 892,37, розмір відповідальності поручителя перед кредитором - 10 000,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору від 07 листопада 2007 року № K3V3AE00000006 заборгованість станом на 27 листопада 2012 року склала 15 975,49 доларів США, із яких: 12 823,87 доларів США - заборгованість за кредитом; 0,35 доларів США - проценти; 3 151,27 доларів США - пеня.

Із банківської виписки про погашення ОСОБА_1 у період з 07 листопада 2007 року по 03 червня 2016 року боргу встановлено, що з лютого 2012 року по жовтень 2015 року ОСОБА_1 здійснювала оплату за кредитом, яка відповідно зараховувалася банком у рахунок погашення прострочених процентів, комісії, простроченої комісії та пені.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2016 року за клопотанням ОСОБА_1 призначена судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено судовому експерту Вавіловій В. В., на вирішення якої були поставлені наступні питання: якою є сукупна вартість кредиту за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № K3V3AE00000006; яким є абсолютне значення подорожання кредиту за кредитним договором від 07 листопада 2007 року № K3V3AE0000006; чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості, наданий ПАТ КБ "ПриватБанк", умовам укладеного між сторонами кредитного договору від 07 листопада 2007 року № K3V3AE00000006.


................
Перейти до повного тексту