ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 442/486/13
провадження № 61-9385св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у 2005 році він був призначений начальником новоствореного відділення ПАТ "УкрСиббанк" у м. Дрогобичі, а в 2008 році його призначено керуючим групи із шести відділень цього банку з розташуванням місця роботи в місті Дрогобичі.
На виконання вимог пункту 1.4 наказу від 20 грудня 2010 року № 933 розпочалася процедура скорочення в Першому Львівському управлінні Західного регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк". На засіданні комісії з проведення процедури вивільнення працівників Західного регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк" від 22 грудня 2010 року було прийняте рішення про ліквідацію посади, яку займав позивач.
Згідно з наказом № 50-ВК від 07 лютого 2011 року "Про вивільнення", з метою вдосконалення структури банку, у зв`язку із змінами в організації праці, що призводять до скорочення чисельності і штату, 08 квітня 2011 року на підставі наказу № 933 від 20 грудня 2010 року "Про зміни в штатному розкладі вертикалі роздрібного бізнесу АТ "УкрСиббанк" на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з роботи.
Позивач вважав такий наказ незаконним, оскільки він виданий усупереч вимогам статті 42 КЗпП України.
З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив:
визнати незаконним пункт 1.1 наказу № 50 - ВК від 07 лютого 2011 року "Про вивільнення", виданого ПАТ "УкрСиббанк" та пункт 1.1 наказу № 141-ВК від 07 квітня 2011 року, виданого ПАТ "УкрСиббанк", яким його звільнено з посади керуючого групою відділень Першого Львівського управління Західного регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк";
поновити його на зазначеній посаді;
стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 100 000, 00 грн та 82 496,94 грн різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 лютого 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2012 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 лютого 2012 року в частині відмови в задоволенні вимог щодо визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним пункт 1.1 наказу № 141-ВК ПАТ "УкрСиббанк" від 07 квітня 2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади керуючого групою відділень Першого Львівського управління Західного регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючого групою відділень Першого Львівського управління Західного регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк".
Стягнено з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 55 846,97 грн різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Вирішено питання про стягнення судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 лютого 2012 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 04 липня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним пункт 1.1 наказу ПАТ "УкрСиббанк" від 07 квітня 2011 року № 141-ВК про звільнення ОСОБА_1 з посади керуючого групою відділень Першого Львівського управління Західного регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керуючого групою відділень Першого Львівського управління Західного регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк".
Стягнено з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 82,496,94 грн різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи та середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року суд допустив до негайного виконання рішення суду від 19 березня 2013 року в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в сумі 9 289,58 грн та відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року апеляційні скарги ПАТ "УкрСиббанк задоволені. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2013 року та додаткове рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 квітня 2013 року скасовані, ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що підставою для його звільнення роботи стали наказ від 22 грудня 2020 року № 095/1 та протокол засідання комісії з проведення вивільнення працівників Західного регіонального департаменту АТ "Укрсиббанк", що займають посади, які підлягають скороченню, від 22 грудня 2010 року. Заявник зауважує, що вказані документи були сфальсифіковані, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, яка була проведена в ході досудового розслідування, в якій зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2, який розташований у графі "З наказом ознайомлені: ОСОБА_2" в наказі від 22 грудня 2020 року № 095/1, підпис від імені ОСОБА_2, розташований у графі "Заст.нач.з РП - Гетманська Л. Е." в протоколі засідання комісії з проведення процедури вивільнення працівників Західного регіонального департаменту АТ "Укрсиббанк", що займають посади, які підлягають скороченню, від 22 грудня 2010 року, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Також зазначає про те, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 червня 2021 року кримінальне провадження № 12014140050001742 від 05 травня 2014 року закрито на підставі пункту 3-1 частини першої статті 284 КПК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні вимог статті 423 ЦПК України.
Так, документи, на які посилається ОСОБА_1, а саме наказ Західного регіонального департаменту АТ "Укрсиббанк" № 095/1 від 22 грудня 2010 року та протокол засідання комісії з проведення процедури вивільнення працівників Західного регіонального департаменту АТ "Укрсиббанк", що займають посади, які підлягають скороченню, від 22 жовтня 2010 року оцінювалися судами при розгляді вказаної справи по суті і не були підставою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі наказу ПАТ "Укрсиббанк" від 07 квітня 2011 року № 141-ВК. При цьому ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 червня 2021 року про закриття кримінального провадження не встановлено фальшивість вказаних письмових доказів, а саме не встановлено підробку змісту або даних, що не відповідають дійсності, які відображені в текстах зазначених наказу та протоколу. Тому ця ухвала не може бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
21 вересня 2022 року ОСОБА_1, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року, рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року та залишити в силі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2013 року.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що підставою для звільнення його з роботи стали наказ від 22 грудня 2020 року № 095/1 та протокол засідання комісії з проведення вивільнення працівників Західного регіонального департаменту АТ "Укрсиббанк", що займають посади, які підлягають скороченню, від 22 грудня 2010 року. Вказані документи були сфальсифіковані, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, яка була проведена в ході досудового розслідування. Факт підробки документів підтверджується ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 червня 2021 року, якою закрито кримінального провадження.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У грудні 2022 року АТ "Укрсиббанк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2013 року відмовлено, а в частині оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2022 року провадження в справі відкрито, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 працював у АТ "УкрСиббанк" на посаді керуючого групою відділень Першого Львівського управління Західного регіонального департаменту АТ "УкрСиббанк".
Відповідно до наказу від 01 грудня 2010 року № 849 "Про зміну структури відділень АТ "УкрСиббанк", з метою актуалізації інформації в торговій сітці банку, затверджено і введено в дію "Перелік відділень АТ "УкрСиббанк", а Департаменту персоналом наказано внести відповідні зміни в штатний розклад банку, забезпечити виконання необхідних правових процедур у відповідності до КЗпП України.
За витягом із протоколу засідання від 20 грудня 2010 року № 36/10 правління АТ "УкрСиббанк" у зв`язку із змінами в організації праці та зміною кількості груп відділень у Першому Львівському територіальному управлінні Західного регіону департаменту АТ "УкрСиббанк" прийняло рішення ліквідувати штатну посаду "керуючого групою відділень" із розміщенням у м. Дрогобичі. При цьому збережено фонд заробітної плати за вказаною посадою з розподілом цієї суми на збільшення заробітної плати штатних посад вертикалі роздрібного бізнесу.
Наказом виконуючого обов`язки голови правління від 20 грудня 2010 року № 933 внесено зміни до штатного розпису банку та ліквідовано штатну одиницю "керуючого групою відділень" в Першому Львівському територіальному управлінні Західного регіону департаменту з розміщенням у м. Дрогобичі із збереженням частини фонду оплати праці.
Наказом начальника Західного регіонального департаменту банку від 22 грудня 2010 року № 095/1 створено комісію з вивільнення працівників та розгляду списку осіб щодо вивільнення.
Протоколом засідання зазначеної комісії від 22 грудня 2010 року запропоновано включити в список осіб, яких необхідно вивільнити відповідно до наказу № 933 від 20 грудня 2010 року, ОСОБА_1 - керуючого групою відділень в Першому Львівському територіальному управлінні Західного регіону департаменту з розміщенням у м. Дрогобичі.
Наказом начальника департаменту управління персоналом АТ "УкрСиббанк" Козлової О. В. від 07 квітня 2011 року № 141 -ВК позивача звільнено із займаної посади з 08 квітня 2011 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.