ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 820/2521/17
адміністративне провадження № К/9901/53994/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 (суддя - Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 (судді - Мінаєва О.М., Бартош Н.С., Макаренко Я.М.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області,
треті особи: ОСОБА_2, Департамент містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про зобов`язання вчинити дії.
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати дозвіл Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 27.02.2017 №ХК 114170551247, виданий ОСОБА_2 на виконання будівельних робіт "Реабілітація нежитлових приміщень підвалу № І, II та 1-го поверху № 1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1 . Реставрація"
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 і є власниками приватних квартир цього будинку.
Будівля за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на державному обліку як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення "Жилий будинок", охоронний №127, прийнята на облік рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 30.04.1980 №334.
Частина будинку, а саме нежитлові приміщення підвалу № І, II площею 72,6 кв.м. 1-го поверху №1-10 площею 124,5 кв.м. належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.11.2016.
Відповідно до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (її частину) від 29.12.2016 №970, укладеного між Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (Орган охорони) та ОСОБА_2 (власник) встановлено режим використання пам`ятки та зобов`язано власника використовувати нежитлові приміщення у будівлі-пам`ятці архітектури "Житловий будинок" виключно під заклад громадського харчування та у спосіб, що забезпечує збереження предмету їх охорони, матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоблення тощо.
27.02.2017 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гільовій П.Г. було видано дозвіл №ХК 114170551247 на виконання будівельних робіт: Реабілітація нежитлових приміщень підвалу №І, II та 1-го поверху №1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1 . Реставрація.
Вважаючи такий дозвіл протиправним, позивач звернулась до суду.
На думку позивача, виданий відповідачем третій особі дозвіл №ХК114170551247 є протиправним та таким, що порушує її права, оскільки під час здійснення третьою особою ОСОБА_2 будівельних робіт не проводиться "реабілітація" чи "реставрація" приміщень пам`ятки архітектури, а пам`ятку архітектури пристосовують під заклад громадського харчування, що не відображено в дозволі, науково-проєктна документація не розроблена належним чином, під час виконання будівельних робіт відбулися зміни (систему вентиляції було прибрано з фасадів будинку і виведено під землею у гараж), що не відображено у проєктній документації, дозвіл на виконання будівельних робіт від 27.02.2017 №ХК 114І70551247 не відповідає будівельним нормам, державним стандартам і правилам, а також порушує містобудівне законодавство.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017, яке за наслідками апеляційного перегляду залишене без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що листом Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 29.12.2016 №01-04/2780-2/2645 надано дозвіл на проведення реабілітації нежитлових приміщень підвалу № І, II та 1-го поверху №1-10 в житловому будинку під заклад громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 .
Також суди виходили з того, що оскільки третьою особою ОСОБА_2 було подано до відповідача повний пакет документів, відповідність яких нормам, діючого на момент їх подання законодавства, було встановлено Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, а також те, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області під час проведеної перевірки не було встановлено не дотримання власником нежитлових приміщень вимог законодавства під час проведення будівельних робіт, що зафіксовано в акті перевірки, то наразі відсутні підстави для скасування дозволу від 27.02.2017 №ХК114170551247.
Крім того, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними доводи позивача щодо неправомірності прийняття оскаржуваного дозволу з підстав, що будівельні роботи не є реабілітацією або реставрацією пам`ятки культури в розумінні Закону України "Про охорону культурної спадщини", оскільки режим використання даного об`єкту культурної спадщини під заклад громадського харчування встановлений охоронним договором, а оскаржуваним актом надано дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про охорону культурної спадщини". Враховуючи особливості правового режиму пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення, інший порядок чинним законодавством не передбачений.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що у висновку про технічний стан приміщення, в якому третьою особою здійснюються будівельні роботи, вказано недостовірну інформацію, зокрема про перекриття, робочий проєкт розроблено з численними порушеннями, а будівельні роботи не відповідають визначенню "реабілітація", "реставрація" оскільки третьою особою заплановано будівництво закладу громадського харчування.
Також покликається на те, що під час розгляду справи не було призначено експертизу, перевірку проведено у її відсутності, а проведена до судового розгляду експертиза викликає сумніви.
Просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа просять відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. При цьому третя особа звернула увагу на те, що позивачкою у цій справі не доведено того, що видачою спірного дозволу порушено її права, свободи чи інтереси у публічно-правових відносинах.
Від Департаменту містобудування та архітектури надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1, перебуває па державному обліку як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення "Жилий будинок", охоронний № 127; ОСОБА_2, якій на праві власності належать нежитлові приміщення підвалу № І, II та першого поверху № 1-10 у цьому будинку, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" уклала охоронний договір від 29.12.2016 №970, за змістом якого приміщення встановлено режим використання пам`ятки та зобов`язано власника використовувати нежитлові приміщення у будівлі-пам`ятці архітектури "Житловий будинок" виключно під заклад громадського харчування та у спосіб, що забезпечує збереження предмету їх охорони, матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоблення тощо.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2018 відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без належного встановлення усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема не перевірили недостовірність інформації, наведеної у висновку про технічний стан приміщення про перекриття, не надали оцінку тому, що робочий проєкт розроблено з численними порушеннями, а будівельні роботи не відповідають визначенню "реабілітація", "реставрація" під заклад громадського харчування.
Крім того, на думку скаржника, суди необґрунтовано відхилили клопотання позивачки про проведення експертизи з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми матеріального права та дотримання норм процесуального права, Суд виходить з наступного.
Предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо видачі дозволу №ХК 114170551247 на виконання будівельних робіт: Реабілітація нежитлових приміщень підвалу №І, II та 1-го поверху №1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1. Реставрація.
Отже, суди попередніх інстанцій мали перевірити дотримання відповідачем під час видачі спірного у цій справі дозволу вимог законодавства.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, перелік документів, що додаються до заяви, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до п. 18 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.
До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку.
Пунктом 19 вказаного вище Порядку передбачено, що Інспекція протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або відмову в його видачі.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 "Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт" підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що для отримання дозволу ОСОБА_2 (замовником) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку N 466 було подано заяву з усіма передбаченими додатками, в тому числі:
реставраційне завдання на розроблення науково-проєктної документації;
паспорт зовнішнього оздоблення фасаду, що погоджений Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації;
робочий проєкт, розроблений ТОВ "Танкріабуд", головний архітектор проєкту Гріф Я.В. (кваліфікаційний сертифікат серія АА № 003168);
експертний звіт філії ДП "Укрдержбудекспертиза" № 21-0001-17 від 25.01.2017 щодо розгляду проєктної документації за робочим проєктом "Реабілітація нежитлових приміщень підвалу № І, II та 1-го поверху № 1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1. Реставрація";
технічний звіт про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій нежитлових приміщень підвалу № І, ІІ площею 72, 6 кв.м., 1-го поверху № 1-10 площею 124, 5 кв.м. в житловому будинку літ. "А-4" за вищевказаною адресою для оцінки можливості проведення їх реабілітації під кафе з забезпеченням подальшої надійної та безпечної експлуатації, який виконано ФОП ОСОБА_19 (кваліфікаційний сертифікат серія НОМЕР_1);
експертний звіт філії ДП "Укрдержбудекспертиза" № 21-0001-17 від 25.01.2017 щодо розгляду проєктної документації за робочим проєктом "Реабілітація нежитлових приміщень підвалу № І, II та 1-го поверху № 1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1 . Реставрація".
Отже, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачкою для отримання спірного дозволу подано повний пакет документів.
Щодо достовірності поданих документів, Суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язковій експертизі підлягають проєкти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
Експертиза проєктів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на виконання вищевказаного було розроблено робочий проєкт "Реабілітація нежитлових приміщень підвалу №1, II та 1-го поверху №1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1. Реставрація", який був переданий до Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Харківській області для проведення відповідної експертизи.
Відповідно до Експертного звіту щодо розгляду проєктної документації за робочим проєктом "Реабілітація нежитлових приміщень підвалу №1, II та 1-го поверху №1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1. Реставрація" №21-0001-17 від 25.01.2017 встановлено, що: "зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки і може бути затверджена в установленому порядку".
Відповідно до п. 5 Порядку затвердження проєктів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, перед схваленням та затвердженням проєктів будівництва у випадках, визначених ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проводиться експертиза проєктів будівництва, а у випадках, визначених Законом України "Про інвестиційну діяльність", - державна експертиза інвестиційного проєкту, складовою якого є проєкт будівництва.
Отже, експертиза проєкту є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва.
Крім того, враховуючи особливість об`єкта будівництва, який віднесено до пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення, Суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.
Відповідно до вимог ч.1 ст.24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" зазначено, що власник пам`ятки зобов`язаний утримувати її в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності просторової композиції, а також елементів обладнання і упорядження оздоби тощо.
Частиною першою статті 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відповідно до положень ч.1 ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 6-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.
Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.
Згідно із п. 5 ч. 1, ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" головний архітектор проекту, керівники та виконавці робіт повинні мати освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні для проведення відповідних робіт.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що за змістом охоронного договору від 29.12.2016 №970 власника зобов`язано використовувати нежитлові приміщення у будівлі-пам`ятці архітектури "Житловий будинок" виключно під заклад громадського харчування та у спосіб, що забезпечує збереження предмету їх охорони, матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоблення тощо.
Судами попередніх інстанцій також встановлено зі змісту листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації від 03.08.2017 № 1020-4484 про те, що проведення реабілітації нежитлових приміщень підвалу № І, II та 1-го поверху № 1-10 в житловому будинку літ. "А-4" під заклад громадського харчування по АДРЕСА_1 погоджено, при цьому виконавці всіх дозвільних документів мають освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні для проведення відповідних робіт.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатом розгляду поданих третьою особою документів відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_2 під час розроблення робочого проєкту дотримано вимоги законодавства та робочий проєкт пройшов відповідну державну експертизу, а тому відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт.