ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 812/1488/16
адміністративне провадження № К/9901/46122/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 (суддя Борзаниця С.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (головуючий суддя - Геращенко І.В., судді - Арабей Т.Г., Міронова Г.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс, податковий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області (далі - третя особа, орган казначейства), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило: визнати протиправною бездіяльність Офісу щодо несвоєчасного повернення і не внесення до Тимчасового реєстру суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року; зобов`язати Офіс вчинити дії шляхом внесення в Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування суми бюджетного відшкодування у розмірі 5724781,00 грн та пені в сумі 3502511,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом всупереч вимогам статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не складено відповідного висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню Товариству, не направлено такий висновок до органу, який здійснює казначейське обслуговування, що позбавило позивача можливості реалізувати передбачене законодавством право на одержання бюджетного відшкодування. Позивач доводить, що він має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 5724781,00 грн та пені в сумі 3502511,74 грн, водночас податковий орган протиправно обмежив його право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Зазначає, що на час спірних правовідносин нормами ПК України закріплений обов`язок контролюючого органу вчинити відповідні дії, направлені на відшкодування платнику податків суми узгодженого податку на додану вартість, а саме обов`язок подання висновку до органу Казначейства. З 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр). Право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 5724781,00 грн підтверджено постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі №812/824/15.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 26.10.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Офісу щодо не вчасного внесення заяви Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов`язав Офіс внести заяву Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму 5724781,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом порушені права позивача на отримання бюджетного відшкодування в передбачені законом строки, оскільки Офісом всупереч законодавчих вимог не було складено ані висновок про суму бюджетного відшкодування для його надання органу Держказначейства (до 01.04.2017), ані внесені дані до Реєстру щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (з 01.04.2017). Право платника на внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 5724781,00 грн підтверджено судовим рішенням у справі №812/824/15, яке набрало законної сили.
Офіс, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про наявність у податкового органу обов`язку внести суми бюджетного відшкодування, які подані у листопаді 2013 року саме до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а не до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, оскільки відповідно до норм ПК України до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вносяться суми заявлені після 01.02.2016. Водночас, заявлена позивачем сума податку на додану вартість, яка підлягає включенню до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування була узгоджена судовими рішеннями у справі №812/824/15, яким визнано протиправними та скасовано винесені податкові повідомлення - рішення від 05.03.2014 і, яке набрало чинності 14.06.2017, тому зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування за листопад 2013 року має вноситися саме до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Звертає увагу, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №812/824/15 оскаржується в касаційному порядку. Вважає, що суди приймаючи рішення, вийшли за межі позовних вимог.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.04.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
У запереченнях до касаційної скарги Товариство, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 21.11.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.
Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Пунктом 200.10 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Пунктом 200.14 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
За правилами пункту 200.15 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було встановлено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, податковий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, платником 19.12.2013 подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 5724781,00 грн, яка утворилась за рахунок сплачених шляхом банківських розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів податку на додану вартість у сумі 5724781,00 грн.
На виконання вимог пунктів 200.10, 200.11 ПК України податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника з питань правомірності нарахування позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту за листопад 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.02.2014 №14/28-05-41/32292929.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.03.2014 форми "В4" №0000011702 про завищення від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 11240862,00 грн, форми "В1" №0000021702 про завищення розміру бюджетного відшкодування у сумі 5724781,00 грн, штрафних санкцій у розмірі 2862390,50 грн (разом 8587171,50 грн), форми "Р" №0000031702 про збільшення суми бюджетних зобов`язань по сплаті податку на додану вартість в сумі 171871,00 грн та штрафної санкції у розмірі 85935,50 грн (разом 584320,50 грн), які у подальшому були визнані протиправними та скасовані постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі №812/824/15, яка набрала законної сили 14.06.2017.
Згідно інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом касаційної інстанції з`ясовано, що зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі №812/824/15 залишені без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022.
У визначений законодавством термін податковим органом не було складено і не скеровано до органу казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за листопад 2013 року, процедура повернення своєчасно не була започаткована органом казначейства і у встановлений законом спосіб не призупинена.
Станом на 30.11.2016 невідшкодована сума податку на додану вартість склала 5724781,00 грн.
У цій справі Луганським окружним адміністративним судом 18.05.2018 видано виконавчий лист №812/1488/16, яким зобов`язано Офіс внести заяву Товариства про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму 5724781,00 грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.