ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 802/651/18-а
касаційне провадження № К/9901/65994/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 (суддя - Поліщук І.М.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 (головуючий суддя - Смілянець Е.С., судді - Сушко О.О., Залімський І.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяоблагротехсервіс" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницяоблагротехсервіс" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 06.02.2018 №674 та рішення про застосування адміністративного арешту майна від 16.02.2018.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про відсутність правових підстав у контролюючого органу для проведення перевірки, оскільки, Товариство надало відповідь на письмовий запит відповідача, де вказало на обставини, які свідчать про невідповідність письмового запиту вимогам законодавства України, а також повідомило про те, що у разі пред`явлення податковим органом законних вимог, вони будуть виконані в передбаченому законодавством України порядку та строки.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 17.05.2018, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував наказ Управління про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства від 06.02.2018 №674. Припинив адміністративний арешт майна Товариства, застосований згідно з рішенням від 16.02.2018. В решті позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що запит про надання інформації від 23.10.2017 №4246/10/02-32-14-15 був оформлений контролюючим органом з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на такий запит, та відповідно, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для видання наказу про призначення позапланової виїзної перевірки платника податків на підставах, визначених підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу і, як наслідок, протиправність застосування до платника адміністративного арешту майна, як способу забезпечення виконання ним його обов`язків.
Відповідач, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник доводить, що ним в наслідок аналізу податкові інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до вимог статей 72, 73, 74 ПК України виявлено обставини, що свідчать про недостовірність визначення платником даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік по взаємовідносинах з підприємством ТОВ "Норд-Люкс" на суму 209,7 тис грн, що свідчить про недотримання позивачем положень статті 134 ПК України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Стверджує про правомірність видання ним наказу на проведення перевірки, оскільки, позивачем не надано відповідь на запит контролюючого органу, що є підставою для проведення перевірки відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час видання оскаржуваного наказу.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.11.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні 21.11.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 23.10.2017 контролюючим органом надіслано на адресу платника письмовий запит за №4246/10/02-32-14-15 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), а саме: завірені належним чином копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу, і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку звітності) за 2014 рік між платником та ТОВ "Норд-Люкс".
Підставою для надання відповідної інформації у запиті зазначено отриману Управлінням податкову інформацію, надану прокуратурою Черкаської області по ТОВ "Норд-Люкс", відповідно до якої з`ясовано документальне оформлення останнім господарських операцій за відсутності їх реального здійснення. Згідно з отриманою інформацією податковий орган дійшов висновку про недостовірність визначених платником даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2014 рік по взаємовідносинах з ТОВ "Норд-Люкс".
17.11.2017 позивачем листом надано відповідь на письмовий запит відповідача від 23.10.2017 №4246/10/02-32-14-15, де останній зазначив, що в порушення частини першої пункту 73.3 статті 73 ПК України у запиті не вказано про виявлені будь-які факти, які свідчать про порушення платником податкового чи валютного законодавства або законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Також, звернув увагу на те, що в декларації за 2014 рік не декларувались окремо господарські операції з конкретними контрагентами, а наводилась узагальнена інформація по статтях доходів і витрат, відтак, стверджувати про недостовірність декларації з наведених підстав є недоречним. Більше того, у ТОВ "Норд-Люкс" в 2014 році придбавались основні засоби, вартість яких не включалась до складу витрат в декларації з податку на прибуток згідно з вимогами ПК України. З огляду на викладене, Товариство вказало, що не вбачає законних підстав для надання затребуваної інформації та повідомило, що у разі пред`явлення податковим органом законних вимог, вони будуть виконані в передбачений законодавством України порядок та строки.
Керуючись положеннями статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України та з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товариством по взаємовідносинах з ТОВ "Норд-Люкс" за 2014 року, Управлінням видано наказ від 06.02.2018 №674 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.
08.02.2017 контролюючим органом сформовано направлення №275 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника тривалістю 5 робочих днів.
09.02.2018 з метою здійснення перевірки, посадовими особами Управління здійснено вихід за податковою адресою Товариства, внаслідок якого складено акти від 09.02.2018 №99/02-32-14-15/00914591 про відмову посадових осіб Товариства від підпису у направленні на перевірку та №100/02-32-14-15/00914591 про відмову посадових осіб позивача у допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.
На підставі вказаних актів начальником управління аудиту Управління сформовано подання про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 15.02.2018.
У подальшому контролюючим органом прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 16.02.2018.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 у справі №802/578/18-а, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018, підтверджено обґрунтованість рішення Управління від 16.02.2018 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.