ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 369/10079/17
провадження № 51-5448 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001067, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Радивилова Рівненської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, і призначено йому покарання:
за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та позбавлено ОСОБА_6 класного чину юриста 1 класу; за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КПК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат, речових доказів.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 червня 2023 року апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 залишено без задоволення, апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 задоволено частково, апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задоволено, а вирок Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2022 року змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України на ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КПК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
В решті вирок залишено без зміни.
Відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме у пропозиції здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за наступних обставин.
Так, у період з липня 2015 року по вересень 2016 року ОСОБА_6 працював на посаді начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури Київської області, а у подальшому був призначений наказом прокурора Київської області від 02 вересня 2016 року № 433к на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області. Приблизно у період з березня по 18 квітня 2016 року (більш точної дати не встановлено) з ОСОБА_6 зустрівся директор ТОВ "Віртуоз ЛТД" ОСОБА_12, який повідомив йому про досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015180010003009 та поцікавився, чи може він вирішити питання про його закриття.
ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_12 про те, що може вплинути на осіб, уповноважених на прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 12015180010003009 за певну суму грошових коштів (точної суми судом не встановлено), яку необхідно буде передати йому.
Після чого, ОСОБА_6 через наявні у нього зв`язки у органах прокуратури Рівненської області, з`ясовувавши інформацію про стан слідства у названому провадженні, перспективу притягнення у ньому ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності та можливість закриття зазначеного кримінального провадження, вирішив суму неправомірної вигоди, отриману від ОСОБА_12, нікому не передавати, а залишити її собі.
26 квітня 2016 року приблизно о 19 год ОСОБА_12, перебуваючи на вул. Маршала Рибалко, буд. 5 у м. Києві, у салоні автомобіля ОСОБА_6 ("Mitsubishi Lancer", державний номерний знак НОМЕР_1 ) передав йому частину раніше обумовленої суми грошових коштів у розмірі 30 000 грн за вплив на осіб, уповноважених на закриття кримінального провадження №12015180010003009.
Крім того ОСОБА_12, за результатами чисельних перемовин з ОСОБА_6 з приводу виконання вищенаведених попередніх домовленостей, 16 вересня 2016 року приблизно об 11 год, перебуваючи в центрі обслуговування клієнтів ПАТ КБ "Приватбанк" за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 21, через термінал TS 200158 перерахував ще одну частину грошових коштів на загальну суму 20 000 грн на банківську картку "Приватбанк" № НОМЕР_2, належну ОСОБА_13, номер якої 07 вересня 2016 року приблизно о 17:12 год йому повідомив ОСОБА_6 за допомогою мобільного телефону. Подальшу долю зазначених коштів суду не вдалось встановити.
Отже, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_12 у вищезазначений спосіб частину обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 50 000 грн за вплив на осіб, наділених повноваженнями приймати процесуальні рішення у провадженні, у тому числі щодо закриття кримінального провадження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно перекваліфікував дії ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 на ч. 2 ст. 369-2 КК України, застосувавши закон, який не підлягав застосуванню. Стверджує, що апеляційний суд не дав належної оцінки показанням ОСОБА_12, які він давав в суді першої інстанції, про те, що ОСОБА_6 підбурив його до надання неправомірної вигоди прокурору у кримінальному провадженні, що він і усвідомлював. Також цей суд не дав належної оцінки матеріалам НСРД, які, на його думку, підтверджують вищезазначені показання. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, а саме вимог статей 370, 374 КПК України, оскільки він виклав в ухвалі формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним за ч. 2 ст. 369-2 КК України, водночас залишив без змін вирок в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України, не змінивши його і не виклавши його формулювання в редакції, яка б узгоджувалась із формулюванням обвинувачення за ч. 2 ст. 369-2 КК України. Крім того, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині безпосередності дослідження доказів, оскільки внаслідок прослуховування записів на технічному носії фіксації судових засідань поза межами судового засідання, сторона обвинувачення була позбавлена можливості вказувати на зміст показань ОСОБА_12, окремі слова чи фрази, які були визначальними для доведення вини ОСОБА_6 . Також зазначає про те, що внаслідок застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону, який не підлягав застосуванню, а саме ч. 2 ст. 369-2 КК України, який за тяжкістю на момент його вчинення відносився до злочинів середньої тяжкості, та не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, який за тяжкістю на час його вчинення відносився до тяжких злочинів, ОСОБА_6 призначено покарання, яке не відповідало тяжкості вчиненого злочину, а також безпідставно звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 вказують про безпідставність доводів сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просять таку касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу.